Табака – Тато

Іван Франко

Табака

1. Вже тота вмерла, що табаку терла, але ще тота жиє, що табаку продає. (Вовків)

Жартлива приповідка про табаку.

2. Заживай табаки, не забивай баки! (Голобутів)

Вірять, що заживанє табаки і пчихання не тільки прочищує ніс, але також просвітлює розум.

3. Зажиймо си табачини, коли-смо сі зобачили. (Жидачів)

Давніше був звичай, що старші люди зійшовшися по першім привітанні частували один одного табакою.

4. Міні й без табаки в носі крутит. (Лучаківський)

Говорить чоловік, якому в прикрім положенні подають нюхати табаки.

5. Натер му табаки до носа. (Отиневичі)

Наробив йому прикрості.

6. Табака мозок чистит. (Львів)

Народне вірування.

7. Табаку пахати – здорово на очи. (Нагуєвичі)

Народне вірування. Від нюхання табаки часто на очах виступають сльози.

8. Утру я йому табаки! (Kolberg Pokucie, Вовк)

Нароблю йому лиха.

[Доповнення 1910 р.] 9. Табака для носа, а не ніс для табаки. (Заболотці)

Говорять образово: начальство для півладних, а не підвладні для начальства. Пор. т. ІІ, Ніс 48.

Так

1. Кой так, то так. (Нагуєвичі)

Говорять про те, що сталося, або має статися. Пор. Wander V, Wenn 17.

2. Коли так, то гони си маму! (Снятин)

Коли так, то не маю тобі що більше сказати.

3. Не все так іде, як би чоловік хотів. (Нагуєвичі)

Життя чоловіка складається з того, що він собі сам уложить, і з багатьох несподіванок. Пор. Schleicher 162.

4. Ой так, сіют мак, на долині просо; залицявся в ходаках, оженився босо. (Гнідковський)

Жартлива співанка про бідолашне подружжя, уживана також як приказка.

5. Ой, так-так, коби з хати як. (Миколаїв над Дністром)

Притакує чоловік бесідливому господареві, бажаючи як найшвидше вирватися з його хати.

6. Так, не інак: де урода, там і смак. (Petruszewicz)

Красота звичайно йде в парі з добрим смаком.

7. Так, так, але з хати як? (Берлин)

Говорить чоловік, якому не можна вийти з хати.

8. Так-то але й гут. (Буданів)

Притакують, коли що добре зробиться.

9. Так, то й але! (Нагуєвичі)

Коли так, то добре.

10. То так до того йде, як пястук до носа. (Львів)

Говорять, коли щось не складається одно до одного.

11. Що так, то так. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, не маючи чому заперечити. Пор. Даль І. 276.

12. Як – так, аби за моє стало. (Ількевич)

Як – так замість: чи сяк, чи так, аби моя шкода вернулася.

13. Як так, то най буде й так. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, не можучи поставити на своїм і пристаючи на іншу евентуальність.

14. Я так, ги биз себе. (Звиняч Горішний)

Ходжу мов одурілий, мов сам не свій.

[Доповнення 1910 р.] 15. Не все так є, як нам сі здає. (Нагуєвичі)

Чоловік ніколи не може дійти до абсолютної правди. Пор. Giusti 119.

[Доповнення 1910 р.] 16. То не так іде, як кому хочеться. (Ізби)

Людське життя залежить часто від обставин, над якими чоловік не може запанувати.

Такдікати

1. Так люде такдікают. (Лолин)

Так поговорюють, балакають.

Такий

1. Бодай таке ни притрафлялося ни в кого! (Ю. Кміт)

Говорять про якусь незвичайну, лиху пригоду.

2. Він такий: прийди хлібе, з’їм ті! (Яворів)

Говорять про лінивого, непорядного чоловіка, що чекає на готовий хліб.

3. З такого дійде до не знати якого. (Нагуєвичі)

З малої причини дійде до великого лиха.

4. Іще такого не було, щоб му ся все вело. (Гнідковський)

І найщасливіший чоловік зазнає лихої пригоди.

5. Найде ся такий, що нияк з ним не мож порадити. (Ю. Кміт)

Бувають такі незгідливі люди, що з ними ніхто не може дійти до ладу.

