Дві чети

Іван Франко

Два вкраїнські четарі ішли через гори;

Не йшли прудко, та прудкий був їх слух і зори.

А ось чути стрійний хор! Пісня полковая!

Се у множному числі слуги Николая!

«У хащі! Ти – на той бік, я – на сей бік шляху.

Як будуть минати нас, задамо їм страху!»

Їдуть собі москалі по пустому місці

Без жодного офіцера, а самих зо двісті.

Ідуть певно, по наказу, та й співають стрійно.

Аж ось чути: «Перша чето, на одно коліно!»

Буркнув дядько сивоусий поміж москалями:

«Ось чета! Знов засідка! Буде лихо з нами!»

Ті не чують. Ще крок пройшли – жодна їм морока,

Аж там поклик: «Друга чета, приклади до ока!»

Крикнув дядько: «Стой который! Братцы, ну сойдёмся!

Бросай ружья і вверх руки! Сдаёмся, сдаёмся!»

Вискочили два четарі, при їх ружьях стали

І дві сотні москалів у полон дістали.

Написано д. 14 падолиста 1915

Примітки

Вперше надруковано в кн.: Кривавого року: Віденський ілюстрований альманах на 1917 рік. – С 27 (під рубрикою «З посмертної теки Івана Франка»). Під текстом першодруку датування: Написано д. 14 падолиста 1915.

Автограф не відомий.

Твір передруковувався у книгах: Луців Л. Іван Франко – борець за соціальну і національну справедливість. – Нью-Йорк, 1968. – С. 595; Мельник Я. «І остатня часть дороги…»: Іван Франко в 1914 – 1916 роках. – С 52.

Подається за першодруком.

Буркнув дядько… – «Дядьком у росийських військових компаніях називають звичайно фельдфебеля» (Примітка І. Франка). Фельдфебель – військове звання: старший унтер-офіцер.

Микола Бондар, Ярослава Мельник

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 275 – 276.