1.12.1886 р. До Олени Пчілки
| Львів | Львів, д[ня] 1.ХІІ 1886 |
Шановна пані!
Редакція «Зорі» одержала оба Ваші листи і IV главу «Світла» і поручила мені написати Вам ось що:
«Світло» буде надруковане в слідуючому році «Зорі», для котрого редакція дуже бажає мати іменно довге оповідання. Тим підпищикам, котрі б з новим роком приступили вперве до «Зорі», редакція думає розсилати безплатним додатком ті н[оме]ри, в котрих був початок Вашого оповідання. З тієї причини одержана тепер IV глава не буде друкована в сьому році, бо в такім разі редакція замість трьох н-рів мусила б розсилати 4.
Редакція просить Вас надто не переписувати своє оповідання на правопись «Зорі», а прислати його якнайшвидше ціле, так як воно є. Переписуючи, Ви тільки задаєте собі дармого труду, а в правопись «Зорі» все-таки не попадаєте, так що коректору зовсім одне діло, чи поправляти рукопис чисто фонетичний, чи Ваш, підігнаний під етимологію. Від присилки цілості залежати буде й те, чи оповідання Ваше почне друкуватись з 1-им н-ром слідуючого року, чи пізніше, хоч редакція дуже жалувала б, якби друкування мало знов опізнитись, бо оповідання Ваше й тут подобається.
Щодо перекладу «Іліади», то редакція й тут не може сказати нічого другого, як тільки: пришліть! Коли переклад буде вдатний, то «Зоря» радо дасть йому місце, як дала місце «Одіссеї».
Надто ще редакція, прочитавши Ваші оба листи, вивела з них против мене особисто ось які завини, котрі, хоч особисто мене дотикають, та все-таки посередньо підняті і Вами, тож не прогнівайтесь, коли я бажав би, щоб Ви як-небудь пояснили їх.
І так обвинуватила мене редакція в тім, що я ніколи на Ваші листи не відписую Вам, помимо поручения – вести всю переписку редакційну, через що редакція поносить шкоду. На це я мусив предкладати редакції рецеписи моїх письм до Вас, хоч їх у мене найшлось небагато, так як переважно я писав до Вас письма не заказні. Що однако ж і ті мої письма Ви всі дістали, на те маю докази в Ваших відповідях. Причім же тут Ваше твердження, що «Редакція ніколи не мала ласкавого звичаю одповісти на яке моє письмо хоч одним словом»?
Дальше обвинуватила мене редакція в тім, що я Ваше «Світло» друкував «маленькими уривками», «калічив і скорочував його», через що Ви, мабуть, і угнівались та не прислали дальше. На се я мусив предкладати редакції видані н-ри «Зорі», в котрих друкувалось «Світло» не жодними шматочками, а цілими главами, і то майже без ніяких скорочень, як се можу доказати Вам і кожному самим Вашим рукописом, котрий у мене хорониться.
Щодо виноски Вашої, доданої до IV глави, то, звісно, я вже тут не можу нічого сказати, бо, як сповіщав Вас, з 24-им н-ром від «Зорі» відходжу. Але все-таки думаю, що рядки про «Люборацьких» редакція не пустить, бо «» зовсім не мішали «Світлу», як не мішали його трьом першим главам; редакція знає, як я бігав за рукописами, щоб опісля заповнити місце в «Зорі», котре було призначене на «Світло», а зістало порожнє, коли Ви не прислали дальших глав помимо Вашої виразної обіцянки, що за Вами задержки не буде.
Звиніть, шановна пані, що я все отсе пишу Вам, але прикро мені бути без вини винуватим, і надто ще обвинуваченим Вами, для котрої я старавсь робити що тільки міг на тім невольничім становиську, на якім я сей рік находився при «Зорі». Бажаю Вам якнайкращих успіхів в новім році з новими редакторами.
Ваш Іван Франко.
Примітки
Вперше надруковано: Літературний архів, 1930, кн. 3-4, с. 301 – 302.
Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 113).
Редакція «Зорі» одержала оба Ваші листи… – Йдеться про листи Олени Пчілки до редакції «Зорі», що зберігаються в ІЛ, ф. 3, № 1608, с. 477 – 480 та 481 – 483.
«Світло» буде надруковане… – Йдеться про повість Олени Пчілки «Світло добра й любові», перші три розділи якої друкувалися в журналі «Зоря», 1886, № 13-14, 15-16, 17. Закінчення повісті надруковано в журналі «Зоря», 1887, № 2 – 3, 5 – 9, 12 – 14, 23 – 24.
…дала місце «Одіссеї». – В «Зорі», 1886, № 21, був надрукований переклад П. Ніщинського «Одіссеєві плавники (Гомерової Одіссеї зшиток п’ятий)».
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 88 – 89.