5. На гробі Лісідіки

Антіпатр Сідонець

Переклад Івана Франка

Мандрівець мовить:

Лісідіко! А що за символічний змисл

Поклав у тих знаках на гробі майстер,

їй-богу, я розчовпати не можу.

Намордник і вудило коло нього,

А коло них задористий когут,

Мов той, які виводяться в Танагрі

Для когутячих боїв найсміліші!

Усе те якось, якось не підходить

Та не подоба домовій хазяйці,

Якій лиш прядениям та ткацтвом заниматься,

Лісідіка мовить:

Щорано я до прядення вставала,

Се означа – готов до піяння когут;

Що власть у домі та порядок я держала,

Значить, вудило вміщене ось тут;

А що я говіркою не була

Й сварливою, а в мирі все жила,

Значить, намордничок, покладений у кут.

Примітки

Автограф N° 414, с. 28.

Танагра – місто в Беотії.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 283 – 284.