8. Плем’я Неба
Переклад Івана Франка
Гея породила Гелія, Сонце велике, й Селену блискучу.
Ранню Еону, що світить усім на землі тій живучим
Та і безсмертним богам, що широке замешкали небо,
Сплодила з Гіперіоном, зійшовшися в пару любовну.
З Крієм Еврібія-німфа, зійшовшися в парі любовній,
Велетня Палласа родить й Астрея богиня велична,
З ними й Персея, що розумом перевищив усіх смертних.
З тим же Астреєм Еона вітрів породила могутніх,
Ясного Зефіра, й бистролетючого вітра Борея,
Й Нота, в любові богиня зійшовшися з богом в постелі.
З ними ж та ранку богиня зорю привела Геосфора
Й звізди блискучі усі, що вінчають широкеє небо.
Стікс, Океана дочка, спарувавшися з Палласом мудрим,
Сина породила Зелоса й гарну Побіду в палаті,
Силу і власть придала, переможнії божеські діти
Невдалеці від палати Зевеса стоять їх доми й їх престоли,
Шляху нема їм туди, де той бог володіння не має,
Але все тільки сидять при боках громовержця Зевеса.
Так-бо дорадила Стікс, незнищима дочка Океана,
В день, коли всіх олімпійців безсмертних Зевес-громовержець
Скликав богів і богинь на широку вершину Олімпу,
И слово сказав: «Хто зо мною з богів до борби піде проти титанів.
Жадної з почестей своїх не стратить і матиме всяку
Честь, яку досі він мав між безсмертними всіми богами.
Хто ж під панованням Крона без почесті був та пошани,
Гідність одержить і честь, яку їм призначить Справедливість».
Отоді перша прийшла незнищимая Стікс до Олімпу,
З двома своїми синами, що їх за їх батька любила.
Честь їй Зевес дав велику і дар над усіх надзвичайний:
На її води зробив всім богам найсвятіше закляття,
Двом же синам її дав проживать біля себе навіки.
Так він усім і сповнив, що було ним обіцяно в той день,
Сам же здобув необмежену силу і власть безкінечну.
Фойба вступила в постелю премилого демона Коя,
Злягши ж опісля, богиня від бога обіймів любовних,
Вродила синьоодягнену німфу Латону, завсігди лагідну,
Милу безсмертним богам і людському смертельному роду,
Лагідну зроду, з Олімпу богів усіх найприязнішу.
Вродила також Астерію славну, яку потім Персеє
Ввів у великий свій дім як своє наймиліше подружжя,
Ся зайшла в тяж і Гекату вродила, яку понад всіми
Чтив Кронієнко Зевес і надав їй дарунки чудесні,
Часть посідати землі й часть також непривітного моря.
Ся ще в часах звіздосяйного Урана почесті мала
І від безсмертних богів все найбільшую має пошану.
Бо ще й тепер, коли дехто з людей, на землі сій живучих,
Жертву благальну приносить, щоб відпуст дістать по закону,
Кличе Гекату; чиї молитви ся могутня богиня
Вислуха, той здобува собі честь і маєтки великі;
Щастям вона наділя, бо велика на те в неї сила.
З тих, що вродилися з Урана й Гайї і почесть дістали,
Тої часть має й Геката, і в неї Зевес анітрохи
Не відібрав тої честі, що мала іще при титанах
І при найперших богах, але має усе в повній мірі,
Що було надано їй ще при першому поділі здавна.
Ти лиш одній у тім роді не вменшено почестей божих,
Ані пошани ні в небі, ані на землі, ні на морі,
Тільки й прибільшено, бо й сам Зевес її цінить високо.
Смертним, котрому захоче, дає поміч сильну й підмогу:
В зборах і радах народних вона їм дає верховодство;
Тим же мужам, що в кроваву вдаються війну, ся богиня
Як лиш захоче дать поміч такому, що їй до вподоби,
Дасть і побіду блискучу й багату здобичу здобути.
Ся при судах засіда між шановними все королями,
Та засіда й на ігрищах, де силою борються люди;
Там кому схоче вона помага і дає перевагу,
Хто ж переможе відвагою й силою, той нагороду
З радісним серцем прийма, собі честь, роду своєму славу.
І на кінських перегонах тому помага, кому схоче,
І морякам, що живуть в небезпеці від синього моря;
Ті молитви шлють Гекаті й йому, Землетрясцю гучному.
Легко стрільцю ся богиня дає пребагату добичу,
Легко покаже й візьме, дасть іщезнуть, як того захоче.
З Гермом ураз у стайнях і над скотом вона має силу:
Множаться вівці, корови, і кози, й воли або гинуть,
І пастухів-вівчарів ся богиня по своїй вподобі
З бідних багатими робить, багатих до вбожества зводить.
Так вона як одиначка у матері й в роді єдина,
Всякими серед безсмертних наділена почестьми в небі.
Ще й опікункою всіх, що на світ сей приходять малими,
Настановив її батько Зевес, щоб була їм і нянька і мати.
Се споконвіку опіка її над дітьми, й за се честь їй.
Примітки
Ранню Еону, що світить усім… – Йдеться про Еос (у римлян – Аврора), богиню світанку.
Кой – один із титанів, у оригіналі «той, що його можна міцно кохати» (премилий).
Астерія – сестра Лето, рятуючись від Зевса, перетворилася на перепелицю, а згодом кинулася в Егейське море, де стала островом (старі назви острова Делсса – Астерія і Ортігія).
З Гермом ураз у стайнях і над скотом вона має силу… – Гермес виступає тут як бог-покровитель скотарства, захисник худоби.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 324 – 326.