14.09.1894 р. До М. П. Драгоманова

Вельмишановний добродію!

Даруйте, що так спізнився і з листом, і з «Ж[итєм] і сл[овом]». Приїзд цісарський не давав ані хвилі віддихнути.

З матеріалами для Бакуніна я не мав щастя. В брошурці Морачевського, про котру я згадав, про нього нема нічогісінько, ледве що ім’я його раз згадано. Статті Лібельта осібною книжкою нема та й в збірці його творів нема. Кажуть, що вона була в однім із познанських журналів [18]50-х років. Я вже трохи шукав, та досі не находив нічого. А ось безпосередньо для Вас потрібні були б дві речі: мова Бакуніна, виголошена 1848 на празькому з’їзді (вона вийшла по-польськи у Львові 1848, та тут, мабуть, була конфіскована, бо в бібліотеці Оссолінських її нема), і «Відозва до слов’ян», видана в Парижі 1849 (також по-польськи «Odezwa do braci Słowian» M. Bakunina – також нема в Оссолінеумі).

Про польське слов’янофільство перед 1848 р., особливо на еміграції, погляньте: «Pamiętnik Towarzystwa Demokratycznego» з [18]40-х років, де були слов’янофільські статті, між іншим, і Теофіла Вішньовського, того самого, що був 1847 р. повішений у Львові. Може, ті речі будуть в Bibliotheque nationale.

Передучора вислав Вам «Ж. і сл.», кн[ижку] V. Надіюсь, що на брак фольклору не пожалуєтесь. Маю велику масу казок і новел, та всі такі довгі, що духу не хватає друкувати їх. В усякім разі я наляжу на легенди, міфи та вірування (в VI кн. даю їх гарну низку), місцеві саги та новели. Жидівських казок також маю гарну збірку від Бігеляйзена.

Вишенського на днях вишлю Вам цілого. Разом з «Ж. і сл.» послав Вам свої дві драми: «Украдене щастя» і «Едіпа». Я дуже був би рад, якби Ви прочитали ті речі і сказали мені свою думку, особливо про «Укр[адене] щ[астя]». Бажаючи кинутись головно на поле драматичне, я дорожу всякою Вашою увагою, котра могла б мене устерегти від помилок.

Чи Ви в кореспонденції з д-ром Nestl-ем? Він спеціаліст від Бакуніна і міг би дати Вам інформації про його роль в 1848 р. Оскільки тямлю із розговорів з ним, усі названі мною речі про з’їзд празький він знає і має з них коли не копії, то обширні ексцерпти.

Чи довго забавите ще у Парижі?

Чи не можна б там, у Парижі, дістати ще Gaston Paris, «Contes orientaux dans la litterature française au moyen âge» і його ж «La poèsie du moyen âge», 2 ed. 1887. Якби можна, то будьте ласкаві закупити їх для мене, а я гроші зверну. Дуже бажалось би мати Montaiglon et Raynaud, «Recueil generał et complet des fabliaux», та, мабуть, дуже дороге. А то у нас в жодній бібліотеці сього діла нема, а я у Відні ледве вспів переглянути зміст. Будьте ласкаві, розвідайте, чи можна його ще дістати і за яку ціну?

А також по якій ціні продають поодинокі томи «Romania»? Вийшло там недавно (сього літа) якесь дільце про унію в Южній Русі. Чи воно що варто?

Будьте ласкаві поспішитись з присилкою «Хартій» на сей н[омер], бо не хотів би спізнитись.

Щиро Вам кланяюсь і поздоровляю.

Ваш Ів. Франко

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 474 – 475. Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1460).

Приїзд цісарський не давав ані хвилі віддихнути. – Йдеться про приїзд австрійського імператора і одночасно угорського короля Франца-Йосифа І до Львова у вересні 1894 р. Події, пов’язані з ним, широко висвітлювались у тогочасній пресі, зокрема і в газеті «Kurjer Lwowski».

З матеріалами для Бакуніна я не мав щастя. – Михайло Олександрович Бакунін (1814 – 1876), російський дрібнобуржуазний революціонер, ідеолог анархізму. М. Драгоманов просив І. Франка підібрати матеріали про М, Бакуніна в листі під 22 серпня 1894 р. (Матеріали, с. 473).

…мова Бакуніна, виголошена 1848 на празькому з’їзді… – М. Бакунін був одним з керівників народного повстання у Празі, під час з’їзду (12 – 17 червня). У відозві до слов’ян він закликав до заснування слов’янської федерації, до зближення з німецьким та угорським народами у боротьбі проти абсолютистського режиму Габсбургів.

Вішньовськнй Теофіл (1806 – 1847) – учасник польського краківського повстання 1846 р., страчений за наказом австрійських властей у липні 1847 р. у Львові.

Вишенського на днях вишлю Вам цілого. – Мова йде про вид.: Іван Вишенський і його твори. Львів, 1895.

…послав Вам свої дві драми: «Украдене щастя» і «Едіпа». – Йдеться про вид.: Украдене щастя. Драма в сільського життя в 5 діях. Львів, 1894, та Едіп-цар. Трагедія. Переклав з грецького Іван Франко. Львів, 1894.

…сказали мені свою думку, особливо про «Украдене щастя». – У листі від 21 вересня 1894 р. М. Драгоманов писав І. Франкові з цього приводу:

«Драм Ваших тепер наново не перечитав ще. «Укр. щастя» мені подобалось, як я читав у «Зорі». Живо і місцями ефектно, але чи реально, сього не берусь судити, бо життя галицького не знаю. Вам треба самим за собою слідити по часті реалізму, бо Ви часто то з фантазії, то з символізму і тенденції одступаєте од нього» (Матеріали, с. 476).

Nestl (Нестле Ебергард; 1851 – 1913) – німецький вчений-орієнталіст,

Montaiglon et Raynaud, Recueil general et complet des fabliaux – шеститомна збірка фабльо, вийшла з друку п Парижі 1878 р. Зберігається в бібліотеці І. Франка, № 1931 – 1936.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 514 – 515.