1. Олійниця

Ферекрат

Переклад Івана Франка

Перший гість

А що за штука в тої, що олійки продає?

Другий гість

Ніяка штука. Хто платить, тому дає.

Виконує ж ту штуку сидячи, –

Ну, розуміється, вдень, не вночі.

Сидить на висоті понад людей юрбою,

Що там збираються щодня задля вина,

Але вина не продає вона

І звичай має – панна не дурна –

Лише молодців допуска грізна

Весь день балакати з собою.

Уривок у Афінеєвих «Дейпнософістах», ст. 612.

Примітки

Автограф № 414, с. 293.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 175.