Хаїм – Хвіст

Іван Франко

Хаїм

1. І ти Хаїм, і я Хаїм: оба робим, ніц не маєм. (Яворів)

Говорить один бідний жид до другого.

2. Хаїм, Шулим, добрий жид, вітер віє, він біжит; вітер віє під лахман, він гадає, що вже пан. (Нагуєвичі)

Жартлива примівка про жидів.

[Доповнення 1910 р.] 3. А наш Хаїм добрий жид: вітер війи, він біжит; а як вітер перестав, а наш Хаїм цапки став. (Вербовець)

Жартлива примівка.

[Доповнення 1910 р.] 4. Хаїм – пхаїм. (Вербовець)

Примівка в формі мудрування.

Халавсувати

1. Не халавсуй, бо сі вдавиш. (Нагуєвичі)

Халавсувати – їсти пажерливо. [Здається, це слово вжито у приказці С. Руданського «» (1858 р.). – М. Ж., 1906.2021 р.]

Халупка

1. В своїй халупці вільно і дупці. (Мінчакевич)

В своїм домі вільно робити, що хочеш.

2. Що халупка, то голубка. (Лучаківський)

Говорять про парубка, що має багато любасок.

Халярес

1. Халярес мама твоя! (Берлин)

Лайка. Що значить халярес – невідомо, чи не перекручене холера.

Хам

1. Верни ся хам, не против ся дурним жидам. (Barącz)

Припрошували жиди хлопа, якого перед тим викинули були з корчми.

2. З хама не буде пана. (Залісє)

Хам у значенні простого, неосвіченого чоловіка. Слово має згірдливе значення.

Хапанка

1. Не хапанка на Іванка. (Ількевич)

Його обминають люди, ніхто не запрошує його до себе.

Хапати

1. Не хапай за горьиче, бо зараз вержеш. (Нагуєвичі)

Бо попечеш руки.

2. Та ще те ни хапає. (Буданів)

Ще тобі смерть не близька, не маєш чого квапитися.

3. Хапай, бабо, решетом сонце! (Нагуєвичі)

Кепкують із дурної баби. Натяк на анекдот про бабу, що збудувавши хату без вікон, хотіла наносити до неї сонця решетом.

4. Хапай вітер в полю! (Головацький Збірки)

Шукай того, чого не можна знайти.

5. Хапай сі обіруч. (Нагуєвичі)

Берися за щось обома руками, держи добре. Пор. Wander II, Hand 776.

[Доповнення 1910 р.] 6. Хапає вже го. (Снятин)

Згірдно: конає, вмирає.

Хараман

1. Пущу я тобі харамана. (Богородчани)

Заб’ю тобі баки, одурю тебе.

2. Харамана гнути. (Батятичі)

Говорити всячину, туманити кого.

3. Харамани гне. (Лучаківський)

Балакає безладно всяку всячину.

Харити

1. Не хари там, де-с не напаскудив. (Нагуєвичі)

Харити – чистити, замітати або стирати порох.

Харкнути

1. Харкни му в очи, він нічого ліпшого не варт. (Нагуєвичі)

Говорять про зненавидженого чоловіка.

Харко

1. Харку, Харку, пив ти вже нині яку чарку? (Турильче)

Виємок із дяківської приспівки про п’яницю Харка. Харко – здрібніле ім’я Захарія.

Хата

1. «Ану вимови хата!» – «Хата.» – Поцюлюй в ср-у свого тата.» (Сілець Беньків)

Мудрування.

2. Бодай то свого тата хата! (Гнідковський)

Зітхає чоловік за рідною, батьківською хатою.

3. Будуй хату з лободи, лиш до чужої не веди. (Ясениця Сільна)

Своя хата, хоч із леда-якого матеріалу збудована, миліша від чужої.

4. Він до меї хати як під пень ср-и. (Нагуєвичі)

З погордою говорять про немилого чоловіка, що вчащає кожного дня.

5. В одній хаті житиме кіт, миш і собака. (Залісє)

В одній хаті мусять годитися з собою ріжні вдачі.

