20.09.1893 р. До А. Ю. Кримського

Дорогий друже!

Лист Ваш від 20/VIII прийшов до моїх рук аж щось коло 15/IX; блукав тим часом для того, що ми не тільки змінили помешкання, а ще й не були довгий час у Львові. От тим-то й відповідь моя цілісінький місяць спізнюється.

Просьбу Вашу я сповню і перероблю Ваше оповідання та вишлю його Павлику. Думаю, що в книжці воно піде, особливо коли вона обійматиме більше як 5 аркушів друку.

У мене за сей рік, що ми не листувалися з собою, було всіляково. Сидів 6 місяців у Відні і зробив докторський екзамен, грошей масу потратив, получив премію за драму, написав роман, з котрим ось уже рік вожуся, та ніде його друкувати не хочуть. Літо пробув на селі, та на лихо жінка моя занедужала: у неї лучився вибух крові, і хоч лікарі впевняють, що се нічого, катар легких, то я все-таки боюся, щоб не було що гірше. У Відні пізнав декого з учених, між іншими Ваших москвичів проф. Сперанського і ще одного добродія від Румянцевського музею, забув моментально його фамілію.

Я тепер зайнятий друкуванням збірки моїх віршів. Книжка вийде величенька, листів з 28. Якби Ви хотіли написати на неї критику, то я готов би був Вам вислати ті листи, що досі видрукувані (24) і в міру друку дослати решту.

У нас в партії рад[икалів] зайшли непорозуміння: групка молодших (Охримович, Ганкевич, Бачинський, Левицький і Будзиновський) хочуть зовсім відірватися і засновувати якийсь новий орган. Ми не могли тому запобігти, бо вони не дали нам матеріалу до дискусії, а в своїх ультиматумах поставили точки формальні, редакційні (щодо видавання «Народу»), з котрих деякі полягали прямо на нерозумінні редакційної техніки. Ну, побачимо, як то воно буде.

Поки що бувайте здорові. Стискаю Вашу руку.

Ваш Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., К., 1956, т. 20, с. 226.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 58). Зберігся також конверт з адресою: «Россия. Москва, Рыбный переул[ок], контора И. Ю. Шульц. Для А. Е. Крымского».

…перероблю Ваше оповідання та вишлю його Павлику. – Мова йде про оповідання А. Кримського «В обіймах старшого брата» (1892).

…получив премію за драму… – Йдеться про драму «Украдене щастя», відзначену на конкурсі виділу крайового у Львові 1893 р. третьою премією у розмірі 200 гульденів.

…написав роман… та ніде його друкувати не хочуть. – Мається на увазі повість «Для домашнього огнища».

…одного добродія… забув… його… фамілію. – Як вказує сам А. Кримський у коментарі до даного листа І. Франка (див. ІЛ, ф. 3, № 98, 1297), цією особою був славіст Сергій Север’янов.

…зайнятий друкуванням збірки моїх віршів. – Йдеться про друге видання збірки «З вершин і низин».

Якби Ви хотіли написати на неї… – У відповіді на цей лист від 26 вересня 1893 р. А. Кримський писав, що охоче напише на збірку «З вершин і низин» рецензію (див.: Кримський А. Твори в 5-ти т. т. 5. К., 1973, с. 122), але даних про її публікацію немає.

…групка молодших… хочуть зовсім відірватися і засновувати якийсь новий орган. – І. Франко має на увазі початок розколу радикальної партії.

…в своїх ультиматумах… – У листі до М. Драгоманова, написаному після 20 липня 1893 р., М. Павлик наводить «Ultimatum», підписаний групою так званих молодих представників радикальної партії В. Будзиновським, Ю. Бачинським, М. Ганкевичем, В. Охримовичем, у якому вони висловили ряд вимог до М. Павлика як редактора журналу «Народ» (див.: Переписка, т. 7, с. 244 – 247).

Ми не могли тому запобігти… – Йдеться про розкол партії.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 415 – 416.