Глава 5. Як Швінделес вернувся до свого села
і як ще швидше вернувся з свого села

Іван Франко

Вже мої зближались стопи

До громади Дерихлопи, –

Аж ту бачу – що за біс!

Без чобіт і без кибалке

Надбігає моя Малке…

«Малке, – крикнув я, – wus is?»

«Ах, – говорить, – Tate Lejben,

Я тебе шукаю ejben, –

Добре, що-м тя тут найшла!

Там злодіїв половили

І вже коршму обступили, –

Не показуйсь до села!

Гої люті суть без міри,

Б’ют злодіїв, друт до шкіри,

Водят босих по терну, –

Лиш Матій не признаєся,

А на тебе він, здаєся,

Покладає всю вину.

Ох, коли б ти бачив, тату,

Як вони днесь нашу хату

Обступили з криком – ох!

«Де жидюга! Гей, в’яжіт ‘го!

К чорту з ним! На кусні рвіт ‘го!

Бийте, щоб ту зараз здох!»

Верглись зараз в закамарки,

Обсмотрили кожде шпарки,

Я не знаю, що знайшли, –

Все валили і ламали, –

А ми, Tate, не чекали

Та в лопуше утекли!»

Як я вчув такої повість,

В мні стряслася дуже совість,

Аж ми в грудех сперло дух,

Підо мнов дилькочут ноги,

І з великої тривоги

Остовпів я і оглух.

Враз я втішивсь, аж підскочив!

Що мні рабин напророчив,

То сповняєсь без біди!

«Малке, – кажу, – не лякайся,

Тихо до села вертайся

І всі Bücher познайди!

В місто йдіть шукать притулку, –

На тобі отсю цедулку,

А пильнуй auf jeden Fałł, –

З нев до рабина удайся, –

То тогди вже не лякайся, –

Батьком стане вам кагал».

«А ти де відходиш, Taty?»

Ох, я мушу утікати

Геть далеко в чужину!

Будь здорова, шайне Małke, –

Поцілуй дрібне кавалке!

Ну, lejb wohl! Ну, gaj-же, ну!»

Щезла Малке у деберці,

А мні так чогось на серці.

Стало тяжко – Adynoj!

Жадне звір не є так дикий,

Жадне страх не так великий,

Як скажений рускій гой !

Що робити? Де втікати?

Так то я зачав гадати, –

В тім мені розблис mein Blick!

Що ту довго міркувати?

їде там жидів багато, –

Їдьмо й ми nach Amerik!

Як усе то зміркував я,

Аж тогди-то нагадав я,

Що мні рабин те прорік,

І що збуї так казали,

Як мні коні й віз забрали:

Їдемо nach Amerik!

І сказав я: «Мудрий Rebe!

Таки, таки через тебе

Від нещастя я відбіг!

Най ти Бог дасть вік хороший,

І здоровлє й много грошій

А мені простить мій гріх!»

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 140 – 142.