6. В свої хаті своя правда. (Нагуєвичі)

В своїй хаті кождий має право робити, що хоче. Пор. II, Haus 216; Čelakovský 374.

7. Вступи ми ся з хати. (Ю. Кміт)

Випрошують немилого гостя або немилого члена родини.

8. В ті хаті, бачу, на сварню зарубано. (Бірки Великі)

Народне вірування, що при будованю хати майстер може зарубати на добро або на нещастя. Пор. Житє і слово ІІІ, с. 71.

9. В хаті всього статком, лише жьити. (Ю. Кміт)

Говорять про достатну хату.

10. В хаті дуже тісно. (Barącz)

Живе багато осіб.

11. В хаті не мир. (Комарно)

Панує незгода або ворожнеча між членами родини.

12. В хаті нічого не повинно йти за марне. (Тернопіль)

Повинна панувати ощадність і оглядність.

13. В хаті тепло як в міхури. (Нагуєвичі)

Говорять про хату, зимою натоплену і щільно позапирану.

14. В хаті штикульну, а на вулици просто йду. (Лучаківський)

Говорить хрома дівка, що на вулиці силкується йти просто.

15. В хаті як у загаті. (Ількевич)

Тепло і затишно.

16. В хаті як у люстрі. (Нагуєвичі) … як у пуделочку. (Дрогобич) … як у раю. (Нагуєвичі)

Говорять про чисту, опрятну, веселу хату. Пор. Wander II, Haus 569.

17. В хаті як у пеклі. (Нагуєвичі)

Говорять про хату, в якій раз у раз панує гризня і бійка.

18. Держит си хати, єк чобіт підлоги. (Ростоки)

Значить, не держиться хати, не дбає про домашнє життя.

19. Де хата не метена, там дівка не плетена. (Ількевич, Мінчакевич, Petruszewicz)

Говорять про нехарну хату, в якій живуть нехарні люди.

20. Знає хата, що господаря нема дома. (Лучаківський)

Хата, в якій нема господаря, попадає в безладдя і занедбання.

21. З хати на двірь, відти до хати. (Ю. Кміт)

Недалека дорога.

22. Ліпша своя хата, як чужа палата. (Лімна)

Варіант до Свій 14.

23. Моя хата з краю, нічого не знаю. (Нагуєвичі)

Я до цього діла не причасний. Пор. Osm. 77; Носович с. 386; Даль II, 135.

24. Навіть хату ділят, ни то загін. (Ю. Кміт)

Говорять про наклін у молодих людей по селах ділитися не тільки полем, але також хатами.

25. Найліпша хата крита, а сукмана шита. (Лучаківський)

Невкрита хата не дає захисту, а невшита сукмана – саме сукно.

26. Найстарша хата то труна, бо віковічна. (Нагуєвичі)

Найстарша в значенні остання, безвихідна.

27. Не виноси того з хати. (Нагуєвичі)

Не розпускай сплетень про хатні справи.

28. Не гаразд у хаті, де курка піє. (Нагуєвичі)

Народне вірування, що піяння курки віщує нещастя. Пор. Le Roux I, 127.

29. Не до тої хати трафив. (Нагуєвичі)

Не дістав у ній нічого. Пор. Wander II, Haus 607.

30. Не при хаті згадуючи. (Нагуєвичі)

Відворотна поговірка, коли в розмові згадують про злого духа.

31. Не шукай хати, іно доброго сусіда. (Гнідковський)

Добре сусідство – половина домашнього щастя. Пор. Wander II, Haus 59; Wahl I, 83.

32. Нова хата – велика втрата. (Крехів)

На будову нової хати треба великих коштів.

33. Пішла хата крізь горло. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що пропив свою хату. Пор. Wander II, Haus 638.

34. Пішов на хати, на висідки. (Буданів)

Пішов на виселок, за село.

35. Порожної хати і муха не держиться. (Гнідковський)

В пустках гніздяться хіба павуки.

36. Своя хата найліпша. (Львів)

Досвід життєвої практики. Пор. Wander II, Heus 83; Čelakovský 242.

37. Своя хата, своя правда. (Kolberg Pokucie)

Варіант до ч. 6. Пор. Wander II, Haus 216; Čelakovský 874.

