Уміти – Ущедрити
Іван Франко
Уміти
1. Бодай все уміти, а не все робити. (Гнідковський)
Чоловік, навчений життєвою практикою, вміє звичайно більше, ніж робить. Пор. Adalberg Umieć 4; Čelakovský 215.
2. Він уміє голити без мила і бритви. (Миколаїв над Дністром)
Вмів ошукати, одурити. Пор. Adalberg Golić 5.
3. Він то вміє, що я забув. (Лучаківський)… що другі позабували. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, який дуже мало що вміє.
4. Він уміє, що курка забула. (Львів)
Кепкують із чоловіка, що зовсім нічого не вміє.
5. Вміти не вміти, треба говорити. (Ількевич)
Бувають такі нагоди в житті чоловіка, коли він мусить говорити, приміром покликаний до суду, чи вміє добре говорити, чи не вміє.
6. Добре всьо вміти, а не всьо робити. (Мінчакевич, Petruszewicz) Добре все … (Ількевич) … уміти … а ни всьо … (Жидачів)
Життєва практика. Кожна вмілість може чоловікові придатися при певній нагоді. Пор. Гильфердинг 32; Даль І 548; Adalberg Umieć 4; Čelakovský 215. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Wissen 106.
7. Не вміла, не вміла, як на тож забула. (Darowski)
Говорять про забудькувату жінку.
8. Не вміє сі в добрі шьинувати. (Нагуєвичі)
Говорять про легкомисного чоловіка, що марнує своє добро або шукає собі напасті.
9. Умів там улізти, та не міг перескочити. (Ількевич)
Вплутався в якесь діло і не міг дати собі ради.
10. Уміє він з чорного біле зробити. (Ількевич)
Говорять про брехливого чоловіка.
11. Уміє як Отченаш. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Уміє, як пацьир. (Нагуєвичі)
Уміє напам’ять, дуже добре. Пор. Liblinský 174; Adalberg Umieć 21.
12. Уміла варити, та не вміла давати. (Ількевич)
Говорив циган про господиню, що дала насамперед борщ, а потім пироги, а він наївшися борщу, не міг їсти пирогів.
13. Уміли-сте варити, а не вміли-сте давати. (Гнідковський)
Коротший варіант де попереднього числа.
14. Хто не вміє на хліб робити, той не вміє й хліба вкроїти. (Лучаківський)
Хто не потрафить заробити, той не потрафить і користати.
15. Як ни умієш говорити, то кашлай. (Жидачів)
Жартлива приказка. Чоловік заклопотаний не раз кашляє не знаючи, що відповісти іншому.
16. Як уміємо, так нас стати. (Великі Очі)
Не можемо зробити більше ані іншого понад те, що вміємо.
17. Як уміє, так піє. (Ількевич) … умію … пію. (Стоянів) Як хто вміє … (Нагуєвичі)
Як знає, так говорить і так робить. Пор. Schleicher 166; Wander II, Jeder 70; Erasm 684; Славейков ІІ, 188; Носович с. 346; Даль I, 551.
Унадитися
1. Унадив сі, гий яструб у куріта. (Жидачів)
Привик робити іншим шкоду.
2. Унадив ся, як журавель до конопель. (Скварава)
Говорять про чоловіка, що привик іншим робити пакості, приміром польову шкоду.
3. Унадив ся, як кіт до чужого сала. (Гнідковський)
Говорять про чоловіка, що внадився ходити до чужої жінки, або про налогового злодія. Пор. т. І, Внадитися 1.
Уняти
1. Хто добре уйме, той добре несе. (Ількевич)
Уняти в значенні: взяти в руки. Пор. Adalberg Ująć 1.
Унятичі
1. Хоць я з Уньитич, але не шльихтич. (Нагуєвичі)
В , селі Дрогобицького повіту, живуть окрім шляхтичів також звичайні селяни.
Упадонько
1. Упадоньку мій тьижкий! (Іванків)
Оклик здивування при незвичайній нагоді, приміром приїзді гостей.
Упасти
1. Впала як мертва. (Ю. Кміт)
Упала припадком або зомліла.
2. Не жаль упасти, коли з доброго коня. (Яворів)
Не жаль утратити при чеснім ділі.
3. Упав у тісну діру. (Ількевич)
Попав у тяжку біду.
4. Упав, як міх з воза. (Ількевич)
Жартують із такого, що впав із невисокої вишки і не потовкся.
5. Хто впав, той пропав, а хто жиє, той бє. (Гнідковський)
Говорять жовніри під час битви.