6. На «такій» і віз поломи, – нічого не поможе. (Карлів)

Говорять про неслухняну або розпусну жінку.

7. На таку як я, і здохляк гавкне. (Ю. Кміт)

Говорила про себе бідна жінка.

8. Не на такого трафив. (Львів)

Натрафив на такого, якого не надіявся.

9. Он таке-таке! за гріш перцю – тай тото гірке. (Миколаїв над Дністром)

Говорять про якусь дрібну, але прикру справу.

10. Се такий панок, як скаже «вода», то безпешно «ватра». (Пороги)

Кепкують із брехливого панка.

11. Така бідна, а який писок має! (Маріямпіль)

Говорять про бідну, а сварливу жінку.

12. Таке било, що ни хочу. (Ю. Кміт)

Згадує чоловік про немилу справу.

13. Таке здохле, а вітця на мене тровит. (Ю. Кміт)

Говорила жінка про слабовитого, а злосливого хлопця.

14. Таке наше гречане: як в піч, то й репається. (Darowski)

Печиво з гречаної муки буває звичайно дуже порепане.

15. Таке, таке, за грейцар тай яке! (Вовчинець)

Говорять про щось хвалене, дешеве і нічого не варте.

16. Таке то з нашьими кичирами і Томинами! Натовчися по дибрах, назгонай плечі, спадут тучі, зметут усе до полики. (Ю. Кміт)

Говорять бойки про свої гори, на яких тяжко вдержати плодючу землю.

17. Таке то на світі! (Ю. Кміт)

Загальна увага про хід людського життя.

18. Таке тото й моє. (Тухля)

І я в такім самім положенні.

19. Таким єм став, як з глини. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, утомившися або почуваючи початок якоїсь слабості.

20. Такий той віл, що го корова б’є. (Тростянець)

Такий – в значенні: плохий, неособливий.

21. Такий, що лиш троха тлінний. (Нагуєвичі)

Говорять про слабосилого чоловіка.

22. Такий, як би го кіт вилизав. (Нагуєвичі)

Гладкий, блискучий. Пор. Славейков II, 149.

23. Такий, як би на нім дідько чорний горох молотив. (Нагуєвичі)

Говорять про рябого, вісповатого чоловіка. Пор. болгарське: сѣкаш че дявола го влачи за ушитѣ (Славейков II, 148).

24. Такий борщ, як за грейцар пес. (Старі Богородчани)

Говорять про лихий, несолений борщ.

25. Таку як я всяка пеня зачіпит. (Ю. Кміт)

Таку несмілу і пригноблену.

26. Це таке, йик йикис казав. (Жабє)

Щось таке, як в поговірці кажуть.

27. Через таке, та он яке! (Нагуєвичі)

З такої благої причини дійшло до он якого лиха.

28. «Чому ти такий?» – «Який?» – «Як г-но мньиткий.» (Нагуєвичі)

Мудрування.

29. Як би не був таким, не був би Яким. (Ценів)

Жартують із дурного Якима.

30. Я ни таке, що ни сіє, ни оре. (Ю. Кміт)

Я порядний господар.

31. Я така, ги п’яна. (Ю. Кміт)

Сама не своя, неприродно сумна.

[Доповнення 1910 р.] 32. Така ймо, як липочка. (Жидачів)

Марна, худа.

[Доповнення 1910 р.] 33. Такі на камени родили би си! (Ілинці)

Говорять про добрих людей, або добрі речі.

[Доповнення 1910 р.] 34. То такий жид з писком. (Львів)

Такий, що потрафить і любить висваритися.

Талапатися

1. Талапає сі, гий свиня у болоті. (Жидачів)

Говорять про такого, що любить розмазувати якусь погану справу.

Талапнути

1. Як ті талапну, то сі ту мазев розіллєш. (Нагуєвичі)

Погроза. Талапнути тут у значенні вдарити. Приповідка основана на народнім віруванні, що злий дух, ударений громом, розливається маззю.

