8. Про себе самого
Махон Александрієць
Переклад Івана Франка
Я стравоїд, і се основа
Моєї штуки,
Яких же бід, якої муки
Варт був би той, хто б страв,
Йому принесених, старанно не пожрав?
І чи не був би, до слова,
Поганий чоловік?
Та як у тебе чисте серце в груді,
Не зблудиш ні вовік.
Вареного,
Доволі посоленого,
Трафляється, нема, –
А ти спитай, чи чого іншого
Також нема.
А як також нема, йми віру,
Настрій до ладу свою ліру
І вдар по ній всіма,
А радість явиться сама.
А як де виспівали вже,
Що відоме було –
Чужого й свійського,
Ти їм не потурай,
А весело заграй.
Найприємніший тон –
Знаєш? – діапазон
Ніколаїда Міконтійського?
Грецький текст у Афінея, ст. 345 – 6.
Примітки
Автограф № 414, с. 135 – 136.
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 257 – 258.