20.05.1886 р. До М. П. Драгоманова

Ласкавий добродію!

Повернувши з Києва, спішу переслати Вам ті звістки, які есть у мене для Вас. Поперед всього: лист Ваш новий я завіз і передав товариству, у котрого читали його М[ихаль]чук, Жит[ецький] і Ант[онович]. Попередній Ваш лист тож дійшов на місце і був читаний у гурті. Над ним була дискусія, котрої змісту не знаю; для уложення на нього відповіді вибрано трьох людей. Я просив, щоб передано відповідь через мої руки, але мені сказано, що так скоро уложити її годі.

З розмов і з повідання Коваля я зміркував, що успособлення до Вас серед старого гуртка дуже не корисне, хоч, звісно, про розрив і ліквідацію яку-небудь і мови нема. Оскільки бачу навіть супроти минувшого року загальний настрій умів радше понизився, ніж піднісся. В старшій гром[аді] розстрій і розділ на гуртки, котрі поодиноко що дещо й роблять, та на спільну яку-небудь роботу не зберуться. Серед молодежі розстрій ще більший, особисті пересварки і знеохочення.

Політичних гуртків я не зустрів майже ніяких, недобитки їх тепер оце виходять з університету. Кружків так званих культурних є кілька, хоч малочисленних, ворогують між собою за особисті речі, а коли й хапаються до роботи, то більш в одиночку, ніж гуртом. Появилось декілька гарних талантів белетристичних, і кружки стараються перетягати їх кожний до себе.

Коваль спеціально просив мене передати Вам ось що:

1) велику часть з тих книжок, які Ви виписали, він зібрав і пересилає Вам через мене (вони ще лишились в Києві і прийдуть на днях ураз із пакунками моєї жінки, а тоді я перешлю їх Вам). Деяких книжок, що зробились бібліографічною рідкістю, він не міг роздобути, за інші мусив платити грубі суми, загалом, за недостаючими написав у Петербург і надіється хоч часть ще роздобути. Просить Вас також о дальші списки.

2) Просить о присилку через мої руки Ваших видань, особливо «Истор[ической] Польши» і «Пісень». У мене є доволі добра дорога, котрою можна буде слати їх у Росію. До мене засилайте, як звичайно, під бандероллю реком[ендованою], по адресу: Ulica Gołębia, № 9.

3) Просить Вас, коли вважатимете потрібним і можливим, написати брошуру про теперішній політичний стан України у всіх її частях і про те, що Ви вважаєте потрібним робити українцям молодим і старшим. Впрочім, змісту тої брошури він докладно не означав, а тільки виразив бажання, щоб основою її було більш-менш те, що було основою Ваших послідніх листів до к[ия]н, з виключенням всіх особистих рахунків, і щоб метою брошури було – підняти духу громадського, вказати конечність політичної і громадської роботи і вказати дальше, яка по Вашій думці політична і громадська робота тепер найпотрібніша і серед даних обставин можлива.

4) Виразив бажання, щоб Ви і з свого боку робили, що можна, щоб зменшити розстояння між Києвом і Женевою через устроєння посередньої станції у Львові, де повинні б печататись такі Ваші речі, котрі австр[ійськими] законами не заборонені, а для Росії могли б мати значення актуальне. Яким способом се можна зробити, про се він нічого не міг сказати. Замічу, що говорив я з ним, заким він ще читав Ваш послідній лист.

Про ніяке нове видання ніхто з «Гром[ади]» і мови не починав, а мені самому починати було і зовсім неловко, особливо коли я бачив те загальне пригнетення духу, котре й на мене самого в великій мірі налягло. Єсть вправді невеличка надія на оснування такого незалежного журнальчика у Львові, але надія настільки ще непевна, що я й говорити Вам о ній не хочу, щоб ми оп’ять не почали ловити рибу перед саком, так як се було з «Поступом».

Кланяюсь Вам.

Іван Франко.

Львів, д[ня] 20 мая 1886

Р. S. Забув саме главне. Коваль обіщав Вам незабаром переслати дещо грошей на рахунок ремунерації за літературу. Літом надіється чи він, чи хто-небудь другий з його товаришів ближче порозумітись з Вами.

І. Ф.

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 184 – 185. Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1364).

…лист Ваш новий я завіз… – Йдеться про так званий «Другий лист до киян», вперше опублікований у виданні: М. Драгоманов. Листи до Ів. Франка і інших. 1881 – 1886. Видав Іван Франко. Львів, 1906, с. 211 – 221.

Житецький Павло Гнатович (1836 – 1911) – український мовознавець, історик літератури, фольклорист, громадський діяч.

Коваль – М. П. Старицький.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 62 – 64.