5. Плем’я Ночі

Переклад Івана Франка

Ніч була матір’ю Мору понурого й темної Кери,

Смерті, та сплодила й Сон і блаженне дитя Сновидіння.

Сих привела сама Ніч без нічиєї спілки, богиня

Тьми, потім родила Мома-шута і гіркую Недолю,

І гесперід, котрі стад золотих стережуть над шумним Океаном,

Там же й пильнують дерев, котрі овочі золоті родять.

Мойри та кери породила, парки оті невмолимі,

Клото, Лахезіс й Атропос їх імена; вони людям,

Вродженим спільно, дають злу чи добрую долю.

Ті переслідують проступки чи то людські, чи то божі

І не кидають богині свого пересердя страшного,

Поки той, хто прогрішив, не прийме ними суджену кару.

Сплодила ж і Немесіду, той бич на всі смертнії люди,

Ніч сама, потім Ошуку й Захланність, ніколи не ситу,

Старість плачливу й Незгоду, що нівечить душі людськії.

Потім Незгода породила Працю важку, примусову,

І Забуття, й лютий Біль, і Терпіння, що плач викликають,

Битви і Вбійства, Борню і Мордования поміж мужами,

Спори, і Брехні, і ту Клевету, яка честь пожирає,

І Беззаконність, і Самообман, нерозлучную пару,

Врешті фальшиву Присягу, найгіршеє зло в чоловіка,

Що не боїться надармо богів на свідоцтво призвати.

Примітки

Мор (грецьке – Морос) – одно я божеств долі (фатум).

Мойри та кери породила, парки оті невмолимі… – Тут I. Франко словом «парки» пояснює грецьку, назву «мойри» (божества людської долі).

Клото може читатися ще «Клофо» (Пряха); Лахезіс, Лахесіс – та, що витягує жереб; Атропос – Атропа (Невідворотна, Неминуча).

Немесіда (грецьке – Немесіс) – втілення відплати, справедливої кари.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 320.