6.12.1893 р. До товариства «Руська Бесіда»
| Львів | Львів, д[ня] 6 декабря 1893 |
Світлий виділе «Руської бесіди»!
Роздумавши над тим, що висказав в[исокоповажний] голова «Р[уської] бесіди» посол д-р Савчак у моїй присутності на засіданні виділу в неділю д[ня] 4 декабря 1893 р. про потреби театру руського на слідуючий рік, головно ж про потреби репертуару, я осмілююсь зі свого боку предложити світлому виділові ось яку оферту.
До мая 1894 року обов’язуюся приготовити для театру три оригінальні штуки, з котрих кожна заповнить цілий вечір, а три переробки з класичних авторів драматичних інших народів. Оригінальні штуки будуть:
1. «Рябина», комедія в 4 діях, уже готова, читана мною в присутності проф. Вахнянина і артистів К. Підвисоцького і Лопатинського.
2. «Quem Di odere», комедія в 4 діях, з життя сільського вчителя.
3. «Світло і в тьмі світить», драма з життя інтелігенції, в 5 діях.
Щодо драм чужоязичних, котрі я взявся б приладити для нашої сцени (не перекласти, а переробити!), то у мене в плані є ось які штуки:
4. «Війт заламейський», драма в 5 діях Кальдерона де ла Барка, в котрій виставлений чудесний тип селянина.
5. «Фуенте Овехуна», драма в 5 діях Лопе де Вега, де показані панщизняні надужиття і бунт селян проти них.
6. «Віндзорські куми», комедія в 5 діях Шекспіра.
Виготовлення тих штук вимагає великої праці і вільної голови і для того смію просити, щоб світлий виділ, роздумавши мою пропозицію, зволив якнайшвидше повзяти ухвалу, щоб я міг знати, чи маю братися до роботи, лишивши все інше набоці, чи ні.
Щодо гонорару, то я думаю, що не переступлю границь скромності, коли зажадаю за оригінальну штуку по 150, а за переробку по 50 гульденів і яко тантієму від кожного представлення 10 процент чистого зиску.
Коли світлий виділ в засаді прийме мою пропозицію, в такім разі
1) для поновного перечитання і одобрення «Рябини» прошу визначити час і відповідну комісію.
2) слідуючі штуки предложу в тім порядку, як вище написано, в 1-місячних відступах.
Щодо виплати гонорару, міг би-м «Р[уській] бесіді» зробити таке улегшення, щоб по одобренні «Рябини» заплатила мені 100 г[ульденів], а далі кожного 1-го знов 100, поки б уся сума не вичерпалася. Дожидаючи на се предложения скорої відповіді, остаюсь з поважанням
Д-р Іван Франко.
Примітки
Вперше надруковано: Записки історичного та філологічних факультетів Львівського державного університету ім. І. Франка, т. 1. Львів, 1940, с. 204 – 205.
Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1289).
«Рябина» – комедія І. Франка з народного життя в 4-х діях, написана 1886 р., перероблена для театру «Руської бесіди» 1893 р. Друга редакція вперше надрукована у вид.: Франко І. Твори, т. 19. X. – К., 1928.
Лопатинський Лев Васильович (1868 – 1914) – український актор і письменник; з 1892 р. актор, згодом директор театру товариства «Руської бесіди».
«Quem di odere» («Кого боги зненавиділи») – Інша назва комедії І. Франка «Учитель», написаної на початку 1894 р. і вперше надрукованої в журналі «Житє і слово», 1896, кн. 4 – 6.
«Світло і в тьмі світить» – про драму під такою назвою відомостей немає.
«Війт заламейський», «Фуенте Овехуна», «Віндзорські куми». – З цих творів І. Франко переклав тільки драму іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка (1600 – 1681) «Війт заламейський» (вперше надрукована у вид.: Іван Франко. Статті і матеріали. Збірник другий. Львів, 1949).
Лопе де Вега Карпіо Фелікс (1562 – 1635) – іспанський письменник епохи Відродження, творець національної драматургії.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 438 – 439.