9. Жертва вбогого

Леонід Тарентієць

Переклад Івана Франка

Кіпрідо, дар прийми від Леоніда,

Убогий дар, який старого діда

Убога хата може дать тобі:

Печену на оливі паляницю,

Оливки, що лежать уже седмицю [Зірвані перед тижнем.],

И ті свіжі фіги, що я ось нарвав собі.

На моїм виноградці одинокім

Під моїм ось віконцем однооким

Достиг сей кетяг із п’яти ягід;

Прийми, нарешті, й сей вина останок,

Що, вже давно опорожнивши збанок,

Для тебе вицідив ще вбогий дід.

Коли, божественна Кіпрідо, зможеш ти

Мене звільнить з оковів бідноти,

Так як від слабості не раз звільняла,

То я готов на доказ свої чести

Тобі козу цілую в дар привести,

Щоб задоволена ти мною стала.

Сей поет жив у III віці пер (ед) Хр (истом) у дуже низькому стані, може, як мандрований співак або музика, та се дало йому змогу пізнати й характеризувати різнорідні робучі та вбогі верстви грецької суспільності по різних берегах Середземного моря. Можна взяти за правду, що він умер у бідності на чужині, та вже те одно, що він говорить про свій домик (епігрСама) «До мишей»), велить догадуватися, що та бідність не була така гола та голодна, як не без гумору малює поет. По нім дійшло до нас лише 107 епіграмів, які маємо всі в перекладі на німецьку мову в четвертім томику збірки Dr. Georg Thudichum, Griechische Anthologie, Stuttgart, 1858, ст. 447 – 480, уваги ст. 519 – 538.

Мої переклади написані в днях 6, 13, 14 і 15 червня та 15 липня, увага д(ня) 8 липня 1915 р.

Примітки

Автограф № 414, с. 127.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 252.