Терпіти – Тітоха

Іван Франко

Терпіти

1. Стерпит ся, злюбит ся. (Залісє)

Говорять про подружжя, що побралося без любові, а потому привикло до спільного життя.

2. Так го терпйи, як сіль в оці. (Kolberg Pokucie)

Говорять про немилого, наприкреного чоловіка.

3. Терпи, брате! Вже бук надломив ся. (Гнідковський)

Брат потішав брата, якого за якусь провину били буком.

4. Терпи дупо, коли хліба скупо. (Кобаки)

Говорить сам собі чоловік, коли йому не стає хліба, або взагалі живності.

5. Терпит го, як сіль в оці. (Lewicki)

Не любить його, ненавидить. Варіант до ч. 2.

6. Терпи, тіло, чого-с хтіло. (Яворів) … щос хотіло. (Теребовля)

Приговорював сам до себе злодій, коли його спіймали на крадіжі й били. Пор. Záturecky XII, 157; Adalberg Ciało 4.

7. Терпи язичку, будеш їв паленичку. (Розділовичі) … їсти … (Жидачів)

Приговорює сам собі чоловік, коли його кортить виговорити щось, а розум примушує його мовчати.

8. Я його й на перехід не терплю. (Лучаківський)

Говорять про ненависного чоловіка, якого уважають злим на перехід, або загальніше: не хочу навіть на очі бачити його.

Терпленний

1. От, бути терпленному, тай по всему. (Ценів)

Говорив чоловік у безвихіднім положенні, якому не міг зарадити.

Терпливий

1. Терпливий з голоду згине. (Яворів)

Обік терпеливості в житті треба мати енергію, відвагу до праці, щоб не згинути. Сама терпеливість провадить чоловіка до занепаду.

2. Терпливий, хоць кільи на голові теши. (Нагуєвичі)

Говорять про потульного чоловіка, який терпеливо зносить усякі пакості, що йому роблять інші. Пор. Wander I, Geduld 53.

3. Терпливому голову обскубут. (Яворів)

Кепкують із занадто терпеливого чоловіка, якого в корчмі набили і якому ще в додатку обірвали волосся.

Терпливість

1. Без терпливості гляба бути вакарем, не то вчителем. (Довгополе над Черемошем)

Вакар – румунізм, значить пастух від коров, пор. латинське vacca. Гляба – годі.

[Доповнення 1910 р.] 2. Терпливість усе переможе. (Львів)

Терпливість рівнозначна з життєвим досвідом. Пор. Giusti 241.

Терпяк

1. Оби бив який терпяк, а мусит тебе полаяти. (Ю. Кміт)

Говорить чоловік напасникові, від якого довго зносив лайку, і якому нарешті віддає таким за таке.

Тертіла

[Доповнення 1910 р.] 1. Верли тертілу на мого коня. (Криворівня)

Тертіла – товар, пакунок. Верли – кинули, положили.

Тетеря

1. Куди піде Тетері, все ї гірка вечері. (Kolberg Pokucie)

Тетеря, варіант до Теря (пор. вище), Тереса або Тетяна.

2. Куди Тетері йдут, за ними золоті верби ростут. (Kolberg Pokucie)

Говорять про щасливих людей, що лишають по собі добру пам’ять.

Теща

1. Добра теща багата, а жінка здорова. (Лучаківський)

Кожний парубок у селі шукає дівки здорової з багатим приданим, не зважаючи на те, чи буде мати тещу добру, чи злу.

2. Таку тещу як г-но розплещу. (Нагуєвичі)

Говорить зять про лиху, зненавиджену тещу.

3. Тещо, тещо, дай міні дещо! (Нагуєвичі)

Говорить зять до тещі жартуючи, коли йому жінка вмерла.

4. Я свою тещу по ср-і плету. (Нагуєвичі)

Жартує зять, буцімто він дуже любить свою тещу.

Ти

1. З тобою, як без тебе. (Кобринський)

Говорить про непотрібного, нероботящого чоловіка. Пор. Brzozówski Ty 1.

2. Ми собі з ним на ти. (Нагуєвичі)

Ми собі побратими, ровесники або товариші.

3. Ти би й маму проспав. (Товсте)

Говорять до чоловіка, що спить в часі пильної роботи.

4. Ти мені не тикай, але я тобі можу. (Нагуєвичі)

Говорить старший чоловік до молодого парубка або дітвака.

5. Ти не ти, я не я, але то жінка моя. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, заставши іншого при своїй жінці.

6. Як ти мені, так я тобі. (Львів)

Життєва практика, що чоловік чоловікові платить за добро добром, а за зло злом. Пор. Adalberg Ty 1.

Тиждень

1. Тиждень роботи, а до обіду празнику. (Снятин)

Говорить чоловік, пообідавши добре в неділю після скупої їди і тяжкої праці в цілім тижні.

