7. Від Пеліону до Геллеспонту

Орфей

Переклад Івана Франка

А як на берег зійшли всі та до корабля повходили,

На попередніх лавках посідали та, весла побравши

В руки, гребти почали, січучи кождий хвилі [пінисті],

Повз Пеліон пропливли. На великому дзеркалі моря

Піна, здіймаючися, синюватую воду білила.

Скрився Пізею вершок та стрімка верховина Сепії,

І показався Скіаф, і явилась Долопа могила,

Приморська теж Гомала та широкеє устя Гальміри,

Що через многї краї шле свої многошумнії води.

Здалека також видні недоступні вершини Олімпу

Стали мінійцям ввдні, обпливли Атос, лісом покритий,

Та широчезну Пемену, потім пресвяту Самофраку.

Тут до шановних храмів божеських, помічних усім людям,

Радо схиляючися до моєї поради, вступили

[Гідні] герої; бува на велику підмогу смертельним

Потяг отой до храмів, особливо для всіх мореплавців.

Потім прудкий корабель пристав до берега Сінтіаки

В божеськім Лемносі. Там доконалося діло погане

Поміж жінками, які повбивали всі своїх подругів

Через провини свої, що преславная їм Гіпсіпіла,

Найкраща з-поміж жінок, з пристрастей повеліла вчинити.

Але не буду про те говорить тобі много й просторо,

Скільки роздула жаги в благородних отих лемніянок

Ероса мати, Кіпріда, з мінійцями в ліжку проспаться.

Жар Гіпсіпілі вгасив якимсь трунком любовним сам Язон,

Інші ж із іншими там любувалися й позабували б

Про свою подорож, якби не я впімненнями своїми

Й співом покликав їх. Ось ввійшли всі в корабель той чорнявий,

Веслами раді робить, пригадавши собі обов’язок.

До Геллеспонту заніс у сам ранок нас вітер попутний,

Зефір, що грав верхом хвиль. Тіснину ми минули Абіда,

їліон, Піфію та Дарданію лишивши праворуч.

Тут також абарніад і пер коті в плодючую землю

Срібними хвилями вкруг облива [благодатний той] Айзеп;

Швидко підскакуючи, пропливло говірке туди «Арго».

А як його на пісках осадили, не гаючи, Тіфіс,

Того стерник корабля, та син Айзона [Язон] преславний,

І з ним мінійці усі синьоокій богині Афіні

Здвигнули камінь важкий. Тут і німфи при [славнім] артацькім

Джерелі гарними скрізь криничками [весело] журкочуть.

Ось чому тут моряки, Геллеспонт перепливши широкий,

Гарну погоду знайшли та по свойому труді спочинок.

Навіть у землю вони криві якорі тут не вбивали,

Що їх спускають до хвиль, коли море бурливе бушує,

Тут же зійшли на горбок, що на березі був, розложили

Намет і ну ж готувать обід, бо голод чув уже кождий.

Тут при обіді застав їх герой кізіканський, володар

(Славних] долопів, що тут доокола доми свої мали.

Милий Енея був син, що богиня йому між жінками

Вродила, доня Евдора, прекраснолиця Айніпоя.

Сей то мінійців усіх пригостив і почтив дуже славно,

Різать товстючих овець і волів велячи косоногих

Та польових кабанів, ще й червоне вино додаючи.

Хліба доволі також назносить їм велів при відході,

Також плащів, та коврів, і хітонів прекрасноцвітистих.

Так полюбив він присутніх за те, що однолітець був їм,

І весь день з ними провів при чарках [та в веселій розмові].

Примітки

Фeтіда – найстарша дочка бога морів Нерея, мати Ахіллеса.

Скрився Пізею вершок… – йдеться про Фессалію.

Сeпія – мис у фессалійській області – Магнезії.

Скіаф – острів в Егейському морі, неподалік від південио-східних берегів Фессалії.

Долоп – син Гермеса, герой, склеп якого знаходився у Магнезії.

Гомала (Гомоліон) – приморське місто Фессалії.

Атос (Афон) – гора на півострові Халкідіці.

Пемена (Паллена) – один з трьох рукавів півострова Халкідіки.

Гіпсіпіла (Гіпсіпіда) – міфічна цариця Лемносу – острова в Егейському морі.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 55 – 56.