22.03.1894 р. До А. Ю. Кримського

Дорогий друже!

Два Ваші листи і посилки одібрав. «Голістана» виривки з першої книжки вже надруковані, решта піде в слідуючий № .

Та все-таки я жалкую, що Ви вибрали сього мізерного Сааді; не знаю, чому ті перські лірики та моралісти à la Гафіз, Сааді і др. мені такі противні, похожі на римського Горація і на наших тупих буржуа, у котрих брак страсті і моральна імпотенція вважається верхом премудрості. Покиньте к бісу тих мудреців а візьміться до поетів, котрі навспражки вміють любити і ненавидіти, дуріти і боротися, плакати і сміятися.

Я читав у німецькому переводі кілька виривків із Казвіні «Іскандер-наме»; знаєте, там є гарні речі, як, н[а]пр., епізод про мандрівку Іскандера з Хіддером до джерела живої води – глибока штука і гарно розказана. Чому б Вам не поперекладати кілька таких речей? Виривків з «Бустана» я, мабуть, зовсім не буду друкувати. Чи знаєте, що Сковородині «Харьковские басни» десять раз глибші і краще розказані, ніж Саадієві?

Дивно мені й те, що Ви пишете про життєпис Фірдоусі. Давати вірш Гейне замість прозової життєписі абсолютно не можна. Може, сей вірш де в чому й схожий з прозовим оповіданням Девлет-шаха, та все-таки він по-гейнівськи прикроєний, кокетливий і, оскільки знаю, де в чому фальшивий. Краще вже взяти та перекласти статтю про Фірдоусі з лексикона або з літератури Корша-Кирпичникова.

Щире спасибі Вам за прислані книжки. Досі вспів прочитати тільки Сковороду і думаю його байки дати перекладом в «Житі і слові» (без моралізацій). Попова книжку про полеміку з латинами купіть; книжка Павлова – се тільки розбір тамтої.

Ви пишете, що купили для нас чай, а ми його досі не одержали. Що се за притча? Ваш рахунок виглядати буде ось як: від Вас прийде мені: за 1 екз[емпляр] [«Житя і слова»] у конвертах 12 р., за 2 екз. під бандероллю по 5 руб. – 10 р., разом 22 руб. На се Ви вже видали, як самі вирахували, 19 р. 10 коп., лишається 2 р. 90 коп. Попов коштувати буде 1 р. 50 коп. Чи не можна б там де дістати Тихонравова розбір Галаховської історії руської літератури (мабуть, 19-те присуждение демидовских наград) і Потебні розбір пісень Головацького (чи 20-те і 21-е «Присуждение»). Вони коштують небагато. У книгарні Глазунова повинні бути. Екземпляри «Ж[итя] і сл[ова]» до Політехн[ічного] муз[ею] висилаю сьогодні.

Котляревського «», про котру Ви згадуєте в своїй статті, дарована Румянцевському музеєві 1868 року Є. Бецьким. З того ж дару є й листи Квітки; якщо не друковані, то спишіть хоч для 4-ої книжки.

Портрет Бодянського, думаю, підійде до «Житя і слова», та тільки я не знаю, коли ще він піде. В 3 книжці я хочу дати портрет Рачкі, в 4 [книжці], мабуть, піде Горнік або наш Малиновський, так що Бодянський пішов би аж у 5 або 6 книжку. В 3 кн., крім «Голістана», піде вся Ваша стаття про музей і рецензія на Германа. Дальших частей статті про музей жду нетерпливо. Перша мені дуже сподобалась, хоч деякі суперлятиви прийдеться злагодити. Думаю, що за те не прогніваєтесь.

З обгортками до книжок «Житя і слова» такий клопіт, що ті екземпляри, котрі призначені для висилки в конвертах, обгорток не мають. При 3 книжці вийде титул і зміст першого тому, і треба зараз дати переплести. Екземпляри, висилані під бандеролею, звісно, в сорочці.