38. Ставит хату на піску. (Нагуєвичі)

Будується на непевних рахунках. Пор. Wander II, Haus 660.

39. Так моя добра хата, як твоя кімната. (Ількевич)

Говорив селянин до пана, що хотів вигнати його з його рідної хати.

40. То нечиста хата, в ній видиш зарубано на сварню та на клопіт. (Борислав)

Народне вірування, що бувають місця чисті, де можна будувати хати, а бувають також нечисті, де не годиться будувати нічого. Про зарубане пор. ч. 8.

41. У нього в хаті вічний шпиталь. (Отиневичі)

В хаті все хтось хворий.

42. У нього в хаті ціле пекло. (Нагуєвичі)

Все панує сварня або бійка.

43. Хата від хати: що там чувати? (Лучаківський)

Жартують найближчі сусіди, стрічаючися день у день і питаючи, що в них чувати?

44. Хата глуха не варт ніц. (Ворохта)

Глуха хата – без пса.

45. Хата господаром стойит. (Нагуєвичі)

Без господаря в хаті нема ладу.

46. Хата не ліплена, жона не харена. (Гнідковський)

Давніше декуди замість ліпити хати затикали шпари між делинами мохом. Такі хати називалися «імшені», та були мабуть у зимі занадто холодні і вимагали великих загат з надвору.

47. Хата чужая, як свекруха лихая. (Ількевич) … чуджая … (Мінчакевич)

В чужій хаті завше невигідно і неприємно довше жити.

48. Хата широка як маштарні. (Нагуєвичі)

Говорять про простору хату. Машгарня – від німецького Marstall – велика стайня для коней і кобил з лошатами.

49. Хата як перстінь. (Сороки)

Говорять про малу, чистеньку хату.

50. Хати бим ни перейшла за світ. (Ю. Кміт)

Говорить недужа жінка, що не може встати з постелі.

51. Хату і жінку завше покривати треба. (Мінчакевич)

Правило життєвої мудрості. Пор. Славейков І, 254

52. «Це моя хата!» – «Бери собі хату, а земля божа.» (Березів)

Говорив властитель грунту халупникові, що мав хату на його грунті.

53. Чим хата богата, тим рада. (Ількевич)

Сими словами вітають любих гостей. Пор. Носович с. 465 ; Даль II, 363 Adalberg Chata 3.

54. Чим хата має, тим гостя приймає. (Ількевич)

Та сама думка, що в попереднім, висловлена іншими словами.

55. Чия хата, того правда. (Ількевич, Lewicki, Petruszewicz)

В чужій хаті не випадає говорити її господареві неприємну правду. Пор. Adalberg Chata 5.

56. Що хата, то пес, а що пес, то Лиско. (Нагуєвичі)

Жартливо говорять про село, у якім багато хат і багато псів.

57. Я все в хаті на похваті. (Нагуєвичі)

Кожний у хаті може мені розказувати.

58. Я тобі хати не спалив. (Нагуєвичі)

Я не зробив тобі кривди. Пор. Wander II, Haus 637.

[Доповнення 1910 р.] 59. В своїй хаті кождий пан. (Львів)

Вільно йому робити, що хоче. Пор. польське: Wolność Tomku w swoim domku, Adalberg Tomasz 7; Giusti 62.

[Доповнення 1910 р.] 60. В хаті такий шум, що страх. (Смятинка)

Там сваряться, або гомонять п’яні.

[Доповнення 1910 р.] 62. Де у хаті дві газдині, там хата ни митена. (Жидачів)

Тобто: там нема порядку.

[Доповнення 1910 р.] 62. Де в хаті дві мітли, там обі в куті. (Львів)

Де в домі дві служниці, там обі мусять слухати господиню й господаря.

Хатка

1. Де инча хатка, там инча гадка. (Лавочне) Що хатка, то инча гадка. (Ількевич) … йинча … (Гринява)

В кожній хаті люди міркують по свойому.

Хатча

1. Хатча ги комарник. (Ю. Кміт)

Комарник – стаєнка для телят. Говорять про малу хатину.