6. Що впало, то пропало. (Ількевич, Lewicki)
Скорочений варіант до т. І, Віз 16. Пор. Впасти 43; Adalberg Upaść 1.
Упертий
1. Впертий, ані суди Боже. (Нагуєвичі)
Не можна нічим переконати його.
2. На упертого нема ліку. (Гнідковський)
Упертого перепреш хіба силою. Пор. Adalberg Uparty 2.
3. Оба вперті, як цапи на кладці. (Коломия)
Говорять про двох упертих суперників, із яких жоден не хоче уступитися другому.
4. Упертий на впертого натрафив. (Коломия)
Упір одного переломить упір другого.
5. Упертий, як жид в танці. (Лучаківський)
Кепкують із чоловіка, що впирається на дрібницях. Пор. Adalberg Uparty 1.
6. Упертий, як осел. (Львів)
Кепкують із чоловіка упертого, а нерозумного. Пор. Le Roux I, 90; Wander II, Hartnäckig 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 371.
7. Упертий, як свиня. (Коломия)
Кепкують із упертого, збиточного чоловіка.
8. Упертий, як свиня з Варшави. (Жидачів)
Варіант до попереднього числа. Чим вирізняється свиня з Варшави від інших свиней – невідомо.
9. Упертий, як свиня перед воротами. (Підгірки)
Свиня, заставши заперті ворота звичайно довший час преться до них і квичить, коли сама не може їх отворити.
Упертися
1. Упер си, як норовистий кінь. (Вовків)
Говорять про впертого, бутного чоловіка.
2. Упер ся, як кіт на леду. (Снятин)
Кепкують із чоловіка, що сперечається за дурницю і без причини.
3. Упри сі носом у тото, що під плотом лишиш. (Нагуєвичі)
Кепкують із упертого чоловіка.
4. Як сі впре, то й душу з тебе випре. (Нагуєвичі)
Говорять про упертого, завзятого чоловіка.
Упитися
1. Не так єм ся впив, як ся величаю. (Лучаківський)
Кепкують із чоловіка, що вдає з себе п’яного, випивши дуже мало.
2. Упити ся водою. (Гнідковський)
Жартують із чоловіка, що п’є воду замість горілки.
3. Як се вп’ю зимнов водов, то-м виликий варіят. (Пужники)
Натяк на анекдот про чоловіка, що мав уперту жінку і хотів вилічити її з упертості. Пор. Етнографічний збірник VI, 77.
Упир
1. Такий недобрий, як вопир. (Буданів)
З людей, що за життя були недобрі і нелюдяні, по смерті часто робляться упирі.
Упливати
1. Упливає, як пиріг у маслі. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що жиє в достатку. Пор. Wander V, Wohl 55.
Уповати
1. Уже не надоложиш уповаючи. (Ількевич)
Коли твойого добра не стає, то надія на будуще добро тобі нічого не поможе.
Упріти
1. Поки не упрієш, поти ся не загрієш. (Гнідковський)
Говорить чоловік, працюючи в зимі, коли його гріє сама праця.
2. Поки не упріти, поти не уміти. (Ількевич) … не уздріти. (Ількевич)
Всяка вмілість здобувається працею, яка не обходиться без поту. Пор. Leutsch 159.
3. Упрів як вів. (Нагуєвичі)
Порівняння роботящого чоловіка з роботящим волом.
Урачитися
1. Хоть ся не урачим, най ся обачим. (Гнідковський)
Говорять старі знайомі, зустрівшися і не маючи за що себе обопільно погостити.
2. Ци ся врачимо, ци не врачимо, нехай ся хоть побачимо. (Ількевич)
Просторіший варіант до попереднього числа.
Урвати
1. Чень му Бог тото на життю урве, що він міні на заслуженині урвав. (Нагуєвичі)
Говорить слуга про господаря, що вменшив йому заслужену плату.
Уректи
1. Хто мні врік, най мні взне, а ти Фрицку мене. (Kolberg Pokucie)
Жартлива поговірка про вроки.
Урізати
1. Як ті уріжу, то ті хиба підоймут. (Нагуєвичі)
Урізати в значенні сильно вдарити.
Урльопник
1. Урльопники ходят як збуї по селу. (Голгочі)
Урльопники – вояки тимчасово відпущені з військової служби. Вернувши до села, вони звичайно зразу гордують сільськими парубками і творять людям різні пакості, особливо в п’янім стані.