Таліян

1. Ах, капуши – таліяне. (Буданів)

Згірдне прозвище італійців. Бідні італійці звичайно наймалися у нас до землекопних робіт при залізницях. Наші люди ненавиділи їх за їх сердитість і скорість хапатися до ножа. Що значить слово «капуш», мені не ясно. Єсть казка про Капуша, докучливого духа-мучителя, записана Ігнатієм з Никлович.

Тамтой світ

1. На тамтім світі мусит бути добре, то ніхто відтам не вертає. (Миколаїв над Дністром)

Жартлива поговірка про загробове життя.

Танець

1. В танці два кінці: чи сам упадеш, чи тя трутять, то ся пібєш. (Ількевич)

Танцювати треба вміючи так, щоб не наскочити на другу пару.

2. В тім танци є два кінці. (Сороки)

Ця справа обосічна, може помогти, може й пошкодити. Пор. Носович с. 282; Adalberg Taniec 7.

3. Там то гульки, там то танці: танцювали два заср-ці. (Іванків)

Кепкують із шумного, безладного танцю.

4. Танець не робота; хто не вміє, то сромота. (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Танець не робота, за него сромота. (Вербовець)

Танець – це забава, у якій звичайно всі парубки і всі дівки повинні брати участь. Не вміти танцювати – соромно. Пор. Adalberg Taniec 6: Brzozówski Taniec 6.

Таний

1. Тани як борщ. (Жидачів)

Говорять про всяку дешеву річ. Пор. Adalberg Tanio 2.

Тано

1. Тано би-сте купували! (Нагуєвичі)

Говорять такому, що за цінну річ дає малу ціну.

Танцювати

1. Аж ним носит, так би танцював. (Нагуєвичі)

Молодий чоловік, бачачи, як інші танцюють, стоїть або сидить нетерпливо, подригуючи.

2. В жалобі танцювати не мож. (Котузів)

По смерті когось у родині звичай велить якийсь час здержуватися від танцю і співу.

3. Куда йому за гріш танцювати? (Ількевич)

Говорять про чоловіка, що з малими засобами береться до великого діла.

4. Нема куди за гріш танцювати. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Нема способу малою силою доконати великого діла.

5. Не файно танцює, але міцно. (Лучаківський) … але довго. (Коломия)

Говорять про лихого танцюру, а загально про лихого, марудного робітника.

6. Танцював тай не поклонив ся. (Darowski)

Є звичай, що по витанцюванню танцю парубок кланяється тій, з якою танцював і садить її на місце. Коли цього не зробить, то це значить, що не знає звичаю.

7. Танцювала, дроботіла, поки ср-и не схотіла; а як ср-и ісхотіла: «Ой пустіт мні, бо я впріла». (Лолин)

Кепкують із запаленої танцюрки.

8. Танцювала, риба з раком, а петрушка з пастернаком. (Гнідковський)

Говорять про всяке недоладне діло, або про недоладну розмову.

9. Танцювали, аж дрантя летіло. (Darowski)

Танцювали гучно, з тупотом і викриками.

10. Танцювали, дроботіли, поки їсти не схотіли. (Косів)

І найзавзятіші танцюри зголоднівши перестають танцювати.

11. Танцює, як спутана вівця. (Львів)

Про дівчину, що не вміє танцювати і плутається в танці.

12. Танцює, як теля на мотузку. (Сапогів)

Говорять про хлопця, що негарно танцює.

13. Танцюй, танцюй, весели сі, тілько, прошу, не вс-и сі. (Нагуєвичі)

Кепкують із запалених танцюр.

14. Танцюйте си, веселіте си, тілько прошу не вс-те си. (Лолин)

Варіант до попереднього числа.

[Доповнення 1910 р.] 15. Кажут данцювати, щоби столів не закладати. (Тростянець)

Молодіж при забаві повинна танцювати, а не сидіти при столах.

[Доповнення 1910 р.] 16. Як танцюй, так танцюй! (Тростянець)

Танцюй не дбаючи ні про що інше; кепкують із завзятого танцюри.

Танська

1. Пані Танська, що в небі табаку продає. (Вовків)

Жартують із такого, що хоче щось дороге тано купити. Пор. Adalberg Tański, Tańska 1.

