13. Стріча Геракла з Афіною

Переклад Івана Франка

Сильно закинув той щит на плече повносилий Зевесів

Син і до воза метнувсь, що, запряжений парою коней,

Прудко, мов блискавка та його батька-егідодержавця,

Мов підлетів у скоку; а могутній візник Іолай тут,

Скоро на возі він став, погнав прудко зігнуті колеса.

Та ось зблизилась до них синьоока богиня Афіна,

Смілості їм додала та слова ті сказала летючі:

«Радість вам, внуки Лінкея *, що здавен його слава лунає,

Дасть вам побіду Зевес, повелитель богів всіх блаженних,

Кікна положите ви й заберете препишную зброю.

Але одне ще скажу тобі, ти, між людьми найславніший:

Скоро ти Кікна лише життя сього солодкого збавиш,

Тут його зараз покинь, на тім місці лиши його зброю,

Сам же зажди, аж прийде к тобі Арес-чоловіковбійця!

Вглянеш тоді у його під щитом незаслонене місце,

А як доглянеш його, вдар туди своїм острим залізом,

Потім подайся назад, бо інакше тобі не судилось

Кікнові коні дістать, ні його велеславную зброю».

Так рекла й стала на віз преподобна, велика богиня,

Що у безсмертних руках несе людям побіду та славу.

Станула спішно, і тут божественний герой Іолай враз

Грімко на коні гукнув, ті ж від голосу того грімкого

Полем чимдуж потягли бистрий віз; за ним курява встала.

Смілості їм додала теж ласкава богиня Паллада,

Сильно махнувши вгору своїм щитом; земля застогнала.

Примітки

* Іолай походив від Лінкея ось у якій лінії: Лінкей, Абас, Акрізій, Данай, Персей, Алкай, Амфітріон, Іфікл, отже, був дев’ятим поколінням по нім. Прим. І. Ф.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 352.