18.01.1886 р. До Б. Д. Грінченка

Високоповажаний добродію!

Недавно прийнявши головне сотрудництво в «Зорі», я дістав до рук і Ваш лист ще з 27.XI і спішу відповісти Вам на нього. Поперед всього перепрошую Вас, що бувший редактор так довго Вам не відповідав і що не сповнив своєї обіцянки – напечатати Ваші праці, котрі й досі у нього лежать і котрі я постараюсь одібрати.

Не знаю, чи одержали Ви проспект «Зорі» з нового року, – на всякий случай посилаю Вам його. З нього можете побачити, що найщиріше бажання нової редакції «Зорі» єсть іменно зробити часопись нашу галицько-українською, а навіть, коли можна, то й українсько-галицькою. Ми просили і просимо всіх прихильників нашого рідного слова запомагати «Зорю» своїми працями і згори признаємо, що на полі белетристики радо уступаємо первенство українцям. Се Ви можете побачити і з минувшого року «Зорі», де українських белетристичних праць було далеко більше, ніж галицьких; так само мусить бути й тепер.

Тільки ж між давнішою редакцією (пана Парт[ицького]) а новою єсть та різниця, що коли давніша ред[акція] містила укр[аїнські] твори по неволі, не маючи галицьких, хоч нужденних, і вважала «Зорю» газетою спеціально галицькою, ми свідомо бажаємо дати перед українцям, бажаємо, чим можемо, запомогти їх змагання, бажаємо зробити з «Зорі» орган загальноукраїнської мислі і роботи. Чи і накілько нам се удасться, залежати буде від многих обставин, а в великій мірі від тих праць, якими запоможуть нас українці.

Та тільки ж при тім прошу Вас не забувати об тім, що «Зоря» – часопись малесенька і хоч стоїть на власних ногах, та то, по-вашому, фінансово дуже нікчемно, так що гонорару майже ніякого платити не може. Так само стоїть діло і з печатанням перекладів. Ну, скажіть, будьте ласкаві, де ми можемо напечатати хоч би «»? Він у нас потягнувся б цілий рік, значиться, цілий рік домашня (галицька й українська) продукція мусила б покласти паузу. Воно б то не раз можна б і на те зважитись, коли б ішло о напечатання переводного твору перворядної стійності, а «Сагайдачний» хіба що таке? То само скажу про тургеневські речі. Деякі кращі з них були у нас печатані, а всіх вкупі печатати в «Зорі» нема ані місця, ані інтересу.

Коли не помиляюсь, Ви заслали колись до п. Парт. початок перекладу Спенсерового «Виховання». І тут скажу: переклади наукових речей для нас дуже пожадані, але наукові книги в «Зорі» печататись не можуть. Нам пожадані дрібні монографії, котрі би в 2 – 3 номерах кінчилися. В Ваших журналах багато таких речей, от би вибрали дещо трактуюче о загальніших питаннях чи то з наук природних, з соціології або етнології. Я вкажу хоч би такі монографійки, як Брандта «Животный индивидуум» («Вест[ник] Евр[опы], 1877, кн. II), як Веселовського «Сравнительная мифология и ее метод» («Вест. Евр.», 1873, кн. X), як Спенсера «Происхождение суеверий» («Знание», 1875, н. 4). Тих книг у нас нема, а то ми б самі поперекладали сі праці – а коли Ви се зробите, ми дуже радо їх напечатаємо.

Взагалі між дрібними ессе Спенсера, популярними лекціями Гекслі, Тіндаля можна знайти багато прекрасного і інтересного для широкого загалу, а при тім доволі короткого і відповідного для «Зорі». Звісно, не потребую й додавати, що наукові розправи оригінальні, особливо по укра[їнській] історії, будуть нам завсігди дуже пожадані. Чи не міг би хто у вас зробити доброго резюме з праць Лазаревського про побит лівобічного селянства? Праці ті (я їх не читав і не бачив) мають бути багаті цікавими фактами, але тенденційні. От стоїло б фактами покористуватися! Мені здається, що до такої праці д. Шиманов був би дуже спосібний, а у нас про лівобережне селянство ніхто нічогісінько не знає.