Щодо того, чи надовго вистарчить нам набоїв, то можу Вам сказати, що матеріалів етнографічних і історико-літературних у мене є найменше на 4 роки. І за опрацюванями, певно, діло не стане. З белетристикою трохи швах, ну, та тут можна латати перекладами.

А ще ж треба Вам знати, що я сам-самісінький, хіба при помочі хворої жінки, веду весь технічний бік видання, коректуру, перегляд рукописів, кореспонденцію і заграничну розсилку, при тім (для свіжого повітря задля жінки і дітей) живу півтора кілометра від міста і мушу щодень бігати щонайменше 2 рази там і 2 рази назад, іноді й 3 рази і більше, мушу півдня сидіти в редакції «Kurjera Lwowskiego» і писати січку для щоденної газети, а другого півдня бавити дітей, котрі не дають ні писати, ні читати, так що до своєї роботи сідаю тільки о 9 або 10 годині ночі і сиджу до 12, 1 або й до 2, а в додатку ще й очі в мене болять, то будете мати образ тих обставин, серед яких виходить «Житє і слово».

Та се ще не все. Докторський екзамен минувшого року коштував мені багато, прийшлось запозичитися; слабість жінки і виживлення дітей також коштують, а заробіток мій при «Kurjerze Lwowskim» далеко не вистарчає. Досить буде сказати Вам, що місячний бюджет моїх потреб виносить minimum 120 гульд[енів], а в «Kurjeri Lwowskim» я заробляю 85. Приходиться заробляти збоку, і тут «Житє і слово» стає мені подвійною перешкодою. Раз, тому, що само вимагає чимало праці, а по-друге, тому, що за нехибний дефіцит прийдеться при кінці року заплатити здорову суму грошей. Підписчиків досі є ледве 160, т. є. не сповна половина того, скільки б треба, щоб видання покрило кошти.

Я кинувся було на драматичне поле. Поводження моєї драми «Украдене щастя» (при котрій конкурсове жюрі обікрало мене на 100 гульд[енів], давши першу премію і другу премію штукам зовсім слабим, котрі не можуть держатися на сцені) заохотило мене, «Руська бесіда» згодилася платити мені за оригінальну штуку, заповнюючу вечір, по 150 гульд., а за переробку по 50 гульд. Я зладив дві штуки оригінальні. За першу заплатили, та цензура поліційна її заборонила. Тоді «Бесіда» відкинула й сама другу і не платить і за третю (переробку Кальдеронового «Заламейського війта»). От Вам і заробіток!

Якби Ви знали, якою важкою драмою робиться в таких обставинах щоденне життя чоловіка! Ну, та бог з ним! Довголітня практика навчила мене резигнації, хоч і не суфічної, а такої, котра одним потішається: повіситись завше матимеш час. Почекаємо, аж положення зробиться зовсім безвихідне, а поки що – ostro, śmiało, bez przytomności, як каже поляк.

Даруйте, що розводжу перед Вами свою особисту трагедію. Давно хотілось Вам за Вашу щирість відповісти такою ж, не моя вина, що вона виходить така нечумазна. Шлю Вам свою фотографію нового фасону і досилаю марок. Цілую Вас щиро.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., К., 1956, т. 20, 511 – 514.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № . 64).

«Голістана» виривки з першої книжки вже надруковані… – Уривки з поеми перського поета Сааді, що в перекладі і з передмовою А. Кримського опубліковані в журналі «Житє і слово», 1894, кн. 3, 4.

Горацій Квінт (65 – 8 до н. е.) – римський поет.

…із Казвіні «Іскандер-наме»… – Автором поеми «Іскандер-наме» (бл. 1200) є азербайджанський поет і мислитель Нізамі Гянджеві Ільяс Юсіф-огли (1141 – 1203), а не арабський письменник Казвіні Захарія ібн Мухамед (1202 – 1283).

Виривків з «Бустана» я, мабуть, зовсім не буду друкувати. – Окремо віршовані переклади А. Кримського уривків з поеми «Бустан» Сааді в журналі «Житє і слово» не публікувалися. Деякі з них були вміщені А. Кримським у вибірці перекладів з поеми «Голістан» (див.: «Житє і слово», 1894, кн. 4, с. 31 – 36).