2. Цілий тиждень бив єм без тямки. (Звиняч Горішній)

Говорить чоловік, пролежавши цілий тиждень безпам’ятно хворий.

3. Цілий тиждень давай, а в суботу не дай, то будеш лихим. (Лучаківський)

Щедрість чоловіка люблять інші надуживати, а коли він раз відмовить якійсь просьбі, то влазливі просителі кривдують собі на нього.

[Доповнення 1910 р.] 4. Цілий тиждень ходив, в суботу забув, тай все пропало. (Тростянець)

В суботу якраз був речинець виплати.

Тикати

1. Тикай тому, з ким єс свині пас. (Нагуєвичі)

Говорить старший чоловік молодшому, що не маючи з ним ближчих зносин, тикає йому. Звичай велить до кожного чужого чоловіка в старшім віці говорити «ви».

2. «Чому ви собі перше тикали, а тепер викаєте?» – «Бо-сьмо сі покумали.» (Котузів)

Навіть рідні брати покумавшися, то значить державши одну чиюсь дитину до хресту, говорять собі «ви» замість «ти».

Тили

1. Тили-тили, дурно тя вчили. (Комарно)

Говорять такому, що вчився грати на скрипці і потім тиликає недоладно.

Тилицький

[Доповнення 1910 р.] 1. Тилицке пиво ледаче як мушинське право. (Ізби)

і – місцевості Горлицького повіту. В Мушині був колись доразний суд на розбійників.

Тимко

1. За крулє Тимка, як ще була земле топка. (Жураки)

Говорять про незапам’ятані, давні часи. Тимко або Тиміш популярне ім’я замість Тимофій.

Тинди

1. Тинди-ринди за три гроші. (Мінчакевич, Ількевич)

Кепкують із бідних людей, що нанявши собі дешеву музику танцюють весело.

Тир

1. Тир, тир, тир, розсипала баба сир. (Жидачів)

Тир, тир, тир наслідує теркотання воза. Їдучи по груді у баби розсипався сир із шматини, в якій був зав’язаний.

Тирлю

1. Тирлю-тирлю коло плота: яка заплата, такай робота. (Топільниця)

Тирлю-тирлю наслідує скрипіння воза, тягненого волами. З воловим запрягом робота йде пиняво, то й плата за таку роботу менша, як за кінський супряг.

Тиснути

1. Як притисне, то і владика свисне. (Petruszewicz)

Коли чоловіка біда притисне, то він зробить і таке діло, якого би не зробив звичайно.

Титул

1. Титули повні шкатули, а торби плечі вгнули. (Гнідковський) … обірвали. (Petruszewicz)

Кепкують із титулованого пана, що жив дурисвітством або навіть прошеним хлібом.

2. Чорт по титулі, коли нема нічого в шкатулі. (Ількевич)

Кепкують із вельможних титулів збанкрутованого пана. Пор. Adalberg Tytuł 1; Záturecky X, 254; Čelakovský 206.

3. Що ми по титулі, коли нема ніц в шкатулі. (Миколаїв над Дністром)

Говорить сам до себе збіднілий господар, стративши своє господарство. Пор. Даль І, 85; Adalberg Tytuł 1; Brzozówski Tytuł 1; Wander IV, Titel 22.

[Доповнення 1910 р.] 4. Титулів у них повнії шкатули, пихи повнії міхи, а обутими ногами босі сліди робят. (Ізби)

Кепкують із титулованих, а немаючих людей.

Тихий

1. З тихов музиков пішов. (Нагуєвичі)

Пішов мовчки, набравшися лайки або бійки.

2. Тиха вода береги лупає. (Kolberg Pokucie)

Мовчазливий, а завзятий чоловік буває найнебезпечнішим ворогом. Коротший варіант до т. І, Вода 103. Пор. Le Roux I, 43.

3. Тиха вода глубока. (Нагуєвичі)

Маломовний чоловік буває часом розумніший, ніж би це здавалося з його вигляду. Пор. Schleicher 185.

Тихо

1. Сиди тихо, щоби тя не знайшло лихо. (Лучаківський) … тебе не знало … (Barącz)

Остерігають занадто балакучого чоловіка. Варіанти до Сидіти ч. 9.

2. Так тихо, що аж чути, як муха летит. (Нагуєвичі)

Говорять, коли в хаті стане зовсім тихо. Пор. Muka 402.

3. Тихо, бо дістанеш по голі морді! (Жидачів)

Погроза, якою втишують балакучого чоловіка.

4. Тихо, тихо, то не будеш плакати. (Бібрка)

Жартуючи промовляють розплаканій дитині.