Танька

1. Свйита Танька, що в небі табаку продає. (Дрогобич)

Табака належить до досить дорогих товарів. Дешева табака – річ ідеальна, яку хіба в небі можна дістати. Відси мабуть пішла і гра слів, що є в небі така свята Танька (Атанасія), яка продає, а може й безплатно дає святим табаку.

Тапти

1. Хто тапле, тот ся бритви хапле. (Ю. Кміт)

Тапти в значенні: потопати. Пор. т. II, ч. 1; Потопати; Adalberg Tonący 1; Čelakovský 178; Brzozówski Tonący 1.

Тарас

1. А Тарас свині нас, а Петро зів г-но. (Львів)

Мудрування.

Тарах

1. Тарах по ярах! (Darowski)

Мабуть окрик людей, що ховалися по ярах перед нападами татар.

Тарахнути

1. Тарахни кулаком до землі. (Жидачів)

Тарахнути значить ударити з великим розмахом. Говорять про нерозумного чоловіка, що б’є сам не знаючи куди.

Тарілка

1. До тарілки напиймося горілки. (Ількевич) На столі тарілки … (Ількевич)

Є звичай перед усякою закускою, яку подають на тарілці, випити горілки.

Тару

1. Тару, тару, а пси в крупах. (Печеніжин)

Тару, тару замість балу, балу, говорять про довгеньку розмову. Ситуація така, що дві сусідки, з яких одна молола крупи, а друга прийшла до неї, забалакалися собі любенько, а пси тимчасом виїли крупи з нецок.

Тарханиця

1. Стара тарханиці, тай то молодиці. (Нагуєвичі)

Жінка, хоч яка стара, все-таки до смерті не тратить надії вийти замуж.

Татари

1. Бодай вас татари ззіли! (Богородчани)

Прокляття з часів татарських нападів.

2. Давно зле було, бо брали татари, а тепер лише жити та схнути. (Старі Богородчани)

Давно було татарське лихоліття, але люди при тім малися добре, а тепер часи свобідніші, але прожиток далеко трудніший.

3. Свої люде не татаре, не дадуть загибати. (Ількевич)

Допоможуть у лихій пригоді.

Татарин

1. Я татарина зловив, а він мене не пустив. (Ількевич)

Говорить чоловік про свого невідв’язного ворога, про якого думає, що він йому зробив шкоду. Наша приказка взята з польського кепкування: «Złapał kozak Tatarzyna, a Tatarzyn go za łeb trzyma.» Анекдот про це живе також в устах нашого люду. Пор. Adalberg Kozak 12; Tatar 12; Čelakovský 476; Wander IV, Tater 4.

Татів

1. За татовов полов дитині тепло. (Голобутів)

В часі вітру або холоду батько звичайно закриває малого сина полою своєї верхньої одежі. От тимто татова пола має символічне значення: батьківська опіка.

2. Я не йду по за татові руки. (Дидьова)

Не вибиваюся із-під батьківської волі. Говорить дорослий син, який не бажає ще йти на своє власне господарство.

Тато

1. А мій тато Сокочан підпер хату на кочан: як кочан підогнив, вітер хату завалив. (Ясениця Сільна)

Жартлива примівка без глибшого значення.

2. Ані тата, ані мами, ані гробу, ані ями. (Сороки)

Говорять про сироту, що не може собі знайти притулку між людьми.

3. А то вам, тату, дідько в писку, що так пакаєте. (Нагуєвичі)

Говорив син уночі до батька. Йому приснилося, що у сусіди молотять, і збудившися він сказав: «Чуйте, тату, у сусіди молотять», а батько відказав: «Ні, сину, то я так люльку пакаю». На те син відповів повищою приказкою.

4. «А ци виграли тато справу?» – «Та виграли. Ще лиш мают дваціть пйить буків дістати.» (Нагуєвичі)

Жартливий анекдот, який прикладають до всякої програної справи.

5. Бодай ся тато і мама добре мали, а діти ще ліпше. (Убинє)

Побожне бажання загального гаразду.

6. Він би вже далі тата за барки брав. (Нагуєвичі)

Говорять про недорослого парубка, який хапається до бійки із старшими.

