3. Найстарші боги та їх потомство
Переклад Івана Франка
У первопочині, отже, був Хаос, а тільки потому
Широкогрудая Гайя, осідок усіх непорушний
Вічних богів, що сидять на вершині сніжного Олімпу.
Тартар заразом темнезний в безодні твердині земної,
Ерос теж, найвродливіший з богів, які смерті не знають,
Той, що солодкою втомою всім, і богам, і смертельним,
Ум обезсилює в грудях, ламає розумную волю.
З Хаосу виник Ереб і понурая темная Нічка,
З Ночі ж уродився Воздух і День злотосяйний та ясний.
Сплодила ж їх із Еребом серед поцілунків любовних,
Гайя ж насамперед вродила рівного величиною
Урана, звіздяне Небо на те, щоб її всю покрило,
Щоб для блаженних богів вона стала осідком навіки.
Зродила й гори великі, оселі богів благодатні,
Німф, що проводять свій вік на шпилях їх високих.
Також безплоднеє море вона породила бурхливе,
Бездну без ласки й любві, а потому до пари
З Ураном сплодила теж Океан з глибинами страшними,
Койя, і Крія, та Гіперіона, й Япета старого
Тею, і Рею, й Феміду, і ще й Мнемозіну блаженну.
Фебу з вінцем золотим, і Фетіду, любові достойну.
Та найпізніше з усіх уродився той Кронос злохитрий,
З них найстрашніший, що змалку зненавидів батька свойого.
Зродила також кіклопів надмірно зухвалої вдачі,
Бронта, й Стеропа, й Аргея, що страху не знали ніколи;
Ті-то Зевесові громи дали й блискавки спорудили.
У всьому іншому ті до богів були зовсім подібні,
Тільки що серед чола лиш одно із них кождий мав око.
Тим-то й кіклопами прозвано їх, що у кождого око
Кругле було посереду чола і страшенно велике.
Сила була превелика у них, і майстри на всі штуки.
Ще троє інших дітей народилось від Гайї й Урана,
Сильних страшенно й великих, яких і назвати нам страшно,
Котт, Бріарей і Гієй, над усіх найгордіші потвори.
Кождому з рамен його виростало сто рук незвитяжних,
А над могутнії плечі у кождого аж п’ять десятків
Повиростало голів. Незмірима була у них сила,
Що вповні відповідала їх величині незвичайній.
З-поміж усіх тих дітей, що наплодили Уран і Гайя,
Ті були найжорстокіші і батькові найбільш ворожі.
Примітки
Феба – сучасні форми: Тетіс, Тефіс, або Тетія, Тефія.
Аргей, Гієй – ці імена тепер передаються як Арг, Пес.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 317 – 318.