Хлописко – Хорт
Іван Франко
Хлописко
1. Такий хлописко, як кониско. (Жидачів)
Говорять про сильного чоловіка з трохи згірдним відтінком.
Хлопка
1. Як у хлопки, так у пані все таки відповіданьи: закоти льолю і валяй ся на божу волю. (Львів)
Жартлива характеристика життєвої практики. Льоля – сорочка.
Хлопське
1. Таке наше хлопське: туди сі гни, куди ті нагинают. (Коломия)
Характеристика селянського життя за панщизняних часів, коли селянин мусів піддягати волі найрізнішої старшини.
Хлопський
1. Нині хлопської правди нема, йино панська. (Крехів)
Говорили селяни в часі панщини.
2. Як хлопська шапка виси, то і хата веселійша. (Сороки)
У хаті, де є господар, все веселіше ніж там, де нема господаря.
Хлопчейко
1. Днись хлопчейка мати – велике що. (Ю. Кміт)
Говорить чоловік, що має сина, помічника в роботі.
Хмара
1. Бодай тобов під хмари било! (Нагуєвичі)
Прокляття. Натяк на народне вірування, що чарами можна заставити чоловіка летіти аж попід хмари. Пор. Schleicher 189.
2. З великої хмари малий дощ. (Ількевич, Petruszewicz)
З великої погрози не раз мала небезпека, а з великих надій не раз мала користь. Пор. Гильфердинг 791; Носович с. 313; Liblinský 222; Славейков I, 226; Schleicher 186; Тимошенко 321; Adalberg Chmura 4; Čelakovský 612.
3. З малої хмари великий дождж буває. (Теребовля)
Варіант до попереднього числа. Пор. Adalberg Chmura 3.
4. Як зводяться хмари на небі, то курити на припічку свячені віночки і кістки, то розійдуться. (Папірня)
Народний звичай, оснований на вірі в силу диму із свяченого зілля.
Хмарник
1. Хмарник, то такий вирід-куря, що вилізе з яйця і третого дня запіє. (Мшанець)
Народне вірування. Хмарником називають чоловіка, що має власть відганяти або насилати градові хмари.
Хміль
1. Здибався хміль з цибулею; перше ся позневажали, потім ся повеличали. «Помагайбіг, гірка!» – «Бодай здоров, шалений!» – «Помагайбіг, смаковита!» – «Бодай здоров, веселий!» (Ількевич)
Жартлива народна характеристика хмелю і цибулі. Пор. Čelakovský 499.
Хованець
1. Уникає як хованець. (Гнідковський)
Народне вірування про хованця. Вірять, що чоловік може із яйця-запортка виховати хованця, носячи те яйце 6 неділь під лівою пахою. Такий хованець сидить звичайно на поду і господар ставить йому від часу до часу трошки молочної їди без солі, або квасного молока з попелом із люльки.
2. Хованцьи має, що му грошей доносит. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, який збагатився невідомим способом.
Ховати
1. Ховає гроші на біду. (Нагуєвичі)
Говорять про скупого чоловіка.
2. Ховай діти, а вони тобі потому на голові сьидут. (Нагуєвичі)
Говорить батько, яким сини починають верховодити.
[Доповнення 1910 р.] 3. Ховає голову як струс. (Львів)
Не хоче бачити правди. Пор. Giusti 365.
Ховатися
1. Він ся від людей ховат, а від свого сумліня то ніт. (Ю. Кміт)
Говорять про злочинця, якого мучить власна совість.
2. Не ховают сі у нього діти. (Нагуєвичі)
Одно за одним умирають малими.
Ховшня
1. Ховшні бити. (Лімна)
Залицятися, жартувати з дівками.
Ходак
1. Він у мене не значит і за ходак. (Ю. Кміт)
Згірдно говорять про малозначного чоловіка.
2. Най ся ходак находпт, нім ся чобіт нагодит. (Гнідковський) Най сі … поки сі … (Богородчани) Ходак ся находить, ніж ся чобіт зробить. (Ількевич)
Говорить чоловік, що задоволяється гіршою одежею, поки стягнеться на ліпшу.
3. Не до жупана ходакови. (Гнідковський)
Характеризують різницю станів багатшого і біднішого.
4. Не рівнай ся ходак до чобота! (Лучаківський)
Говорить багач до бідного, що хоче брататися з ним.
5. Не тупне так ходак як чобіт. (Кобаки) … лупне … (Ількевич)
Інша характеристика різниці між багачем і бідним.
6. Ходак – отець ти лайдак. (Нагуєвичі)
Мудрування.
Ходити
1. Аби-с ходив поперек світа, то не знайдеш того. (Куропат)
Говорять про рідку, дорогу річ.
