18.03.1886 р. До О. Ф. Хоружинської
| Львів | Львів, д[ня] 18.III 1886 |
Дорога Олічка!
Жду я та й жду від Вас листа і, мабуть, не діждуся. Не знаю, чи Ви так зайняті (і чим)?, чи, може, – не дай боже – хорі, що нічого не напишите. А може, Ви що-небудь інше роздумали та отягаєтесь мені написати? Скажу Вам щиро, заглянувши в Ваші очі «в них же льсти ніт», я перестав було й сумніватися о Вас, і був спокійний, і вірив кожному Вашому слову.
Але тепер, коли Ви по так довгім часі і словечком не озиваєтесь, мені мимоволі пригадуються хоч би такі Ваші слова, що серце Ваше мовчить і т. п. А може, Ви, побачивши трохи ближче і мене, і обстановку мого життя, і роздумали, що не стоїть трудитися? Бо то знаю, що коли б Ви були хоч крихітку полюбили мене, то все-таки не втерпіли б, а написали б хоч кілька слів. І вимовитись не можете, що нема об чім писати; адже ж мою обстановку Ви бачили і мусили ж якісь думки в Вас збудитися.
Не менше цікаво було б мені знати, що вийшло з Вашої переписки з дідусем після поїздки, а мовчання Ваше якраз о тім ділі утверджує мене в тім, що мусило щось нехороше вийти. Ex, Олічка, хоч, може, и не стою я Вас і Вашої любові, але я не заслужив на ге, щоб Ви так мене мучили. Я розстарав уже документ (швидко буде в моїх руках), потрібний для свадьби, та не шлю його, бо не знаю, чи не застану свічки погашені. І о собі нічого більш не пишу – руки опадають, а Вам, може, й неінтересно буде й слухати. Так прощайте ж. Жду Вашого письма і вірю в те, що коли взагалі Ви змінили як-небудь свої замисли, Ви скажете мені щиро і одверто.
Ваш Іван Фр.
Примітки
Вперше надруковано: Літературна спадщина, т. 1, Іван Франко. К., 1956, с. 424. Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1600, с. 157).
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 44 – 45.