Урода
1. Не диви ся на уроду, лише на пригоду. (Ількевич, Petruszewicz)
Пригода тут у значенні: пригідності, здібності. Правило життєвої мудрості: цінити чоловіка не після його вроди, але після здібності.
Уродини
1. На божі уродини і кіт не женив ся. (Лучаківський)
«Нікому при голові женитися» – поясняв збирач. Божі уродини – Різдво.
Уродити
1. Де я ся вродила, там і кропива мила. (Комарно)
В ріднім селі на ріднім обійстю звичайно все наймиліше. Пор. Adalberg Urodzić się 11.
2. Іще ся не уродит, а вже ходит. (Лучаківський, Lewicki, Petruszewicz) Ще ся не вродит … (Petruszewicz)
Говорять про хибну відомість або пльотку, яка ходить поміж людьми, поки ще стався факт. Пор. т. І, Вродитися; Adalberg Urodzić się 19.
3. Іще ся той не уродив, аби всім догодив. (Ількевич) Ще ся … вродив, щоби … (Теребовля)
Ніхто в житті не може всім догодити, звичайно кожний має своїх ворогів. Пор. Liblinský 27; Wander І, Alle 6; IV, Leute 10, 1008.
4. Раз сі вродив, раз умре. (Kolberg Pokucie)
Говорить чоловік, рішаючися на небезпечне діло, що грозить йому смертю. Варіант до т. І, Вродитися 9.
5. Уродив ся, оженив ся тай умер. (Ількевич)
Говорять про чоловіка, що жив собі звичайним життям і не лишив по собі ніякої пам’яті.
6. Уродив ся під щасливою звіздою. (Лучаківський)
Народне вірування, що життя чоловіка залежить від обігу звізд, а властиво, що кожний чоловік має свою звізду, яка може бути щаслива або нещаслива. Пор. Adalberg Urodzić się 15; Čelakovský 497.
7. Уродила мама, що не прийме яма. (Лучаківський)
Говорять про надзвичайно лихого чоловіка, про якого вірять, цо його земля не прийме.
8. Уродила та не облизала. (Ількевич)
Говорять про невродливу дитину, якій мати не дала краси, або виховання.
9. Уроди ся – вдай ся, а ні, то скапарай ся. (Ількевич)
Коли чоловік не вродиться в щасливу годину, то його життя йде марно в бідуванні. Народне вірування. Пор. т. І, Вродитися, ч. 1.
10. Хто сі вродив, мусит умерти. (Kolberg Pokucie)
Неминуча доля всякого життя. Варіант до т. І, Вродитися 14. Пор. Adalberg Urodzić się 4; Čelakovský 310.
11. Це ще не вродила, як не облизала. (Теребовля)
Мати нещаслива, коли вродить негарну дитину або каліку.
Урожай
1. У нас такі врожаї, що хиба брат брата вродит. (Турка)
Говорять про лихий урожай, де одно зерно лиш одно зерно родить.
Уроки
1. Від уроків обезпечете себе і дітвачка: «Тогди мене хто врече, як мині сліди порахує і на мому коникови шерсть». (Ю. Кміт)
Примівка на вроки.
2. На пса уроки, на кота помисл. (Ількевич) … помишленє. (Нагуєвичі)
Примовляє мати, коли хто при ній хвалить її малу дитину. Пор. том І, Вроки 2.
3. Нема ми кому уроки зверечи. (Нагуєвичі) … скинути. (Скварава)
Жартує чоловік, захорувавши на якийсь незвичайний, але не дуже докучливий біль, іноді тільки зголоднівши гаразд.
4. Не уроком – не уроченьки. (Ількевич)
Ширша форма замість: нівроку-нівроченьки.
5. Уроки на сороки. (Ількевич)
Мудрування або жартлива примівка чоловіка, який не вірить в уроки.
Уряд
1. На урьид робити. (Нагуєвичі)
Робити на замовлення, порядно.
2. Ни мої вриди. (Буданів)
Я тут не господар, я тут не можу нікому розказати.
Урядник
1. Урядник нич си не робит цівий день, іно сідит на креслі і часом ряпне дашто пером, і за то бере грубі пінязи. (Лемківщина)
Характеризують буцімто дармоїдське життя урядника.
Ускочити
1. В таке вскочив, аж у ходаках цьвйиркає. (Нагуєвичі)
Вскочив у велике лихо, дослівно в глибоке болото.
Усолодитися
1. Усолодив ся, як червак у хріні. (Ількевич)
Зазнав прикрості.
