2

Іван Франко

Отак то ми й уладились,

Бог нас хоронив,

Сей взяв за те, що дозволив,

Другий за те взяти зволив,

Що не боронив.

Ось полк для нас призначений

Рушає в поход,

І ми за ним. Ззираєть[ся],

На набор наш здригається,

Хрещений народ.

Хоч покрито рогожами,

А сам дух і пар,

Що йде з сала і свинини,

Свідчить, що то дух єдиний,

Свинячий товар.

От не один і купив би, –

Та ба, не дамо.

«Хоч ще і не заплачено,

Для армії призначено, –

Туди й веземо».

Тоді саме під Перемишль

Всі сили тягли.

Мабуть, город страх багатий!

Всі надії возлагати

Старші почали.

Ось раз до нас зближається

Той сам капітан,

Що нам дозвіл вихлопотав

Весь свій товар доставити

Аж у руський стан!

Гонить нас на боковую:

«То ви поглядіть!

На дорогу ту кривую,

Що я з полком помандрую,

За нами не йдіть, –

Тут заждіть, аж інший відряд

Наш догонить вас.

Коменданту даш сю карту,

А він визначить вам варту

В самий добрий час.

Тут реєстр товарів ваших,

Каса польова

Все вам виплатить відразу,

А ви відси по указу

Вернете раз-два».

Щез наш відряд за горою.

Дивно нам було

Ждать вечірньою порою,

Коли сонце у хмар рою

Вже зовсім зайшло.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 240 – 241.