2. А ходив бис дивний та цудний. (Буданів) … та страшний. (Буданів) … та вкола світа! (Буданів) … та вкруги світа. (Буданів)
Проклинають або парубків, що занадто ходять по ночах, або жінки чоловіків, що ходять пити.
3. А щоби-сте ходили кругом світа! (Товсте)
Прокляття.
4. Бода-с ходив рачки! (Жидачів)
Прокляття.
5. Бодай то ходити тай не поблудити! (Уриче)
Говорять до прохожих, що питають дороги.
6. Кожному ходит за собов. (Косів)
Кожний дбає про свої діла. Досить ненатуральна конструкція.
7. Куди ходжу, то сиру. (Пужники)
Жартлива гра слів: сиру від ср-и, і сиру, тобто: їм, приміром цибулю або іншу річ. Пор. Етнографічний збірник VІ, 192.
8. Куди ходит, то клине. (Нагуєвичі) … то плаче. (Нагуєвичі)
Бувають такі люди, що все чують себе покривдженими і раз у раз кленуть або проплакують своїх дійсних чи мнимих ворогів.
9. Не ходи красно, не їдж смачно, збирай деньги, плати довги! (Лучаківський)
Правило життєвої мудрості, трохи старомодної, бо в наших часах, як казав один польський філософ «cywilizowany człowiek nie płaci długów.»
10. Не ходи по ночи, не шукай немочи. (Гнідковський)
Остерігають парубка, що ходячи поночи, не раз вертає побитий.
11. Помеже хати ходит. (Нагуєвичі)
Говорять про приблуду, що не любить ночувати в своїй хаті.
12. Так ходит, як мокри горит. (Жидачів)
Говорять про лінивого, що ходить дуже помалу.
13. Ходжу по зарібках, як тота вода. (Ю. Кміт)
Не можу ніде знайти постійного зарібку.
14. Ходжу то гев, то там, сам не знаю, чого. (Лемківщина)
Говорить чоловік, блукаючи безцільно.
15. Ходила три дні, виходила злидні. (Нагуєвичі)
Говорять про жінку, що ходила до далекого міста і там програла справу. Пор. Даль І, 38.
16. Ходит гі розбита качка. (Жидачів)
Говорять про жінку, що ходить хитаючися на оба боки. Пор. Adalberg Chodzić 14.
17. Ходит за мною, як гостець по костех. (Городок)
Говорять про уприкреного, ненависного чоловіка.
18. Ходит з лахом, як дід з онучою. (Підгірки)
Говорять про лихо убраного чоловіка.
19. Ходити не своїми ногами. (Гнідковський)
Ходити ліниво, неохітно.
20. Ходити як під обухом. (Гнідковський)
Говорять про чоловіка, що ходить пригноблений або зажурений.
21. Ходит на роздобенги. (Нагуєвичі)
Ходить за різними ділами, спекулюючи на зиск.
22. Ходит на тих-ой чьисах. (Нагуєвичі)
Говорять про вагітну жінку, близьку до породу.
23. Ходит по весільох і люштикує. (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Говорять про музику, якого винаймають на весілля, а може також про спеціаліста-фігляра, якого також винаймають для забави в веселих товариствах. Це практикують особливо жиди. Люштикувати, з німецького Luststuck, веселий кавалок, веселе оповідання або співанка.
24. Ходит по навальнім. (Лучаківський)
Говорять про жебрака. Навальне – значення неясне, чи не буде те саме, що українське льновальне, данина зі льну, яку давали колись селянки попадям.
25. Ходит пустопаш. (Богородчани)
Говорять про чоловіка, що ходить без діла.
26. Ходит розлейбаний. (Нагуєвичі) … як той Лейба. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, недбало убраного, непозащіпаного або непідперезаного.
27. Ходит тай спит. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що ходить мов сонний.
28. Ходит, як би му хто шило в ср-у забив. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що ходить неспокійно з місця на місце. Пор. Славейков II, 149.
29. Ходит, як би три дни хліба ни їв. (Буданів)
Про чоловіка, що ходить мляво, неохітно.
30. Ходит як біда. (Станіславів)
Стрічаєш його, де й не надіявся.
31. Ходит як блудна вівцьи. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що ходить блудом. Пор. Liblinský 199; Adalberg Chodzić 4.
32. Ходит, як бузько по болоті. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що ходить гордо ступаючи, міреним кроком.
33. Ходит як журавель. (Нагуєвичі)
Варіант до попереднього числа. Пор. Wander I, Gehen 266; Adalberg Chodzić 38; Wurzbach 106.
34. Ходит як засмута. (Буданів)
Ходить зажурений, понурий.
35. Ходит, як здріманий. (Нагуєвичі)
Ходить як півсонний, ліниво.
36. Ходит, як кіт коло сала. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що ласо крутиться коло якоїсь речі або особи. Пор. Wander I, Gehen 239; Adalberg Chodzić 15.
