Хлібець – Хлопець

Іван Франко

Хлібець

1. Дай Боже хлібцеви урожаю, а вам здоров’я! (Любша)

Виємок із жебрацької молитви.

2. На готовий хлібець знайде ся їдець. (Старі Богородчани)

Говорять звичайно дітям, даючи їм по шматкові хліба.

3. Послідец на хлібец, чоло на золото. (Карлів)

Бідніші селяни уживають для власного пожитку тільки послідь жита й пшениці, а чільне зерно продають на оплату податків і інших життєвих потреб.

4. Такий ми ся хлібець вдав, аж за шкірков котик грав. (Сороцко)

Коли хліб не вдасться, аж шкіра відстане.

5. Такий той свйитий хлібець, як глина. (Нагуєвичі)

Говорять про невдалий, гливкий хліб.

6. Так того хлібцьи тонко крає, що би крізь нього Дів увидів. (Нагуєвичі)

Говорять про скупого чоловіка, що вділює слугам скупо хліба.

7. Хитю, хитю, печу хлібец, Пану Богу на обідец. (Лучаківський)

Примовляє жінка, виробляючи хлібове тісто в обох долонях перед положенням на лопату.

8. Хлібець свйитий як сонце, Пан Біг би го їв. (Нагуєвичі)

Вислів народного віруваня про святість хліба.

Хлів

1. На що ми сім хлівів на єдно порося? (Гнідковський)

Кепкують із чоловіка, що має багато будинків, а мало худоби.

Хлівець

1. Нема ані хлівця, ані що загнати. (Лучаківський)

Жалкує бідний чоловік. Пор. Krumbacher 78.

Хліпати

1. Хліпати очима. (Гнідковський)

Хліпати замість кліпати.

Хлоп

1. Без хлопа нема пана. (Нагуєвичі)

Пани жили колись із хлопської праці. Пор. Wander I, Bauer 293.

2. Бодай з хлопа пана не бувало. (Brzozówski)

Папи з хлопів бувають найгіршими панами. Пор. Adalberg Chłop 89.

3. Бодай хлоп панував, а сили не мав! (Гнідковський)

Хлоп, зробившися паном, любить надуживати своєї сили на кривду інших.

4. Від хлопа відбив ся, а до панів не пристав. (Станіславів)

Говорять про чоловіка, що вийшовши із мужицького стану, не добився становища між панами і лишився ні в сих ні в тих.

5. Волієш з хлопом згубити, ніж з паном знайти. (М. Яцків)

Бо з паном знайшовши, своєї пайки ніяк не дістанеш.

6. Г-но хлопу, не зигарок, коли не знає, котра година. (Кобаки)

Кепкують із неписьменного мужика, що не вміє відчитати, котра година.

7. Де коли хлоп з паном виграє справу! (Нагуєвичі)

В давніших часах, коли селяни були майже безправні, виграти справу з паном було неможливо.

8. Для хлопа бука і горівки порцію. (Снятин)

Характеристика панщизняної економії.

9. Єден хлоп гадаў, же він бы не хтіў быти бідным, хоц бы хто і тысяч реньских даваў. (Ростока – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Жартлива поговірка про багатого чоловіка.

10. Коби не хлоп, не вів, не було би панів. (Ількевич)

Заможність давніх панів стояла головно на роботі панщизняних хлопів і волів.

11. Лучше бути добрим хлопом, як злим попом. (Головацький Збірки) … паном … (Гнідковський)

Говорить порядний господар про марнотратного пана або попа. Пор. Brzozówski Chłop 18.

12. Масти хлопа медом, а він смердит мазев. (Миколаїв над Дністром) … дьогтьом. (Миколаїв над Дністром)

Згірдний вислів про хлопів, які не давали себе брати на панські солодкі слова. Пор. Wander II, Honig 141; Adalberg Chłop 91. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 165.

13. Назви хлопа братом, а він хоче татом. (Гнідковський)

Вислів пана, який збратавшися з багатим мужиком, швидко почував, що він старшує над ним.

14. На що хлоп робит? На жидівські діти. (Нагуєвичі)

Іронічний вислів про селянина, задовженого у жидів.

15. Не вір хлопу, най бє копу. (Залісє)

Панська примівка, щоб не брати хлопа до поради з панами.

16. Не годит сі хлопа на пана класти. (Нагуєвичі)

Образове речення: не годиться по ліпшій страві гіршу їсти. Пор. Wander II, Knecht 105; Adalberg Chłop 8; Čelakovský 589.

17. Не дай Боже с хлопа пана. (Іванівці К.)

