8. Місяць червень

Іван Франко

Ой місяцю клятий! На твоїм чолі

Випалюю ганьби клеймо я:

Потопом залив ти повіти цілі,

Та не дав нам ковчега, ні Ноя.

Потопом залив ти нещасний наш край,

Для селян став ти пеклом готовим,

Ба навіть страшний ти зробив халамай

Старостам, панам повітовим.

Понищив дороги, мости позривав,

Не щадив навіть, певно, й рогатки!

Поганче! Куди ж тепер буде чвалав

Екзекутор в село за податки?

А клопоту скілько, а крику, біди!

Б’ють газети на ґвалт і тривогу,

Аж Відень нам – перший раз зроду, ади! –

Дать мусив запомогу.

Щоправда, не дуже він з нею спішився,

Не дуже нам з неї і сить.

Та хто ж дармим коням у зуби дивився?

Та хоч й кому й кривда, то цить!

На рівній дорозі чи вам довелось

Шморгнути ногою десь в яму?

Отак припадково я висловив ось

Житєвую всю нашу програму.

Чи банки і лихва зі шкіри нас друть,

Чи жид з нас опасений кпить,

Чи подвійний тягар нам пани завдадуть,

Ми все: «Кому кривда, той цить!»

Чи нас німець у службу свою завзива,

Карієри цукерком манить,

Чи таким же цукерком нас дурить Москва,

Ми йдем, наче ті вівці, і цить!

Гей, Ноя нам треба з його ковчегом,

Щоб вивіз нас з лиха та з горя,

З калюж недоумства, що все б’є чолом,

Із «рутенського» одуру моря.

Примітки

Ой місяцю клятий! – Червень 1884 р. в Галичині пам’ятний великими дощами й повенями.

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 66 – 67.