Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

7.08.1893 р. До М. І. Павлика

Попелі Попелі, д[ня] 7/VIII 93

Дорогий друже!

Вертаючи з Коломиї, застав я жінку в Дрогобичі і від неї дізнався о страшній новині, яка мене постигла: в моїй неприсутності вона дістала вибух крові і д-р Антоневич рік, що се початок сухіт. Можете собі представити моє успособлення. Силуюся вправді потішати її й себе, але вона сама чує, що в моїх словах нема переконання. Антоневич вправді потішає мене, що з таким можна ще довго жити, але при ослабленні її організму я не маю великої надії.

Будьте ласкаві, скажіть се докторові Кобринському з такими ще обставинами: вона весь день була при кухні, розігрілася, потім казала вечором поодчиняти вікна й двері, щоб провітрити хату, а коли лягла, у неї бухнула кров чорна, спечена, потім капала ще з чверть години, всього витекло, як каже, з кватирка. Відтоді чує біль у грудях.

Ант[оневич] радить спокій, много молока їсти і приписав якийсь жовтавий порошок що 3 години. Я ходив отсе в гори, щоб вишукати для неї місце, де би можна хоч на пару неділь ізолювати її від дітей і доставити їй досить молока, жентиці і свіжого повітря. Якби Кобріпнськийі міг сказати дещо на підставі сього, то напишіть мені, та осторожно, щоб вона, побачившії лист, не потривожилася. Я ходжу мов убитий і навіть не трібую думати о тім, що буде, коли вона справді ляже і стан її не поправиться.

Був я в суботу у Багрія, чоловіка сестри, переказав йому про неї. Кажіть їй, щоб не безпокоїлася ані роботами, ані дитиною. По її від’їзді мама пару день були там, дитина привикла і бавиться добре. Сорочки пришлють їй нині або завтра. Гроші також будуть. Напишіть, як поступає її лічення.

Я, від’їжджаючи, забув узяти останній номер «Народу» – пришліть. Лист сей пишу у д. Воробця в Попелях, де схоронився перед дощем, вертаючи з гір. Д[обродій] Воробець просить Вас, щоб Ви стримали висилку для нього «Народу» і «Хлібороба» на його ім’я (обох екземплярів), аж до дальшого донесення. Йому ж се грозить формальна катастрофа – супензіум, абощо. Та, може, воно ще відвернеться.

Щось іще хотілося писати, та в голові пусто, не тямлю нічого. В разі потреби напишу з Нагуєвич. Цілую Вас.

Ваш Ів. Франко.


Примітки

Друкується вперше за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1520).

Кобринський Володимир Йосафатович (1858 – 1940) – лікар, лікував О. Ф. Франко, І. Я. Франка та Ю. Г. Гаврилик.

Був у суботу у Багрія… – Йдеться про чоловіка сестри І. Франка по матері Ю. Г. Гаврилик, яка на той час перебувала на лікуванні у Коломиї.

Мама – так І. Франко іноді називав свою дружину Ольгу Франко.

Воробець Мирон Васильович – знайомий І. Франка та М. Павлика, радикал. Прототип Омеляна Ткача в п’єсі І. Франка «Учитель».

Попелі , тепер Дрогобицького району Львівської області.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 412 – 413.