Побожне бажання селян, що терпіли від запанілого хлопа. Пор. Wander I, Bauer 25; Носович с. 364; Bebel 537; Erasm 69; Даль II, 270. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 93.

18. He дай Боже з хлопа пана, а з жебрака газди. (Дидьова)

Ширший варіант до попереднього числа.

19. Не рад хлоп, що дістав в лоб, ще ногою дригає. (Ількевич)

Згірдний вислів пана про битого хлопа. Варіант до т. ІІ, Лях ч. 27, 28.

20. Не тот хлоп, що бє, але тот, що видержит. (Тухля)

Вдарити не важко, але видержати не раз тяжко.

21. Не хочете з хлопами тримати. (Лемківщина)

Говорять селяни до своїх попів.

22. Ни вір хлопови, аби вмирав. (Ю. Кміт)

Панська поговірка про те, що селянам не можна довіряти.

23. Ніхто хлопа з хлопа не зкине. (Турка)

Селянин уважає себе найнижчою підставою суспільності, нижче котрої годі піти. Новіші часи показали, що з хлопа не тяжко стати пролетарієм.

24. Ніхто хлопу не брат. (Звиняч Горішний)

Говорять мужики про інтелігенцію, якій загалом не довіряють.

25. Ото теньгий хлоп! (Нагуєвичі)

Говорять про сильного або заможного чоловіка.

26. Отто хлоп: лиш би голову втьити, то би з кадовба добрий ср-ч був. (Дрогобич)

Кепкують із товстопузого чоловіка.

27. «Пішов хлоп до ліса.» – «А по що?» – «По кий.» – «А на що?» – «На локоть.» (Малківці)

Значення неясне.

28. Поки хлоп ще може жменю клоча підняти, поти му не вір. (Отинев)

Ще в найбільшім знеможенні може бути для свого ворога небезпечним.

29. Смаруй хлопа лойом, а він смердит гнойом. (Ількевич) … лоєм … гноєм. (Petruszewicz)

Панська згірдлива поговірка. Пор. Haller II, 13; Носович с. 346; Adalberg Chłop 91; Čelakovský 328; Brzozówski Chłop 22.

30. То мині хлоп, як баба ним кунірує. (Великі Очі)

Говорить іронічно про мужа, яким верховодить жінка. Кунірувати від німецького kujonieren, докучати.

31. То хлоп запека, з ним нічого не порадиш. (Лучаківський)

Говорять про впертого або твердохарактерного чоловіка, що завзято мститься за свою кривду.

32. У хлопа тілько значит «бігме», що у жида «айвай». (Лучаківський)

Жартують із мужицького заклята «бігме».

33. Хлопа все кортит до того, чого ни треба. (Ю. Кміт)

Він усе бажає якоїсь зміни на ліпше.

34. Хлопа кірцьом не міряють. (Ількевич) … не мірят. (Petruszewicz)

Вартість чоловіка не міриться його ростом. Пор. Wander III, 466; Гильфердинг 1563; Záturecky VI, 27; Adalberg Chłop 5, 95; Čelakovský 268; Brzozówski Chłop 24. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 51.

35. Хлопа не бий, то він слабий. (Львів)

Примовляли пани, трактуючи своїх підданих буками, наганяючи їх до роботи.

36. Хлоп і свиня, то єдно імя. (Головацький Збірки)

Панська та жидівська згірдна поговірка. Пор. Wander I, Bauer 34.

37. Хлопа смаруй маслом, а він смердит дегтем. (Гнідковський)

Варіант до ч. 29.

38. Хлоп би сі бив до остатної дранки за кавалок окопа. (Ценів)

Характеризують захланність селян на землю, яку вони вважають своєю.

39. Хлоп багатий, пес косматий все в теплі. (Нагуєвичі)

Характеризують добрий стан багатого чоловіка. Пор. Liblinský 107; Brzozówski Chłop 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 135; Schleicher 165.

40. Хлоп бодай панував, а сили не мав. (Ількевич)

Бо пануючи, він любить надуживати своєї сили. Варіант до ч. 3.

41. Хлоп волит довгу ковбасу, як довгу науку. (Гнідковський)

Примовляли люди, слухаючи довгої проповіди свого пан-отця.

42. Хлоп все на буки. (Буданів)

Значення не зовсім ясне; мабуть іронічно про панів, які підданим за їх працю платили ще буками.

43. Хлоп до девятого поколіня холошнями смердит. (Яворів)

Кепкують міщани із таких міщан, що походять від селян.

