3. Уоруження Геракла

Переклад Івана Франка

Так сказав і наложив наголінники з спижу гірського

Ясні на ноги, оба від Гефайста дарунки коштовні;

Потім на груди надів кутий панцир із самого злота,

Зроблений штучно, який йому в дарі Паллада Афіна,

Зевсова доня, дала, коли раз у безтямній відвазі

Кинувсь без панцира він у завзяту, кровавую битву.

Також і плечі укрив відвертаючим горе залізом

Муж той страшний; на ремені колчан через плечі накинув,

В нім стріл багато було страховинних, смерті насіння,

Смерті, що голос усім відбира. На їх вістрях погибель,

Капають сльози і кров, в середині гладкі вони й довгі,

Ззаду ж обтикані всі темнобарвленим пір’ям орловим.

Ось і могутній свій спис із сталевим шліфованим вістрям

Взяв, а на голову сам наложив собі шолом величний,

Штучний та непроникливий, що приставав добре до висків,

Щоб охороною був голові божественній Геракла.

Потім у руки взяв щит, неважкий, та відпорний на диво;

Жаден удар не спроміг проламать його, ані розбити.

Писано д(ня) 3 серпня 1913.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 345 – 346.