11.11.1886 р. До Василя Лукича
Львів |
Дорогий друже!
Спасибі тобі за присилку дальших аркушів альманаху. З усього бачу, що альм[анах] буде одним з найкращих, виданих у нас в Галичині. Трохи клопоту завдав ти мені своєю роботою, бо у мене часу дуже а дуже мало. Та вже що діяти, треба зробити, що можу. Зараз діставши її, я переглянув вступ і перший розділець «Походження, місце і число». Я позволив собі яко додаток до нотки в тім розділі додати дотичні дані з незвісного, мабуть, тобі діла Черніга «Die Ethnographie der Oesterreichischen Völker», діла перворядної стійності, котре додає деякі цікаві доповнення до того, що ти подаєш у тексті.
Звісно, до твого тексту ніяких доповнень додавати не думаю, а тільки позволю собі робити невеличкі, чисто стилістичні та язикові поправки, так, як ти о те просиш. А коли б і в дальшім тягу прийшло щось такого, до чого б у мене були які-небудь доповнюючі матеріали, то я додам їх в нотку, без підпису мого імені, бо при такій роботі діло йде головно (так мені здається) о повноту даних і сказівок. Тільки ж на всякий спосіб упереджаю тебе, що при моїх різнорідних заняттях перегляд цілості не так швидко буде готовий.
Тільки ж коли робота має друкуватись у Львові, то се друку не забарить, бо я початкові аркуші вже й нині можу дати проф. Гладил[овичу], у котрого я й так сьогодні буду в справі друкування мого місячника «Поступ», котрий я задумав з новим роком видавати (редакцію «Зорі» ухвалено мені відняти).
Питається мене Др[агоман]ов, що сталось з його роботою, присланою на твої руки для альман[аху]? Будь ласкав, оповісти мене якнайшвидше, чи буде вона друкуватись, чи ні? Коли б не мала друкуватись, то будь ласкав звернути її на мої руки, а я оповіщу Др-ова.
Так само прошу тя о зворот рукописі Мирного, бо вона мусить бути відіслана назад властителеві.
З Укр[аїни] прислано мені на мої численні просьби тільки одну історичну працю «Про зруйнування Січі», та й то доволі об’ємисту, – не знаю, чи вона для тебе на що здасться. Ані Ком[аров], ані Позн[анський] – нічого. Чи й про Кобилицю не будуть друкувати, чи тільки моєї роботи?
Я і моя жінка кланяємось Вам.
Іван Франко.
Примітки
Вперше надруковано: «Україна», 1927, кн. 5, с. 102 (публікація М. Возняка «Листи Ів. Франка до Вол. Левицького»).
Датується за поштовим штемпелем.
Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1117).
Спасибі тобі за присилку дальших аркушів альманаху. – Йдеться про альманах «Ватра».
Трохи клопоту завдав ти мені своєю роботою… – Мова йде про статтю «Угорська Русь», надруковану в альманасі «Ватра». У листі від 8 листопада 1886 р. Василь Лукич писав І. Франку:
«Оце посилаю тобі рукопись моєї «Угорської Русі» і прошу уклінно, щоби зволив ласкаво перечитати і справити під зглядом стилю і мови» (ІЛ, ф. 3, № 1608, с. 471).
Черніг Карл (1804 – 1889) – австрійський статистик і етнограф.
…коли робота має друкуватись у Львові… – Василь Лукич у листі від 8 листопада 1886 р. повідомляв І. Франка, що «виділ (Наукового товариства імені Шевченка. – Ред.) зобов’язався на власний кошт видрукувати 2 ½ аркуші мого збірника» (ІЛ, ф. 3, № 1609, с. 472).
…що сталось з роботою, присланою на твої руки для альман[аху]? – Йдеться про розвідку М. Драгоманова «Із історії вірші на Україні», надруковану в альманасі «Ватра».
…прошу… о зворот рукописі Мирного… – Мова йде про автограф оповідання Панаса Мирного «» (1883), надрукованого в альманасі «Ватра». Автограф зберігається в ІЛ, ф. 3, № 1619, с. 395 – 403.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 82 – 83.