7. «Вставаймо, тату, в сусіда вже молотьит.» – «Ей, та то я так файку пакаю.» – «Ну, то дідько вам у писку!» (Нагуєвичі)

Жартливий анекдот. Варіант до ч. 3.

8. Втопив сі тато – най би го був дідько не ніс на глубоке. (Нагуєвичі)

Скорочення анекдота про те, як жінка давала милостиню за душу свого покійного мужа. Жебрак запитав: «А з чого ж небіжчик умер?» Вона відповіла: «Втопився.» Тоді жебрак сказав: «Най би го був дідько не ніс на глубоке!»

9. Гей, люди, тато межи хлібом з голоду вмирає! (Гнідковський)

Скорочення анекдота про сироту, який оповідав: «Мої татуньо межи двома хлібами вмерли, старого не було, а нового не дочекали.»

10. Заверни, тату, свині, дам тютюну в файку. (Нагуєвичі)

Анекдот про те, як батько з сином пасли свині, а лінивий син посилав батька завертати свині за файку тютюну.

11. Збувся тато клопоту, домолотив жито. (Гнідковський)

Немолочене жито, то ще не жоден клопіт.

12. І в рідного тата не своя хата. (Лучаківський)

Говорить син, що оженився на бік від родичів, і чує себе не своїм у батьківській хаті.

13. І в тата не своя хата. (Ількевич)

Говорять діти про батька-комірника, що сидить у чужій хаті.

14. І на рідного тата мож правду вповісти. (Жидачів)

В суді звичайно вільно найближчим своякам не свідчити проти свояка. Закон не примушує дітей свідчити проти батька, але коли хочуть, можуть це вчинити.

15. І рідного тата не твоя хата. (Кукизів)

Говорить свекруха до зятя, що пристає до її дому.

16. І сама не знаю, чи маю тата, чи чоловіка. (Богородчани)

Говорить молода жінка про старого мужа.

17. І твій тато порєдний, і твоя мати порєдна, лише ти такий скурвий син. (Пасічне)

Говорять до зледащілого парубка.

18. І твого тата знаю, і твою маму знаю, лише не знаю, чий ти. (Кнігинин Р.)

Говорять до виродного чоловіка, неподібного до своїх родичів.

19. Коби то я був усім дітям тато, то би був порядок! (Карлів)

Якби я міг усім людям розказувати і лад давати.

20. Мій тато не був такий, тай я не буду. (Сороки)

Відмовляється чоловік, коли хтось намовляє його на лихе діло.

21. Мого тата, а не моя хата. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що довго прожив десь у чужині і вертаючи, застає свою батьківську хату в чужих руках.

22. Мому татови вже лекше, бо вчера плювали на стіну, а нині вже на бороду. (Сороки)

Жартує син із хорого батька, якому робиться щораз гірше.

23. «Наверни, тату, свині, дам пушку тютюну до люльки.» – «Але даш?» – «Говори до дурня! Як кажу, що дам, то дам.» (Грибовичі)

Анекдот про батька з сином, що пасли громадські свині. Пор. вище ч. 10.

24. Най лише тато очи зажмурит. (Нагуєвичі)

Говорить син або дочка, надіючися по смерті батька якоїсь відміни в своїй долі. Очі зажмурити тут у значенні вмерти.

25. Нас тати як робили, то х-ї сіджов мастили. (Коломия)

Говорять брюнети.

26. На то дав Памбіг татови волосє, щоби було за що взєти. (Жуків)

Жартує син, якому докоряють, що тягався з батьком за волосся.

27. Наші тати лісниці їли, а в нас оскомина. (Нагуєвичі)

Говорять діти, що по батьках одержали в спадку або якусь хворобу, або якусь лиху вдачу. Пор. Wander I, Alter 15, 32.

28. He роби з тата варйата. (Голешів)

Говорить батько синові, що плете йому небилиці, докучає йому, або намовляє його на якесь лихе діло.

29. Ни роби с тата варіята, а з мами мавпи. (Львів) … а з мами посміхуйка. (Львів)

Ширший варіант до попереднього числа.

30. Не купив тато шапки, най вуха мерзнут. (Коломия)

Говорив син, сердячися, що батько не сповнив його просьби. Пор. Носович 368.

