15. Плем’я півбогів
Переклад Івана Франка
Ви прощавайте тепер, всі жильці олімпійського дому,
Володарі островів, сухопуття й солоного моря!
Ви ж тепер, солодкомовнії музи, Зевеса-державця
Доні, про тих ще богинь заспівайте, що, мавши сполуку
З мужами’ смертними, з, них породили безсмертне потомство,
Що по земному житті до богів поставало подібне.
Божеська серед богинь Деметера породила сина
Плутоса, з героєм Язієм у зв’язок зайшовши любовний
На перелозі, що тричі був ораний в Креті плодючій,
Бога ласкавого, що усі землі широкі та море
Все переходить і всім, кого здибле й кому се на руку,
Сипле достатки й яке лиш можливе поводження й щастя.
З Кадмом Гармонія теж, Афродіти дочка золотої,
Дочок Інону, й Семелу, й Агаву, красуню вродливу
І Автоною, яку пошлюбив Арістай довгогривий,
Сплодила, ще й Полідора у пишно увінчаних Фівах.
А Каліроя, дочка Океана, у зв’язку любовнім
З волі щедрот Афродіти з Хрізаором великодушним
Вродила сина, що був між усіми людьми наисильнішии,
Се Геріон був, якого убила Гераклова сила
Задля волів крутоногих на острові, на Ерітеї.
Враз із Тітоном Еос мала Мемнона в шлемі спижевім,
Що був король ефіопів, і владаря Ематіона.
Ся ж із Кефалем уродила великославного сина,
Богатиря Фаетона, що муж був подібний до бога.
Того в віці молодім, в пишнім цвіті ще юної вроди,
В мрій молодечих розпалі охоча до втіх Афродіта
Вгору порвала й його в своїм божеськім храмі слугою,
Тайн ізробила учасником, демоном поміж богами.
Айсона син не по своїй, а з волі богів невмирущих
Взяв Аетея дочку, короля і потомка Зевеса,
Взяв від вітця, поборовши страшні і важкі перешкоди,
Що за одною другу йому ставив король завидющий,
Несправедливий Пелій, і жорстокий, і злочинів майстер.
Все поборовши, в Іолк повернув, натерпівшися много,
На кораблі своїм бистрім везучи кохану дівчину,
Айсона син, і узяв він її за шановну подругу.
Ся ж у подружжі з Іясоном, пастирем свого народу,
Вродила сина Медея, що в горах виховував Хейрон,
Філіри син; так сповнилася мудра Зевесова воля.
З-поміж Нерея дочок, справедливого діда морського,
Мала Псамата, богиня з богинь, з Афродіти велінь золотої
Фока, з Аяком міцним сполучившися в зв’язку любовнім,
А срібнонога богиня Фетіда у зв’язку з Пелеєм
Вродила сина Ахілла, погромця рядів і львиної відваги.
Мати Енея була Кітерея в короні блискучій,
Як із Анхізом-героем злучилася в зв’язку любовнім
В Іди вершинах лісистих, де много печер і провалля.
Кірка ж, Еєлія Гіперіоненка доня премудра
Від Одіссея багатострадального, в нім закохавшись,
Агрія вродила славного, потім меткого Латина
І Телегона – усіх через ту ж золоту Афродіту.
Всі вони дуже далеко в островів святих закамарку,
Над многославним тирсенським народом цілим панували
І Каліпсо теж, богиня з богинь, з Одіссеєм у парі
Сплодила двоє синів: Найсітоя і з ним Навсіноя.
Се були ті, що, в любві зі смертельними злягши мужами,
Самі безсмертні, дітей привели собі богоподібних.
Ну ж ще про плем’я жінок заспівайте, солодковимовні
Музи, Олімпу жильці, доні Зезса-егідодержавця.
Примітки
Язій – сучасна форма – Іасій.
В Креті – на Кріті.
Інона – сучасна форма – Іно (не відмінюється).
Демон – Б оригіналі грецьке «Даймон» – приблизно «небесне божество,». В давньогрецькій мові слово «даймон» могло бути або синонімом слова «теос», або означало певний клас божеств, нижчих за богів (власне, олімпійських) – «теой»,
Айсона син… – В оригіналі «Айсонід», тобто син Айсона (чи Есона), Іасон.
Аетея дочку… – тобто дочку владаря колхів Аєта, чи Еєта, Медею.
Іясон – сучасна форма – Іасон; у Гесіода – Іесон.
Медей – син Іасона і Медеї, родоначальник мідян.
В Іди вершинах лісистих… – Ідеться про гірський масив у північно-західній Малій Азії; тепер – Каялидаг.
Кірка ж, Еєлія Гіперіоненка доня премудра… – Тут Еєлія – у значенні Гелія, чи Геліоса, тобто бога Сонця; Гіперіоненка – сина титана Гіперіона.
Сплодила двоє синів: Найсітоя і з ним Навсіноя… – Сини німфи Каліпсо – Навсітой, чи Навсіфой (той, що біжить на кораблях) і Навсіной (той, що думає про кораблі).
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 340 – 341.