Дивно мені й те, що Ви пишете про життєпис Фірдоусі. – В листі від 15 березня 1894 р. А. Кримський писав І. Франкові:

«Життєпис його, зложений Девлет-шахом і переложений на німецьку мову Вуллерсом, Гейне переклав, як Вам відомо, на вірші («Firdusi»). Той віршований життєпис повторяє навіть Девлет-шахові вирази (не кажу вже про фактичні дані), і, на мою гадку, можна було б Гейнів стихотвір взяти замість прозаїчної біографії Фірдовсія». (Кримський А. Ю. Твори в 5-ти томах, т. 5, кн. 1, с. 1 15).

Девлет-шах – перський історик і біограф, склав антологію біографій перських поетів під назвою «Тезкирет еш-Шаора».

…з літератури Корша-Кирпичникова. – Мається на увазі п’ятитомна «Всеобщая история литературы» В. Ф. Корша та О. І. Кирпичникова, що друкувалася у Петербурзі протягом 1880 – 1883 рр.

Попова книжку про полеміку з латинами… – Йдеться про «Историко-литературный обзор древнерусских полемических сочинений против латинян XI – XV вв.» (М. 1875).

…книжка Павлова… – очевидно, «Критические опыты по истории древнегреческой полемики против латинян».

…Тихонравова розбір Галаховської історії руської літератури (мабуть, 19- те присуждение демидовских наград)… – Праця М. С. Тихонравова «Разбор истории русской словесности» була надрукована у виданні «Отчет о XIX присуждении наград графа Уварова», Спб., 1878, с. 13 – 136.

…Потебні розбір пісень Головацького… – Рецензія О. О. Потебні «Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким» надрукована у вид. Отчет о 22 присуждении наград графа Уварова. Приложение к 37 тому «Записок императорской Академии наук». М., 1880, № 4, с. 64 – 152.

Котляревського «Ода Сапфо»… – Переклад І. Котляревського оди Сапфо, надрукований в альманасі «Молодик на 1844 год. Украинский литературный сборник. Изд. И. Бецкий» Харків, 1843, с. 279 – 280.

Бецький Є. – Очевидно, тут мова йде про Івана Єгоровича Бецького (1818 – 1890), видавця альманаху «Молодик» (чотири частини альманаху вийшли у Харкові протягом 1843 – 1844 рр.).

…портрет Рачкі, в 4 книжці, мабуть, піде Горнік або наш Малиновський, так що Волинський пішов би аж у 5 або 6 книжку, – Портрети згаданих осіб у журналі «Житє і слово» не були вміщені. Некрологи Франьо Рачкі, лужицького письменника Міхала Горніка (1833 – 1894) та українського церковного діяча і видавця Михайла Малиновського (1812 – 1894) надруковані в журналі «Житє і слово», 1894, кн. 2.

…рецензія на Германа. – Йдеться про рецензію А. Ю. Кримського «Українська етнографія в чужім поетизуванні» на поему «Ukraina» німецького письменника Тео Германа. В журналі «Житє і слово» надрукована не була. Пізніше друкувалася в збірнику праць А. Кримського «Розвідки, статті та замітки», К., 1928, с. 374 – 375.

Щодо того, чи надовго вистарчить нам набоїв… – І. Франко відповідає на таке місце в листі А. Ю. Кримського до І. Я. Франка під 16 березня 1894 р.:

«Перша книжка журналу зробила тут гарне враження, тільки председатель [Міллер В. Ф. – ред.] завважив трохи скептично: «Перша книжка виглядає гарно, та побачимо, чи надовго вистачить набоїв надалі» (Кримський А. Ю. Твори, т. 5. кн. 1, с. 147).

…конкурсове жюрі… давши першу і другу премію штукам зовсім слабим… – Йдеться про п’єси «Катерина Чайківна» Н. Кибальчич та «Мужичка» К. Ванченка-Писанецького.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 49, с. 479 – 482.