5. Тихо, хоч мак сій. (Хотінь)

Говорять про глибоку тишу, приміром спокійної ночі. Пор. Adalberg Cicho 5.

6. Тихо, цить, тай досить! (Kolberg Pokucie)

Утишують говірливу особу.

7. Тихо як в усі. (Нагуєвичі)

Ухо чує звичайно і найлегший шелест, якого не чути на зверха.

8. Тихо як мак сіє. (Ількевич)

Говорять про роботу, яку доконується в тихості.

Тихцем

1. Тихцем, пихцем, не великим коштом. (Тернопіль)

Говорять про щось таке, що зроблене було непомітно, легким способом.

Тиць

1. Лучше тиць, як нич. (Petruszewicz)

Ліпше хоч що будь дрібне одержати або зробити, ніж нічого.

2. Тиць мене Боже, де без мене обійтися може. (Старий Скалат)

Говорить чоловік, що без потреби вмішується в якесь діло, що могло б обійтися без нього і в якім він набирається клопоту.

3. Тиць муді в ріпу! (Kolberg Pokucie)

Говорять, коли хтось держить щось у руках і не знає, де подіти.

4. Тиць, тиць, де був Гриць. (Ількевич)

Шукають на помацки Гриця, що лежав ось тут, а тепер його нема.

Тівна

1. Коби-с ми так ни тівна, то бим ти дав. (Kolberg Pokucie)

Говорить чоловік до вагітної жінки, що набив би її, якби не була при дитині. Бити вагітну жінку уважається дуже тяжким гріхом. В часі селянських розрухів бувало так, що селяни проти жовнірських команд, висланих проти них, коли ті команди складалися з руських жовнірів, виставляли наперед вагітних жінок, певні в тім, що ніякий вояк не поважиться стріляти на них.

Тік

1. Тік гладкий як скло. (Нагуєвичі)

Тік треба з глини убити так гладко, щоб поверхня блищалася як скло.

2. Тік як звін. (Богородчани)

Говорять про гладко вбитий тік до молочення.

3. У мене на голові тік, а в роті ціп, – де схочу, там змолочу. (Остерм.)

Говорить про себе лисий, а при тім вимовний чоловік, що потрафить оборонити себе від усякого кепкування.

Тікати

1. Тікає, як би під ним земля горіла. (Нагуєвичі)

Говорять про перестрашеного чоловіка. Пор. Даль І, 328.

2. Тікає, як від стеклого пса. (Львів)

Говорять про чоловіка, що сторонить від напасника або ворога.

3. Тікає, як чорт від свйиченої води. (Нагуєвичі) … від ладану. (Нагуєвичі) … хреста. (Нагуєвичі)

Говорять про лихого чоловіка. Пор. Wander I, Fliehen 41; Славейков I, 58; Adalberg Uciekać 12.

4. Тікай, бо портки здойму. (Нагуєвичі)

Лякають хлопця, що робить шкоду чи то в саду, чи в полі. Із зловленого в такій шкоді хлопця звичайно здіймають капелюх, штани, або й сорочку.

5. Тікай, бо тя перескочу! (Теребовля)

Гонять пса або теля.

6. Тікай від мене, бо з тобов до каліцтва прийду. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік такому, що береться битися з ним, хоч слабший від нього.

7. Тікай, голий, бо ті обдирут! (Миколаїв над Дністром)

Жартлива погроза, бо голого нема з чого обдерти.

8. Тікай, голий, обдеру тя! (Petruszewicz) … бо ті вдру! (Коломия) … обидру ті. (Нагуєвичі)

Варіанти до попереднього числа. Пор. т. І, Голий 39.

9. Тікай з волами, бо процесия йде. (Яворів)

Кличуть до фірмана, що їде волами дорогою, якою назустріч іде процесія. Образово також про те, що буденне діло мусить уступати перед надзвичайним.

10. «Тікай, Іване!» – «Я готовий». (Підпечари)

Жартлива відповідь на безпредметову погрозу.

11. Тікай псе, не буде так усе! (Мшанець)

Гонять пса, грозячи, що не будуть йому потурати.

12. Тікайте непрошені, бо підете мотлошені. (Нагуєвичі)

Говорять до непрошених гостей, що вдираються на чужу гостину.

13. Тікай, тікай, бо я біжу, маю ножик тай заріжу! (Нагуєвичі)

Приговорюють до малої дитини, що вчиться ходити. Мабуть натяк на татарські напади, коли люди з дітьми мусили тікати перед татарами.

14. Хто тікає, тому єдна дорога, а хто гонит, тому десіть. (Березів)

Гонячи чоловік міркує: і туди міг утекти і он куди. Пор. Schleicher 154.

[Доповнення 1910 р.] 15. Тікає, як би го крила несли. (Львів)

Тікає швидко, немовби летів. Пор. Giusti 366.