Хвала

1. Божу хвалу за фіст тьигає. (Угринів Горішний)

Говорять про дзвонаря, що при помочі шнура дзвонить у дзвони.

2. Велика ми хвала, що жінка мала. (Нагуєвичі)

В тім, що жінка мала, ще нема ані хвали, ні догани.

3. Вже по хвалі божій. (Нагуєвичі)

Вже скінчилося в церкві богослуження. Образово: вже діло скінчене. Пор. Liblinský 210.

4. Лише хвали на три столи, а пожитку мало. (Нагуєвичі)

Говорять про бучну гостину, на якій скупо частували гостей.

5. Ні хвали, ні догани. (Нагуєвичі)

Говорять про байдуже діло, про яке не можна сказати, чи воно зле, чи добре. Пор. Wander III, Loben 150.

6. Ту лиш хвали на три столи. (Нагуєвичі)

Говорять, коли сподівалися чогось більшого, а вийшло щось мале.

7. Хвала-похвала за пецом стояла, нич не робила, лем ся хвалила. (Стежниця)

Говорять про самохвалька.

Хвалите

1. На хвалитех много, а славословіє малоє. (Гнідковський)

Дяківська примівка, коли дякові багато обіцяють, а мало дають. «Хвалите» – перше слово церковних приспівок, узятих із псалмів.

Хвалити

1. В очи хвалит, по за очи пси вішьиє. (Нагуєвичі)

Говорять про облесного і клеветливого чоловіка. Пор. Wander III, Loben 132.

2. За то ті не похвалю. (Нагуєвичі)

Це таке діло, за яке варто поганьбити. Пор. Wander III, Loben 102.

3. Кожний своє хвалит. (Гнідковський)

Бо кожному своє миле. Пор. Дикарев 1177; Adalberg Chwalić 9. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Jeder 68.

4. Лекше хвалити, як терпіти. (Ількевич)

Тобто: терпіти догану.

5. Мушу сі сам похвалити, коли ніхто не хоче. (Нагуєвичі)

Жартливо примовляє чоловік, коли сам хоче сказати про себе щось добре. Пор. Wander III, Loben 22, 88.

6. Нема ся чим хвалити, як нема що зварити. (Старий Самбір)

Говорять про бідну хату, яка не може нічим похвалитися.

7. Нема ся чого хвалити, як нема чим запалити. (Пралківці)

Та сама думка, що в попереднім, висловлена іншими словами.

8. Не хвали ся, а Богу моли ся. (Теребовля)

Правило життєвої скромності. Пор. Носович с. 377, 1706.

9. Не хвали ся, але покажи ся. (Гнідковський)

Покажи ділом, що заслугуєш на похвалу.

10. Не хвалися мудрий мудростию, ані сильний силою. (Мінчакевич)

Правило життєвої мудрості, взяте із так званої Премудрості Соломона.

11. Не хвали сі сам, най тебе сусіди похвальит. (Нагуєвичі)

Власна хвальба шпетить чоловіка. Пор. Wahl I, 42.

12. Не хвалю ся, бо сама правда. (Лучаківський)

Говорить чоловік, коли йому закидають, що прибільшує в чимось свої заслуги.

13. Нима сі чим хвалити, як нима чим палити. (Розділовичі)

Говорять про бідну хату. Варіант до ч. 7.

14. Ни фали сі мудрий розумом, а дужий силов. (Kolberg Pokucie)

Варіант до ч. 10.

15. Сам хвалит ся, бо сусіди не дома. (Гнідковський)

Кепкують із чоловіка, що сам себе хвалить. Пор. Wander III, Loben 22; Čelakovský 102.

16. Себе не хваліт, других не гудіт. (Кобаки)

Правило товариської чемності.

17. Хвали-дупа. (Дрогобич)

Прозивають самохвалька, а також такого чоловіка, що любить усе хвалити.

18. Хвалили тай пересолили. (Нагуєвичі)

Говорять, коли щось хвалене не вдалося.

19. Хвали мене, а я тебе буду. (Нагуєвичі)

Говорять один одному добрі товариші або близькі сусіди. Пор. Wander III, Loben 102.