У мене ще з матеріалів пок[ійного] «Світу» є декілька віршів Ів. Перекотиполя, з них деякі дуже гарні, і я напечатав би їх в «Зорі», та вагуюсь, не маючи до того уповажнення від автора. Коли се вірші Ваші або якого Вашого знакомого (так мені щось здається), то напишіть, чи можна їх печатати.

Стискаючи Вашу руку, остаюсь щиро поважаючий Вас.

Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., К., 1956, т. 20, с. 296 – 298.

Автограф зберігається в приватному архіві українського радянського літературознавця О. К. Дорошкевича (1889 – 1946).

Подається за автографом.

…прийнявши головне сотрудництво в «Зорі»… – У вересні 1885 р. і. Франко став працювати як робочий редактор журналу «Зоря».

…бувший редактор… – Омелян Партицький був редактор «Зорі» в 1880 – 1885 рр. З першого номера 1886 р. редактором «Зорі» став Омелян Калитовський.

…Ваші праці, котрі й досі у нього лежать… – У листі до редакції «Зорі» від 25 листопада 1885 р. Б. Грінченко писав:

«Ще у 1884 р. заслав я для «Зорі» декілька віршів і прозаїчних праць. У числі 19 «Зорі» в «Переписці редакції» обіцяно мені, що твори ці будуть надруковані. Проминув уже рік, а їх і досі нема в «Зорі» (ІЛ, ф. 3, № 1603, арк. 831).

«Сагайдачний» – історичний роман українського та російського письменника, історика Данила Лукича Мордовцева (1830 – 1905), був перекладений з російської мови Б. Грінченком, який запропонував його редакції журналу «Зоря» (ІЛ, ф. 3, № 1603, арк. 833).

То само скажу про тургеневські речі. – У листі до редакції «Зорі» від 27 листопада 1885 р. Б. Грінченко пропонував свої переклади з І. Тургенева – «Записки мисливця», «Поезії в прозі» (ІЛ, ф. 3, № 1603, арк. 834). Ці переклади в «Зорі» не друкувалися.

Спенсер Герберт (1820 – 1903) – англійський філософ-позитивіст.

Брандт Федір Федорович (1802 – 1879) – російський зоолог. Деякі його праці присвячені описові викопних тварин, знайдених на Україні.

«Вест[ник] Евр[опы]» – російський науковий, суспільно-політичний та літературний журнал. Виходив у Петербурзі п 1866 – 1918 рр.

Веселовський Олександр Миколайович (1838 – 1906) – російський філолог, дослідник фольклору, давньої і нової літератури європейських народів, академік (з 1880 р.).

«Знание» – російський науковий критико-бібліографічний журнал. Видавався у Петербурзі в 1870 – 1877 рр. Приділяв чимало уваги успіхам природничих наук, пропагував дарвінізм.

Гекслі Томас-Генрі (1825 – 1895) – англійський фізіолог, дарвініст.

Тіндаль Джон (1820 – 1893) – англійський фізик.

…резюме з праць Лазаревського про побит лівобічного селянства. – З праць українського історика Олександра Матвійовича Лазаревського (1834 – 1902) «Черты из староукраинского быта» (1861), «Малороссийские посполитые крестьяне (1648 – 1783)» (1866).

Шиманов Андрій (1839 – 1901) – співробітник журналу «Киевская старина», адвокат.

…з матеріалів пок[ійного] «Світу»… – літературно-наукового журналу, видавався І. Франком та І. Белеєм у 1881 – 1882 рр. у Львові.

Ів. Перекотиполе – один з псевдонімів Б. Грінченка. Під цим псевдонімом у «Зорі», 1886, № 17, надруковано вірш Б. Грінченка «В степах».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 18 – 20.