Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

6.10.1893 р. До М. П. Драгоманова

Львів Львів, ул. Глибока, ч[исло] 7. Д[ня] 6/Х 93

Вельмишановний добродію!

Не писав до Вас так довго раз тому, що не знав напевне Вашої адреси (П[авли]к доносив мені, що Ви вибираєтесь в Рим), а, по-друге, за крутаниною дома і в редакції, де ми мали вибори і треба було сидіти на зібраннях і т. ін.

Книги з Hôtel de France я одержав. За «Калік» велике Вам спасибі, та я маю надію дістати їх невдовзі з Москви, то тоді Ваш екземпляр вишлю Вам назад. Дуже жаль, що «Сборника» Вашого міністерства я все-таки досі не одержав. Я незадовго вишлю в Софію частину своєї дисертації – про «Притчу от книг болгарских» і, коли редакція найде її гідною друку, то буду просити, щоб вислано мені томи «Сборника», крім І і VII, на рахунок гонорару. Висилка моєї роботи задержалася через те, що рукописі моєї дисертації я досі не міг одержати з секретаріату філософ[ського] виділу Віденського університету.

Про книжечку Куна о Варлаамі я знаю віддавна, вона заповіджена вже Крумбахером у його історії візантійської літератури, і Крумбахер, бувши у Відні, обіцявся мені її прислати, та, звісно, не прислав. В усякім разі перед друкуванням своєї праці надіюсь переглянути се діло.

Не знаю, що Ви скажете на сю звістку, котрою отсе хочу поділитися з Вами. Мені удалося найти тут чоловіка, котрий готов дати наклад на невеличкий журнальчик літературно-науковий, а спеціально фольклористичний. Я предложив йому ось який план, на котрий він згодився.

Журнал виходить раз на два місяці книжками по 10 аркушів, річно 60 арк[ушів] (ціна 5 гульд[енів]). Половину займає белетристика, оригінальна і переводна, і статті критичні та матеріали історико-літературні, другу – статті і матеріали фольклористичні.

Розпорядок сеї другої часті я представляю собі так: 1 аркуш оригінальні чи перекладні статті по теорії фольклору або по спеціальних питаннях та темах, 1 аркуш казок та легенд, чи з уст люду, чи з старих рукописів, 1 аркуш пісень, повірок, звичаїв і т. ін., 1 аркуш приповідок (моя збірка) і 1 аркуш хроніки та бібліографії. В часті літературній я бажав би налягти головно на переклади творів людової та полутрадиціональної літератури інших народів.

Надіюсь, що вже в першій книжці розпочнеться друк «Пісні про Роланда», далі підуть сербські моралізуючі легенди та деякі пісні, пропущені Старицьким, а покревні з нашими або інтересні з інших поглядів, вибір російських билин і т. ін. Та попри те я звертатиму увагу і на новіші літератури слов’янські і європейські.

Знаючи добре, що без Вашої помочі і поради таке видання не буде тим, чим би воно повинно бути, я осмілююся в першій лінії звернутися до Вас з просьбою о співробітництво в такім об’ємі і в такій формі, як Ви самі признаєте можливим. Для перших книжок мені була б потрібна праця загальна про теперішній [стан] і методи фольклору. Чи міркуєте, що стаття д. Шишманова в «Сборнику» відповіла би сій цілі? В такім разі я взявся б перекласти її.

Важно би також було мені мати коротку а добру статтю про «Chanson de Roland». Я знаю, крім коротких обрисів у підручниках історії літерат[ури], тільки статтю Буслаева «Народная поэзия» та книжище Gautiér’a «Les épopées nation[ales]», «Histoire litter[ature] de la France» у нас у Львові нема, а в Відні я не мав часу її переглянути. Ви згадували про осуд Андрю Ланга про «Ch[anson] de R[oland]»; чи він написав про сю поему спеціальну статтю і де вона є?

Я хотів би просити в сотрудники також д. Вовка. З українців обернуся наразі до Вашої сестри і сестринниці (у них є інтересні матеріали з уст люду), далі до Кримського, Самійленка та Панька (у мене є його переклад першої глави «Євг[енія] Онєгіна», хоч не зовсім і гарний). З наших галичан надіюсь на співробітництво Охримовича, Колесси, Щурата, Копача і, може, ще декого.

Назву журналу проектую «Русалка».

З огляду на Україну і на передплату бажалось би, щоби журнал мав дебіт у Росію, хоч певна річ, що се потягне за собою великі стіснення, особливо в першій часті.

Будьте ласкаві, напишіть мені, яка Ваша думка про се предприємство і чим би Ви могли його запомагати? Поздоровляю Вас щиро.

Ваш Іван Франко.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 424 – 425.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, Ке 1443).

За «Калік» велике Вам спасибі… – Йдеться про працю П. О. Безсонова «Калики перехожие. Сборник стихов и исследований» (М., 1861).

…«Сборника» Вашого міністерства я… не одержав. – Мова йде про «Сборник за народни умотворения, наука и книжнина».

Про книжечку Куна о Варлаамі я знаю… – Йдеться про кн.: Kuhn Ernst. Barlaarn und Joasaph. Eine bibliographisch-literatur-geschichtlichte Studie. München, 1893. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 3580.

… дати наклад на невеличкий журнальчик… – На видання журналу, що дістав назву «Житє і слово», дружина письменника Ольга Франко віддала значну частину свого посагу. Крім того, журнал фінансували український співак Олександр Пилипович Мишуга (1853 – 1922) та російський філолог-орієнталіст, учень А. Кримського, Костянтин Андрійович Фрейтаг.

…в першій книжці розпочнеться друк «Пісні про Роланда»… – Перекладений В. Щуратом старофранцузький епос «Пісня про Роланда» друкувався у «Житі і слові» протягом 1894 р.

…підуть сербські моралізуючі легенди та деякі пісні, пропущені Старицьким… – Чотири сербські легенди надруковані в журналі «Житє і слово», 1895. І. Франко має на увазі збірку М. Старицького «Сербські народні думи і пісні» (К., 1876).

…я осмілююся… звернутися до Вас з просьбою о співробітництво… – М. Драгоманов у листі від 4 (16) жовтня 1893 р. писав І. Франкові: «…поможу і статтями, і матеріалом фольклорним» (див.: Матеріали, с. 426).

…стаття д. Шишманова в «Сборнику» відповіла би сій цілі? – Праці І. Шишманова у «Житі і слові» в 1894 р. не друкувалися.

…добру статтю про «Chanson de Rolаnd»… – Переклад статті українською мовою Гастона Парі «Пісня про Роланда», здійснений І. Франком, надруковано у «Житі і слові», 1894, т. 2, кн. 5, 6.

…книжище Gautiér’a «Les épopées nation[аles]». – Мається на увазі книжка «Les épopées françaises» (1866 – 1867) французького дослідника середньовічної літератури Еміля-Леона Готье (1832 – 1897).

Ви згадували про осуд Анірю Ланга… – У листі від 4(16) жовтня 1893 р. М. Драгоманов писав І. Франкові: «…а чи А. Lang видав книгу про Роланда, чи статтю, я вже забув» (див.: Матеріали, с. 426).

Ланг Андрю (1844 – 1912) – англійський письменник, голова товариства фольклористів.

…обернуся до Вашої сестри і сестринниці… – Йдеться про Олену Пчілку та Лесю Українку.

Копач Іван Семенович (1870 – 1952) – український педагог і критик.

Назву журналу проектую «Русалка». – Так спочатку мав називатися журнал «Житє і слово».

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 419 – 421.