[Доповнення 1910 р.] 16. Тікає, як би го чорти гонили. (Львів)

Тікає зі страху. Пор. Giusti 366.

[Доповнення 1910 р.] 17. Тікає, як би за ним пси гнали. (Львів)

Тікає зі страху. Пор. Giusti 366.

Тіло

1. Взяв тіла, як лопатов положив на него. (Стара Сіль)

Про людину або худобину, що потовстіла на добрій паші.

2. Він добре в тілі. (Нагуєвичі)

Говорять про статурного, заживного чоловіка.

3. Все тіло му списав. (Нагуєвичі)

Збив його так, що все тіло покрите синцями.

4. В тебе таке тіло, щоби много хотіло. (Лімна)

Говорять до ласого, захланного чоловіка.

5. Голим тілом світит. (Буданів)

Говорять про чоловіка, що ходить у дірявій одежі, крізь яку видно голе тіло.

6. Зпав з тіла. (Нагуєвичі)

Схуд, змарнів.

7. З тілом і душев наш. (Нагуєвичі)

Говорять про щирого приятеля і товариша. Пор. Wander III, Leib 148.

8. З тілом і душев пропав. (Нагуєвичі)

Говорять про пропащого чоловіка, що згинув марно.

9. Його тіло не дасть уже тіні. (Ількевич)

Говорять про дуже вихудлого чоловіка.

10. Маєш, тіло, чого-с хтіло. (Яворів)

Говорить чоловік, якого б’ють за якусь провину.

11. Набрав тіла, нівроку му. (Нагуєвичі)

Потовстів, погрубшав, поправився на виду.

12. Не поберігши тіла і душу погубиш. (Ількевич)

Чоловік повинен шанувати і берегти своє тіло так само, як свою душу, бо в здоровім тілі і душа здорова. Пор. латинське: Mens sana in corpore sano.

13. Пішло тіло по мороз. (Ісиптичі)

Значення неясне.

14. Податися на тілі. (Гнідковський)

Схуднути, змарніти.

15. Тіло блудит, ще й душу нудит. (Крехів)

Гріхи тіла опоганюють і душу.

16. Тіло грішит, а душа відповідає. (Ценів)

За гріхи тіла карається душа.

17. Треба тіло прокормити, треба сором закрити. (Ю. Кміт)

Говорить бідний чоловік про поживу і одежу, як найконечніші потреби для життя.

18. Що тіло любит, то душу губит. (Городенка)

Бувають такі тілесні вподобання, що деморалізують душу. Пор. Wander ІІІ, Leib 98; Čelakovský 26; Adalberg Ciało 5.

Тільки

1. Тілько мого, що ззім много. (Мшанець)

Говорить чоловік, задоволений сам собою.

2. Тілько нашого! (Великі Очі)

Тобто: що пожиємо тут у достатку.

3. Я тілько за тобов погуляю, як нендза на болоті. (Ю. Кміт)

Говорила жінка до чоловіка, з яким жила бідуючи.

Тім’я

1. Він ни в тімє битий. (Kolberg Pokucie)

Він розумний чоловік. Пор. Čelakovský 517; Záturecky ІІІ, 187.

2. Не в тімя битий. (Гнідковський)

Варіант до попереднього числа. Пор. Даль І, 553; Adalberg Ciemię 1; Brzozówski Ciemię 1.

Тінь

1. Бойит сі своєї тіни. (Нагуєвичі)

Говорять про полохливого чоловіка. Пор. Тимошенко 71; Liblinský 161.

Тісний

1. Такий єм тісний, що ледво дихаю. (Нагуєвичі)

Тісний у значенні бідний.

2. Тісні роки настали, гради, сніги царину позбивали, з болотом змішали, а на шию торби повкладали. (Ю. Кміт)

Бойківське нарікання на тяжкі часи.

Тісно

1. Тісно нам тепер стало. (Нагуєвичі)

Ми збідніли, приміром погорівши.

2. Як вам, господару, за тісно в хаті, то вийдіт на двір. (Лучаківський)

Говорив слуга, що докучив господареві так, що той не міг висидіти в хаті.

Тісто

[Доповнення 1910 р.] 1. Всі-смо з єдного тіста. (Львів)

Всі ми однакової вдачі. Пор. Giusti 339.

Тітка

1. «Мамо, тютка йде!» – «Вже ю чорт несе!» – «Вона гусь несе.» – «Свій до свого все тягне.» (Постолівка)

Гумористична сценка, як швидко змінюється настрій старої жінки.

Тітоха

1. Тітоха би ті била! (Войнилів) Тетюха … (Войнилів)

Прокляття.

2. Тітоху-тепоху приспати си. (Гнідковський)

Дістати лихорадку під час сну у вогкім або холоднім місці.