20. Хвали мене писочку, бо тебе розідру. (Теребовля)

Кепкують із самохвалька.

21. Хвали мене роте, а ні, то тя роздеру. (Ількевич)

Варіант до попереднього числа. Пор. Čelakovský 103; Славейков II, 189; Даль II, 296.

22. Хвали мні роте, буду ті пороти. (Станіславів)

Варіант до попереднього числа.

23. Хвали та не перехвалюй. (Нагуєвичі)

У похвалі чи в догані треба знати міру. Пор. Wander III, Loben 64; Čelakovský 104.

24. Хвалит ся добром, як жидівський кінь. (Гнідковський)

Значення неясне.

25. Хвалит ся, як жид пархами. (Стрий) … гі жид … (Миколаїв над Дністром)

Кепкують із чоловіка, що хвалиться якоюсь ледачою справою. Пор. Adalberg Chwalić 6.

26. Хвалить ся, як циган своїми дітьми. (Ількевич)

Говорять про самохвалька.

27. Хвалить, як би медом мастив. (Ількевич)

Хвалить солодкими, приємними словами.

28. Хвали, щоби ще дали. (Сілець Беньків)

Говорять такі, що йдуть на випроси по хатах.

29. Хвали, щоби ще дали. (Григорів Б.)

Варіант до попереднього числа.

30. «Хвалят нас, мамуню». – «А хто?» – «Ви мене, а я вас». (Лучаківський)

Розмова між дочкою і матір’ю.

31. Хоць сі сам похвали, кой ті ніхто не хвалит. (Нагуєвичі)

Говорять чоловікові, якого ніхто не хвалить. Варіант до ч. 11, 15.

32. Хто ся сам хвалить, той злих сусід має. (Ількевич, Petruszewicz)

Кепкують із лихого чоловіка, про якого сусіди говорять лихо, а він уважає себе добрим. Пор. Гильфердинг 1845; Wander III, Loben 92, 109; Nachbar 11; Čelakovský 102; Liblinský 192; Bebel 267.

33. Хто сьи сам фалит, той си сам кадит, а де сьи кадит, там смердит. (Гошів)

Хто сам себе хвалить, силкується укрити свої лихі сторони.

34. Що похвалити не можеш, сего не гудь. (Гнідковський)

Тобто: коли воно не зле.

[Доповнення 1910 р.] 35. Тот шо ті хвалит в очи, все тобі воріг. (Тростянець)

Тобто: він фальшивий чоловік, не хоче тобі сказати правди.

[Доповнення 1910 р.] 36. Хвалити Бога што ти тут; преціж тя раз вижу. (Ізби)

Говорив чоловік при стрічі зі старим знайомим.

Хвальба

1. Власна хвальба не платить. (Ількевич)

Самохвальство в житті веде часто до компромітації. Пор. Záturecky IV, 571.

2. Власна хвальба смердит. (Нагуєвичі)

Хто сам себе хвалить, виявляє низького духа. Пор. Záturecky IV, 569; Wander III, Lob 27; Liblinský 83; Čelakovský 101; Славейков II, 103; Schleicher 155; Adalberg Chwała 6; Brzozówski Chwała 5; латинське: Laus propria sordet. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 221.

3. Хвальба сорочки не дасть. (Ількевич, Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Власна хвальба не нагодує. (Тростянець)

Хвальба – дешеві слова, із яких нема ніякої користі. Пор. Wander ІІІ, Lob 62; Čelakovský 106; Wahl I, 158; Славейков II, 193.

4. Хвальби на два столи, а на єден нима що класти. (Жидачів)

Варіант до Хвала ч. 4.

5. Хвальби повні торби, а в ті торби хоть нас-и. (Неслухів)

Жартують із чоловіка, що хвалиться достатком, а живе бідно.

Хвалько

1. Хвалько сі хвалит, а будько буде. (Нагуєвичі) … а живко жиє. (Мшанець)

Характеризують різницю між самохвалом і поважним чоловіком. Пор. Дикарев 1425; Носович с. 265.

2. Хвалько ся нахвалить, а будько ся набуде. (Ількевич, Petruszewicz)

Варіант до попереднього числа.

