5. Опис щита. Б. Війна лапіфів із кентаврами

Переклад Івана Франка

Далі там битва людей. Ось узброєні в списи лапіфи,

Їх вожаки Пейрітой, і Дріант, і Кайней воєводи,

Пролох за ним, і Гоплей, і Ексадій, і Фалер нарешті,

Мопс також, Ампікса син, Тітаресій, потомки Ареса,

Далі Тесей, син Айгея, до безсмертного бога подібний,

Всі вони литі з срібла, золоте в них оружжя на тілі.

З другого боку кентаври, що зібралися з ними до бою;

Вождь їх могутній Тетрей, а з ним Азбаль, віщун з лету птахів,

Аркт і Урей, обік них іще Мімас ось чорноволосий

І два Певкея, сини Перімед, з рідним братом Дріалем –

Всі вони литі з срібла, а в руках золотії ялиці.

Ось вони в приступ ідуть, мов живі усі, одні на одних,

І муж на мужа валить то списами, то знов яличками.

Далі ось бистрії коні страшнозорого бога Ареса

Вряд стоять, всі золоті; а сам згубний, обтяжений лупом,

Арес зі списом в руці стоїть як повелитель народу,

Кров’ю облитий увесь, немов тільки що вийшов з різниці;

Високо став на свій віз; обік нього і Страх і Тривога

Стали, мов квапиться їм поспішити до бою з мужами.

Далі Зевеса дочка, теж здобичниця Трітогенея,

Проста, немов би жадна розпалить ще лютішую битву,

Спис потрясає в руці, щит на рамені, золотий шолом

На голові, – так іде вона в бій для проливання крові.

А понад тим видно хор всіх безсмертних; в самій середині

Грає прегарно Зевеса й Латони потомок на злотій

Цитрі. Осідок богів се, верхів’я святого Олімпу!

Тут і боги в зборі всі, і стоїть безконечная радість

В крузі безсмертних усіх; ось і спів починають богині,

Ті пієрійськії музи, – здається, що голос їх чути.

Писано д(ня) 4 серпня 1913.

Примітки

Лапіфи – міфічне плем’я. На весіллі Пейрітоя, чи Пейріфоя, і Гіпподамії, що на нього було запрошено багато міфічних героїв, а також дике плем’я напівлюдей і напівконей – кентаврів, сталася бійка, в якій лапіфи і герої вбили майже всіх кентаврів. Зображення цієї бійки – один із найулюбленіших мотивів античного мистецтва. Скульптурне зображення «лапіфокентавромахії» збереглося на фризах храму Аполлона в Бассах біля Фігалії (Аркадія). Ім’я Пейрітой передається також як Пірітой, Пейріфой, Піріфой.

…Обік нього і Страх і Тривога… – українізація загальних імен «Деймос» (жах) і «Фобос» (страх).

…Грає прегарно Зевеса й Латони потомок на золотій цитрі. – В оригіналі: «пристрасно грає син Зевса і Лето на золотій формінзі».

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 347 – 348.