37. Ходит як крива качка. (Нагуєвичі)
Говорять про кривоклубу, кульгаву жінку. Пор. Záturecky XV, 11.
38. Ходит як немохід. (Нагуєвичі)
Ходить як сонний, як не при собі.
39. Ходит як не своїми ногами. (Нагуєвичі)
Ходить ліниво, постоюючи («поставкуючи»).
40. Ходит як нічвин. (Нагуєвичі)
Ходить як лунатик.
41. Ходит як оремус. (Barącz)
Значення неясне.
42. Ходит як пень. (Станіславів)
Не ходить зовсім. Говорять іронічно про такого, що не може ходити.
43. Ходит як розламаний. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що ходить хитаючися дуже з боку на бік. Пор. Adalberg Chodzić 32.
44. Ходит як сам не свій. (Нагуєвичі)
Ходить як непритомний, одурілий. Пор. Adalberg Chodzić 46.
45. Ходит як сліпий. (Нагуєвичі)
Ходить у потемках, мацаючи руками. Пор. Славейков II, 196.
46. Ходит як сновида. (Буданів)
Ходит як лунатик, непритомний.
47. Ходит, як тіло биз душі. (Буданів)
Ходить як неживий, дуже ліниво.
48. Ходит як той з решетом за долев. (Нагуєвичі)
Ходить не знаючи куди і за чим.
49. Ходит як тур. (Гнідковський)
Ходить гордо. Пор. Adalberg Chodzić 34.
50. Ходить як по бритвах. (Ількевич)
Ходить обережно, помалу. Пор. Adalberg Chodzić 6.
51. Ходить, як теля за коровою. (Ількевич)
Ходить слідом за кимось. Пор. Adalberg Chodzić 43.
52. Хто коло чого ходить, з того жиє. (Глещава)
Хто чого пильнує, те дає йому дохід.
53. Хто ходить поночи, шукає букової помочи. (Ількевич)
Кепкують із таких, що люблять ходити поночі і часто зчиняють бійки, звичайно в п’янім стані.
54. Хто ходит по тім місци, де кінь качав сі, дістане свербйики. (Нагуєвичі)
Народне вірування, основане на дійсній практиці. Пор. Даль І, 594.
55. Як не свій ходить. (Ількевич)
Варіант до ч. 43. Пор. Adalberg Chodzić 46.
Холера [У І. Ф. – Холєра]
[Доповнення 1910 р.] 1. Аби їх холєра найшла! (Криворівня)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 2. Бодай вас холєра викришила! (Нагуєвичі)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 3. Най холєра вас понападає! (Львів)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 4. Нема на тебе хольири тьижкої. (Нагуєвичі)
Говорять лихому чоловікові.
[Доповнення 1910 р.] 5. Яка ті хольира носит? (Нагуєвичі)
Запитують з ненавистю немилого гостя.
Холерний
[Доповнення 1910 р.] 1. Хольирний цвинтар окремо від звичайного. (Нагуєвичі)
Такі цвинтарі, принаймні в селах Дрогобицького та Самбірського повітів, позаводжено в часі страшної холери 1831 р.
Холодно
1. I холодно і голодно і до дому далеко. (Lewicki)
Говорить гість у немилій гостині, ночуючи голодний в холоднім місці. Пор. Adalberg Chłodno 1.
Холява
1. Сипле як з холяви. (Теребовля)
Сипле або ллє щедрою рукою. Сипати уживають декуди також про плини, приміром сип воду або горілку.
2. Хольиву з рота робити. (Нагуєвичі)
Образово замість брехати. Пор. Wander V, Wort 931; Adalberg Pysk 6.
Хома
1. Біда тому селу, де Хома війтом. (Darowski)
Приказка основана мабуть на якімось спеціальнім випадку, в якій війт Хома дав себе в знаки людям.
2. Вср-в сі Хома, нема го дома. (Нагуєвичі) … тай нема … (Підгірки)
Говорять, коли хтось зробить комусь збитка і сховається так, що не можна його знайти.
3. Коли схоче Хома, буде робив дома. (Залісє)
Не потребує шукати зарібку деінде.
4. Лус тріс Хому, тай по всьому. (Матіївці)
Жартували з якогось Хоми, що ні з сього, ні з того дістав по пиці.
5. То невірний Хома. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] То ще невірний Хома.
Приповідка взята із Апостольських діянь, де оповідається про апостола Тому, що не вірив у воскресеніє Христа. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 366.
6. Хома, сиди дома, роби веретінці! Буде тобі, буде мені, буде твоїй жінці. (Підгірки)
Примівка або приспівка до чоловіка, що любить байдикувати по сусідах замість сидіти дома.