3. Хвалько ся не нахвалит, буйко ся не набуде. (Тернопіль)

Варіант до попереднього числа.

Хвататися

1. Хватає ся, як попівна замуж. (Головацький Збірки) Хватаєт ся попівна … (Гнідковський)

Хвататися у значенні: хапатися, квапитися.

Хвиля

1. В добру хвилю чекай злої. (Ількевич)

В людськім житті чергуються добрі хвилі з лихими.

2. В єдній хвили щістє й нещістє. (Снятин)

Бувають випадки, що разом можуть уважатися щасливими і нещасливими. Мовив чоловік, у якого вродилася сьома дочка, а він ждав сина.

3. По добрій хвили жди лихої. (Ількевич)

Мова про звичайну чергу людського життя.

4. Прийшов по хвили, вже миски помили. (Ількевич)

Говорять про такого, що запізнився до обіду, або взагалі запізнився з якимось ділом.

5. Раз у рік така хвилейка, що й товарина бисідує з собов, а тобі замурувало рот до матері. (Ю. Кміт)

Примовляла мати до сина, який увесь різдвяний вечір мовчав розсердившися чогось на неї. Народне вірування, що в різдвяний вечір воли та корови дістають дар промовляти людськими словами.

Хвіст

1. А підеш! Протягнув-єсь хвіст, як тато весілля. (Гнідковський)

Зганяють пса із місця, що лежить простягнувши хвіст.

2. Де хвіст перед веде, там голова позаду йде. (Гнідковський)

В сімейнім житті чоловік уважається головою, а жінка хвостом. Родина, в якій жінка веде перед, буває часто нещасливою. Пор. Adalberg Ogon 2; Čelakovský 377; Záturecky VIII, 877.

3. Загнув фіст під себе тай сидит тихо. (Лучаківський)

Говорять про чоловіка, що засоромлений сидить мовчки.

4. Загнути хвіст під себе. (Гнідковський)

Втихомиритися, посмирніти. Вислів узятий із обсервації пса, що вдарений або коцнений загинає хвіст під себе.

5. За хвіст не вдержиш, коли-сь вухо пустив. (Гнідковський)

Мова про чоловіка, що зловив за хвіст зайця і випустив з рук.

6. За хвостом ходить. (Нагуєвичі)

Наслідувати когось невільничо, іти за чиїмось проводом без власної волі. Пор. Гильфердинг 3354.

7. Звинув фіст як лис. (Лучаківський)

Посмирнів, стишився, чигаючи на щось. Пор. Erasm 695.

8. Звинув фіст, як пес опазолений. (Нагуєвичі)

Замовк, жахнувся потерпівши якусь прикрість.

9. З песьичого фоста не буде сита. (Лучаківський)

Волосся на песячім хвості звичайно зовсім не довге. Сита робили давніше із волосіння кінського хвоста, тепер роблять переважно з тонкого дроту.

10. Лиш фоста му бракує. (Ростоки)

То був би просто звір, а не чоловік.

11. На хвіст кому навязувати. (Гнідковський)

Пускати про когось фальшиву поголоску, присуджувати йому діло, якого не зробив.

12. Не буде з псього хвоста сита. (Мінчакевич)

Варіант до ч. 9. Говорять про ледачого чоловіка, з якого не буде добрий господар.

13. Ни має ани хвоста на обістю. (Ю. Кміт)

«Ані хвоста» значить жодної худобини. Пор. Záturecky XI, 520.

14. Під хвіст накрутити. (Гнідковський)

Зробити комусь якусь пакість. Збиточники накручують іноді коням під хвіст кропиви або бодяків, щоб брикалися.

15. Присів хвіст. (Станіславів)

Присмирнів, замовк.

16. Причепи кобилі хвіст, а він і так довгий. (Гнідковський)

Говорять про непотрібну роботу.

17. Причіпи кобилі хвіст. (Мінчакевич)

Варіант до попереднього числа. Говорять про чоловіка, що не може собі знайти відповідної роботи.

18. Фіст на бік! (Нагуєвичі)

Жартливо говорять, відсуваючи когось на бік.