Уср-ися
1. Вср-в сі, не дав сі, за двері сховав сі. (Нагуєвичі)
Говорять про злочинця, що сповнивши злочин, здужав укритися в безпечнім захисті, надіючися уйти кари.
2. Вср-в ся, не дав ся. (Грибовичі)
Коротший варіант до попереднього. Напакостив і щез.
3. Вср-в ся, не дав ся, з’їв, облизав ся. (Лучаківський)
Напакостив і набрався за те сорому і кари.
Уста
1. З уст до уст. (Нагуєвичі)
Говорять про відомість, вість, яка йде від чоловіка усною передачею.
2. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. (Ількевич)
Моє слово принесе тобі якусь користь. Пор. Adalberg Usta 4; Čelakovský 558.
3. Що на устах, то і в серци. (Городок)
Говорять про правдомовного чоловіка, який говорить те, що думає. Пор. Adalberg Usta 2; Wander III, Mund 181.
Установа
1. Така встапова з кондаку світа. (Ю. Кміт)
Говорять про віковічний обичай. Кондак у значенні початок, мабуть із латинського conditio mundi.
Устати
1. Не встану, то певне їсти не буду. (Нагуєвичі)
Як не встану, то не приготовлю ані не зароблю на страву. Говорить незасібний чоловік, що живе із заробітку.
2. Устав, а сонце вже підійшло. (Нагуєвичі)
Устав пізненько.
3. Устав, заперезав сі, тай зовсім убрав сі. (Старі Богородчани)
Говорять про такого, що ходить у день і спить лише в сорочці і штанах. Пор. т. І, Встати 7.
4. Устав, тай на порозі упав. (Гнідковський)
Говорять про хворого або п’яного чоловіка.
5. Я як устану досвіта, то годину стогну, годину чіхаю ся, а годину взуваю сє і вмиваю сє, в три годині до роботи стаю. (Пужники)
Жартлива примівка про лінивого, гуздравого чоловіка. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 77.
Утайка
1. Дав му утайку. (Лучаківський)
Потаїв його злочин.
Утекти
1. Утік не втік, а побігти вільно. (Ількевич) … можна … (Залісє)
Говорить чоловік зробивши якесь лихе діло і боячися погоні. Пор. т. I, Втекти 11; Даль І, 275.
2. Що ниньки утече, то завтра не зловиш. (Гошів)
Пропустивши добру нагоду, іноді годі її потім надолужити. Пор. Čelakovský 261.
Утерти
[Доповнення 1910 р.] 1. Утру я ти перцю. (Нагуєвичі)
Нароблю тобі пакості.
Утихнути
1. Втих, як би му язик приріс до піднебіня. (Комарно)
Говорять про чоловіка, що нараз замовк.
Утіканка
1. Утіканка не славна, але пожиточна. (М. Гош)
Вона рятує чоловіка іноді від біди або від смерті. Пор. т. І, Втік св. 1: Adalberg Ucieczka 1; Čelakovský 120; Даль I, 328.
Утікати
1. Утікав перед вовком, а впав на медведя. (Ількевич)
Хоронився перед одним лихом, а попав у ще гірше. Пор. Adalberg Wilk 83.
2. Утікає з очима. (Лучаківський)
Утікає, куди бачить, або втікає з соромом.
3. Утікати не красно, але пожиточно. (Гнідковський) … не ладно … (Залісє)
Варіант до Утіканка ч. 1. Пор. т. І, Втікати 15; Adalberg Uciekać 9; Даль I, 328.
Утіха
1. Утіха, як з порожного міха. (Балигород, Ількевич, Лучаківський)
Утіха з благої причини. Варіант до т. І, Втіха 3. Пор. Adalberg Uciecha 4.
2. Утіхи на годину, а біди до смерти. (Ількевич)
Говорить чоловік, оженившися нещасливо або іншим способом занапастивши свій вік. Пор. т. І, Втіха 4.
Утонути
1. Що має утонути, то не увисне. (Lewicki) … зависне. (Остерм.)
Говорять про лихого чоловіка, якого нібито жде не своя смерть. Варіант до т. І, Втонути 14.
Утопити
1. Утопив свій маєток у животі. (Ількевич)
Проїв і пропив своє добро.
2. Утоплю ся нині в подушках, в перині. (Сороки)
Говорить жінка, тішачися наперед нічним спочинком.
Утоплений
1. Я вже утоплена в пеклі, бо клину і Бога і сама себе, бо ми прикринечко жити. (Нагуєвичі)
Говорила збідована жінка.