31. Не той тато, що вродив, а той, що вигодував. (Нагуєвичі)

Буває дуже часто так, що батько не знає, чи то його дитина, чи ні, але годує її як свою.

32. Ой не бийте тату мами, бо не буде спати з вами. (Перемишль)

Просять діти батька, що любить бити свою жінку.

33. «Отто наш тато як пес через рів скочив!» – «Е, скочив, ци не скочив, мара го бери, але до пса го рівнати не годит сі.» (Нагуєвичі)

Розмовляли два парубки і один другого навчав доброго звичаю.

34. Тато будут молотити, а я вночі буду віяти. (Тернопіль)

Нахвалявся син гуляка, що переведе батьком придбаний маєток.

35. Тато в дуди грає, мама з голоду вмирає. (Гнідковський)

Говорять про нещасливу родину бідного дударя.

36. Тато в місті, мама там, ходіт, хлопці, щось вам дам. (Кнігинин Р.)

Примовляла весела дівка, що лишилася сама дома.

37. Тато в школі, мама в школі, прийде шабас, нима солі. (Яворів)

Жартували з бідної жидівської родини, в якій муж і жінка служили сторожами при жидівській школі. «Жидівською школою» називають синагогу або дім молитви.

38. Тато о палиці, а діти о лавиці. (Гнідковський)

Говорять про сім’ю, де старий батько має дрібні діти.

39. Тато сіли на лопату, мама на кацюбу, й пойіхали до слюбу. (Витків Новий)

Кепкують із нешлюбної пари незасібних людей, що мають дрібні діти. Пор. Етнографічний збірник V, с. 150, ч. 15.

40. Тату, сідай на лупату, пуїдемо за хату; сідай на кацюбу, пуйідемо до слюбу. (Берездівці)

Ширший і менше ясний варіант до попереднього числа. Пор. Етнографічний збірник V, с. 150, ч. 15.

41. Тату, сідай на лупату, пуїдимо за хату, сідай на мутику, пуйідемо у фурдигу. (Крупско)

Відмінний від попереднього варіант до ч. 39. Пор. Етнографічний збірник с. 150, ч. 15.

42. «Тату, я зловив татарина!» – «То веди го сюда!» – «Не ведеться бо.» – «То держи го!» – «Не держиться бо!» – «То пусти го!» – «Не пускається бо.» (Ількевич)

Анекдот з часів татарських нападів. Пор. вище Татарин ч. 1; Adalberg Tatar 12; Brzozówski Tatar 4.

43. Тобі, тату, паска в голові, а міні сі фузия трафйиє. (Нагуєвичі)

Говорив син до батька; батько був господар, що дбав про дім, а син запалений мисливець, що любив блукати по лісах.

44. Той тато, що вигодував. (Замулинці)

Коротший варіант до ч. 31. Вітцівство дуже часто не певне, а тільки материнство певне.

45. Ходім, тату, до дому, бо тут бют. (Нагуєвичі)

Натяк на анекдот про батька, якого в корчмі часто побивали. Коли його син вернув із війська і батько жалувався йому, що його б’ють у корчмі, то син додав йому відваги і оба пішли до корчми. Та тут син зараз і сам нарвався на бійку, а не маючи сам відваги боронити себе, сказав до батька: «Ходім, тату, до дому, бо тут б’ють!»

46. Хоть ви собі, тату, жінку приведете, але нам мами не приведете. (Нагуєвичі)

Докоряють діти батькові, що побоями зігнав жінку із світа, і обіцяє дітям, що другий раз ожениться. Пор. Wander II, Kind 454.

47. Як Бог дасть, тато хату продасть; як псів накупит, ніхто не приступит. (Тернопіль)

Жартують діти із марнотратного батька, що кохається у псах.

48. Який тато, такий син; крали разом з бочки сир, до старої кобили у зальоти ходили. (Кобиловолоки)

Жартлива приказка про легкодухів, батька й сина, що лямпартувалися оба разом.

49. Який тато, такі діти. (Нагуєвичі)

Доброго батька добрі діти. Пор. Славейков І, 215.