Парламентарний чортик

Іван Франко

«А ти де гуляєш, помано?» –

У пеклі питав сатана

Вусатого чортика парламе[нта]рного,

Що під час засідання високопарного

З англійським братаном

Торохтить тарабаном,

З французькими мопсами

Туляється гопсами,

З австрійською цюцькою,

Морокою людською,

Гарно чи погано

Мадярського чардаша тне.

«Ге, ге, – відзивається він, –

Погляньте лише у Берлін!

Як я там високославному

Та ще й великодержавному

Канцлеру Бетману-Гольвегу

При невеличкому кольвеку

Вуха свої показав,

А він народам в науку

Ось вам яку баналюку

Без застанови сказав:

«Вільна дорога на схід –

Се камінь граничний оцеї війни».

«На те він і Гольвег! Скачи йому вслід.

І на славу Німеччини

Такі йому дотепи тни!»

В короткій вступній промові, якою німецький канцлер розпочав сесію німецького парламенту в Берліні д. 9 грудня 1915 р., читаємо між іншими підчеркнені ось які слова, мов вискок великої політичної мудрості: «Вільна дорога на схід є граничним каменем сеї війни» («Діло», ч. 121 з д. 11 грудня в статті п[ід] заголовком «З німецького парламенту»). Речення справді капітальне недоладністю образів, бо як може дорога бути каменем, а війна мати граничний камінь (може, замість мети?). Недаром канцлер називається Бетман-Гольвег!

Написано д. 14 грудня 1915

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Жовтень. – 1968. – № 5. – С 117-118. Публікація І. Басса.

Зберігся автограф (ф. 3, № 232, с 219 – 220).

Подається за вказаним автографом.

Бетман-Гольвеґ Теобальд фон (1856 – 1921) – німецький рейхсканцлер від липня 1909 до липня 1917 р. Відомий плутаністю своїх висловлювань, відсутністю твердої позиції, що, зокрема, позначилося на ускладненні становища Німеччини під час світової війни.

На те він і Гольвеґ! – Очевидно, йдеться про звукову близькість цього прізвища до нім. Holzweg – «бездоріжжя», «заблуд».

Микола Бондар

Канцлер висловився цілком ясно. Вільна дорога на Схід – це було основна / корінна / глибинна мета війни Німеччини, справжній наріжний камінь її політики.

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 296 – 297.