Утратити
1. Як утрачу, не заплачу. (Гнідковський)
Говорить чоловік, якого остерігають, що стратить на якімось інтересі.
Утреня
1. Який пес на утрени, такий і на службі. (Ількевич)
Говорять про лихого чоловіка, що так само лихий рано, як і пополудні.
Утро
1. Не печаль ся утром, бо утро тобою. (Ількевич)
Не турбуйся, що буде завтра, бо кожний день має свою турботу.
Утроба
1. Ані ми в материній утробі ліпше не було! (Жабє)
Говорить чоловік, чуючи себе в добрім стані.
Утяти
1. Від разу єдного не втнеш трама цілого. (Гнідковський)
За одним разом не зробиш великого діла.
2. Втьило би ті в крижі! (Нагуєвичі)
Прокляття. Мають на думці кольку.
3. Утну голову, ги гадині. (Тухля)
Грозять лихому чоловікові.
4. Що втну, то в сук. (Гнідковський)
В кожнім ділі стрічаю перешкоди, усе мені тяжко йде.
5. Як би втяв. (Ількевич)
Зроблено гладко, скінчено відразу.
6. Як утяв по самі пироги. (Гнідковський)
Варіант до т. II, Пиріг 17.
Ухналь
1. Пожалуєш ухналя, то й підкову згубиш. (Кобаки)
Не доглянеш малої речі, то понесеш більшу страту.
Ухо
[Доповнення 1910 р.] 1. Хто має уха, най слухає; хто має гроші, най платит. (Нагуєвичі)
Жартують про звичайний життєвий порядок. Пор. Giusti 352.
Ухопити
1. Ухопив ми з перед рота. (Нагуєвичі)
Перебив мені інтерес.
Учений
1. Вчений што возме в руки, він іно піздрить. (Лемківщина)
Характеризував лемко тямучість ученого чоловіка, розуміється, маючи на думці папір або книжку.
2. Учений, бо ся в паперах бабрає. (Лолин)
Кепкують із ученого чоловіка, що поза паперами не бачить іншого життя.
3. Учений не довчений гірше, як простав. (Ількевич) … то гірш тумана. (Лучаківський)
Бо має гордість ученого, а не має простого розуму простака. Пор. т. І, Вчений 2.
3. Я вчений на хліб печений. (Комарно)
Говорить заможний, а неписьменний чоловік.
4. Я не глібоко вчений, учила мене трояка біда: сиріцька, рекруцька і хлопська. (Карлів)
Говорив бувалий чоловік, Іван Сандуляк Лукина.
Учепитися
1. Учепив ся реп’яком, тай держить ся. (Ількевич)
Говорять про причепу-дармоїда.
2. Учепив ся, як гріх села. (Ількевич) Учинив ся … (Мінчакевич)
Говорять про зайду, що приблукавши до села, докучає людям або визискує їх.
3. Учепив ся, як кліщ ср-и. (Нагуєвичі)
Згірдно говорять про причепу. Пор. Дикарев 1057.
4. Учипив сі, гий ріпєк до кожуха. (Жидачів)
Говорять про причепу або напасника.
5. Учипила сі, як лихе сухої верби. (Іванівці Ж.)
Як хто кому дуже докучає, приміром свекруха невістці, мачуха чужим дітям і т. д.
6. Учіпи ся сухої верби, не мене. (Лучаківський)
Говорять до чоловіка, що шукає собі напасті. Пор. Вчепити 6.
7. Як гріх душі вчепив ся. (Гнідковський)
Варіант до ч. 2.
[Доповнення 1910 р.] 8. Учепив сі, гий сліпий плота. (Жидачів)
Не мав чого ліпшого вчепитися.
Учити
1. Вчит сьи до смерти, а дурним умирає. (Підпечари)
Звичайний хід людського життя. Пор. Adalberg Uczyć się 5.
2. Мене не тра вчити хліба краяти. (Нагуєвичі)
Це найпростіша штука, якої чоловік одначе навчиться аж по досить довгім часі.
3. Та мине вже не треба вчити. (Буданів)
Я старий і досвідний.
4. Учи сі Івасю конче, бо Іван не схоче. (Уриче)
Вчися замолоду, бо в пізніших літах не навчишся.
Ущедрити
1. Ущедри мя, да пою ти; заплати ми, то й піду ти. (Kolberg Pokucie)
Примовляв дяк, увійшовши до господарської хати. «Ущедри мя, да пою ти» – слова, вийняті із одного псалма.