1

Іван Франко

Ми за армією їдем

З самої Тули,

До самого міста Львова

Безпечні були.

Настояще руське сало

У нас від домах

Та ковбаси локтевії

В прутяних кошах.

Три жонаті рідні браті,

Три м’ясні купці, –

Для солдатів з пісним хлібом –

Як рідні вітці.

Що наберем в однім місті,

Їм продаємо,

Приїхавши у друге,

Свіже беремо.

Ще далеко від границі, –

Ой, уже не те.

«Купуйте тут, бо там більше

Не дістанете», –

Прирадив нам купець чесний,

Як рідний отець.

Ми й не знали, що й його жде

Нещасний конець.

«Я вже, – каже, – був у Львові,

Продав свій товар,

Та армія для наших дід –

Найліпший базар.

Тільки треба з старшинами

Не ставать на прю,

Чи скривдили, чи справдили –

«Здравствовать царю!»

Поки дійдете до Львова,

Товар бережіть,

І у Львові нікотрому

Купцю не кажіть.

Насамперед – до команди!

Руки помазать,

Щоб зволили виряджений

Відряд указать,

З яким би ви за пропуском

У поход ішли,

І товар свій лиш для війська

З собою везли».

Примітки

Тула – місто в Росії, тепер обласний центр.

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 239 – 240.