7. Як Хома до Бога, так Бог до Хоми. (Корчин)
Говорять образово про сусідську взаїмність. Пор. польське: Jak Kuba Bogu, tak Bóg Kubie. Adalberg Jakób 1; Čelakovský 10.
Хопити
1. Хопив го за боже пошитє. (Пустом)
Хопив за чуприну.
2. Хопили би ті кольки по під оба боки! (Нагуєвичі)
Прокляття.
3. Хопили сі за-волоси. (Нагуєвичі)
Говорять про таких двох, що від сварки переходять до бійки, хапаючи один другого за довге волосся.
Хопта
1. І межи хоптою росте красне зілє. (Гнідковський)
Хопта – бур’ян. Пор. вище Рожа ч. 3, 4.
2. Хопта в негоді множиться. (Гнідковський)
Бур’ян виростає густо в сльотавих роках.
[Доповнення 1910 р.] 3. Хопта росте швидко. (Львів)
Хопта тут образово в значенні всякого лиха.
Хорий
1. Він дуже хорий: має свинські сухоти. (Нагуєвичі)
Говорять іронічно про здорового чоловіка, що вдає хорого. Пор. Wander II, Krank 31.
2. Він такий хорий: не нині – завтра. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка близького смерті. Не нині – завтра, значить: умре.
3. Він такий хорий, як я здоровий. (Лучаківський)
Говорить хворий чоловік про такого, що вдає хворого.
4. Всі хорі, лиш кулявий Іван здоровий. (Kolberg Pokucie)
Іронічно про здорових людей, які на хромого Івана спихують якусь роботу.
5. Для хорого більша година, як для здорового ціла днина. (Постолівка)
Хворий лежачи нудьгує, йому довжиться кожда година.
6. Хора я і то дуже хора: з вами буду їсти, і окремо мені дайте, і на потому лишіт. (Залісє)
Іронічно говорять про здорову жінку, що вдає хору.
7. Хоре – їсть тай поре. (Нагуєвичі)
Жартують із чоловіка, що вдаючи хворого їсть багато і с-ре багато.
8. Хоре коли не вмре, то розпеститься. (Ількевич)
Прибагає собі всячини.
9. Хорого питают, здоровому дают. (Кобаки)
Хворого питають, чи буде що їсти, а здоровому дають не питаючи. Пор. Wander II, Kranke 24; Čelakovský 48; Носович с. 450; Adalberg Chory 4.
10. Хорому все гирке. (Нагуєвичі)
Йому не мила жодна страва. Пор. Wander II, Kranke 32; Erasm 414; Adalberg Chory 11; Záturecky VI, 484.
11. Я забула, що я хора, як танцюй, так танцюй. (Ількевич)
Кепкували з жінки, що вимовившися хворобою пішла до сусідки на весілля і затанцювалася до пізньої ночі.
Хоріти
1. Не хорів, не болів, як з лука спахло. (Darowski)
Говорять про чоловіка, що не хорувавши вмер нагло, мов застрілений.
Хороба
1. Добирає си хороби. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що вдає хорого і придумує собі якусь незвичайву хворобу.
2. На гірку хоробу гіркий полин. (Жураки) … лік. (Нагуєвичі)
Гірка хороба – лихорадка, на яку найкращий лік – гірка хініна.
3. Хороба не радість, смерть не весілє. (Лучаківський)
Обі речі важкі та неминучі в людському житті.
4. Хороба чоловіка не направит. (Зазулинці)
Говорить чоловік, що перебувши тяжку хоробу, виходить між люди помарнілий.
[Доповнення 1910 р.] 5. Бодай ті хороба взьила! (Криворівня)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 6. Сам собі хоробу напитав. (Нагуєвичі)
Через необережність наразився на слабість, або через напасть на побиття.
[Доповнення 1910 р.] 7. Що це за хороба? (Криворівня)
Згірдно замість лихий чоловік.
[Доповнення 1910 р.] 8. Якої хороби потребуєш? (Нагуєвичі)
Ненависно питають чоловіка, що чіпається не знати чого.
Хоронити
[Доповнення 1910 р.] 1. Хорони мене, Боже, від моїх приятелів, а від ворогів себе сам охороню! (Львів)
Говорить чоловік про фальшивих приятелів. Пор. Giusti 135.
Хороший
1. Як хороший, не жаль грошей, – як поганий, копну ногами. (Ількевич)
Говорить дівка про кавалера.
Хорт
1. Гонит сі як хорт. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що бігає швидко замість ходити.
2. Не тогди хорта годують, коли на лови йдуть. (Ількевич) … годувати … йти. (Карлів)
Говорять загально в значенні, що всяке діло потребує приготування. Пор. т. II, Кінь ч. 82. Пор. Schleicher 187.
3. Тогди хорти годує, як на польованє їде. (Kolberg Pokucie)
Говорять про чоловіка, що починає якесь діло без приготування.