17.09.1886 р. До М. П. Драгоманова

Шановний добродію!

Спішу відписати на Ваш лист з д[ня] 12 сент[ября].

Щодо Буг[еля], то я скажу йому, хоч не маю надії, щоб він міг вислати Вам грошей, се бідний чоловічок, недавній бурсак Ставр[опігії] (про нього було в «Ділі»). Та Ви й не спішіть з висилкою книг, а гроші я швидко вишлю Вам сам, бо мушу просити Вас і для себе вислати ще раз комплект «Громади». Той, що Ви прислали, взято у мене зараз же для перевозки на Укр[аїну], але всі книжки пропали.

П[авли]к сидить на селі, у одного попа в Турчанськім пов[іті]. Я бачив його, він здоров і якось над сподівання добре зумів акліматизуватись. Працює пильно, викінчуючи роботу про читальні, надіюсь, що привезе її готову, як приїде сюди. А приїхати повинен швидко, через 2 – 3 тижні.

З Коц[овським] було погано, у нього проявились були признаки божевілля, та якось він поправився, хоч все ще дуже він нервний і неспокійний. Казав мені Коц., що писав Вам о тім, що мене закликав Глад[илович] писати в «Ділі». Я не сперечався, надіючись взяти один куточок (справні крайові економічні) і вести його, окільки можна, автономно. Та здається, пани від редакції роздумали, той мене не дуже голова болить.

Надумав я таки з новим роком розпочати видавництво «Поступу», – що буде, то й буде. Не спускаючись на нічию поміч, я зачну просто на ті гроші, які здужаю заробити, і в міру того й об’єм буде маленький, 3 – 4 листи в місяць. Якнайменше белетристики, а зато якнайбільше фактичних вістей з краю і обговорювання справ політичних та боротьба з попівством – отсе, думаю, повинна бути програма газети. Критика ділань і народовців, і кацапів з погляду хлопського, з того ж самого погляду і оговорювання загально-крайових справ.

Практичні цілі щодо Галичини:

1) піднесення хліборобів через попирання і закладання між ними спілок економічних, політичних і просвітніх,

2) реформа крайових відносин через зав’язання русько-польської організації людової для використання теперішньої конституції і автономії в інтересі робучого люду.

Слідити за ходом сих справ і проводити сі думки я беру на себе. Щодо ширших, загальноукраїнських і слов’янських справ, то тут я буду мусив просити помочі Вашої в першім ряді, розуміється, коли взагалі схочете брати участь в сім виданні. З тутешніх буду просив П-ка, Остапа і Коц., хоча знаю, що сей послідній буде всіма силами противитись сьому починанню.

Тихомирова я не читав і не бачив.

Я і моя жінка кланяємось Вам.

Іван Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. 1, Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928, с. 202 – 203.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1370).

Щодо Буг[еля]… – Йдеться про гімназиста Володимира Бугеля, який листувався з М. Драгомановим.

Остап – Остап Степанович Терлецький.

Тихомирова я не читав і не бачив. – У листі від 12 вересня 1886 р. М. Драгоманов запитував І. Франка, чи бачив він книгу російського народовольця Л.О.Тихомирова (1852 – 1923) «La Russie politique et sociale» (Матеріали, с. 202).

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 74 – 75.