44. Хлоп женит ся, коли біду змагає; пан, коли біда його змагає. (Гнідковський)

Селянин женячися звичайно поправляє свій маєтковий стан, а пани не раз женяться тоді, коли їм грозить банкротство.

45. Хлопи без бабів подуріли би. (Ю. Кміт)

Примовляють жінки про потрібність жіночого пола.

46. Хлоп має дві душі: зимну і теплу. (Пужники)

Завважив жид, побачивши, як мужик зимою хухав у змерзлі пальці, а зараз потім дмухаючи студив гарячий борщ. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 31.

47. Хлопови все світ іде облудом. (Ю. Кміт)

Говорить безталанний чоловік, якому не щастить у житті.

48. Хлоп має сім шкір: бий і бий, а він ще не чує. (Іванків)

Панська поговірка про витривалість мужика на бійку. Пор. Adalberg Chłop 33.

49. Хлоп – набздихолошні. (Дрогобич)

Кепкують міщани із селянина, що зимою ходить у сукняних холошнях замість полотняних штанів.

50. Хлопови нима як із-за чого жити. (Ю. Кміт)

Говорить бідний селянин.

51. Хлоп ни пес, ай божа дітина. (Ю. Кміт)

Говорять, коли хтось знущається над селянином або називае його псом.

52. Хлопови пахне місто, а міщьининові село. (Купчинці)

Мужика кортить до міста, а міщанина на село.

53. Хлопова ср-а до бука, а панська до крісла. (Буданів)

Панська примівка про суспільну нижчість мужиків.

54. Хлопови треба пів кватирки оковитки та добрих пять буків, то він тогди дістає рух і вже не дасть сьи ошукати. (Вихторів)

Примовляв практичний економ, що буцімто добре знав хлопістику.

55. Хлоп робит плечми, руками, а пан головов. (Миколаїв над Дністром)

Селянин зайнятий переважно фізичною, а інтелігент духовною працею.

56. Хлоп сивох-й, а ще би сі з дітьми в попелі бавив. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що любить бавитися з дітьми в дитячі забави.

57. Хлоп тілько в продажі має ще вільність. (Ількевич)

Продаючи свій товар, може класти ціну і не відступати від неї.

58. Хлоп тілько до дівки. (Ю. Кміт)

Говорять про дорослого парубка.

59. Хлоп – хам, ср-ка, вуши як лопата. (Снятин)

Згірдний вислів про хлопа.

60. Хлоп як дуб, а робити ані суди Боже. (Лучаківський)

Говорять про сильного а лінивого чоловіка.

61. Хлоп як дуб, а розум як жолудь. (Голгочі)

Говорять про рослого, а малоумного чоловіка. Пор. Adalberg Chłop 20.

62. Хлоп як дуб, а яйці як жолудь (Яворів)

Жартують із чоловіка з малим природженням.

63. Хлоп як звйир, а робити му сі за пса не хоче. (Нагуєвичі)

Говорять про сильного а лінивого чоловіка.

64. Хлоп як лев, аж тєгне му сі землев. (Угринів Горішний)

Жартують із чоловіка, що має довгого х-я.

65. Хлоп як мур, як опецьок. (Нагуєвичі)

Говорять про сильного, кремезного чоловіка.

66. Хлоп як пацьи за сороківцьи. (Нагуєвичі)

Говорять про малорослого, непоказного чоловіка.

67. Хлоп, як повдовіє, то оглупіє, а баба як повдовіє, то порозумніє. (Мшанець)

Вдовець по смерты жінки лишається безрадний, а вдова по смерті чоловіка, особливо бездітна, береться на всякі хитрості, щоб знайти собі нового чоловіка.

68. Чому хлопи постят? Бо Бог тілько за той піст хлопів держит на світі. (Дидьова)

Народне вірування про моральну вартість посту.

69. Що хлоп віщит, віпє, з’їст і дранку вбере, тілько й єго. (Кнігинин С.)

Характеризують незаможного чоловіка-зарібника, якому ледве стає на найпростіше удержання.

70. Що хлоп на землю кидає, то пан у кишеню ховає. (Кобаки)

Говорять про смаркотиння. Селянин висмаркується при помочи пальців і кидає смаркотиння на землю, а пан уживає хустки і з нею разом ховає смаркотиння до кишені.

71. Що хлоп, то війт, а що жид, то арендар. (Лучаківський)

Жартлива характеристика галицько-руського села, де кожний господар уважає себе кандидатом на війта, а кождого жида називають орендарем. Пор. Wander I, Bauer 230.

72. Що хлоп, то гадюка. (Богородчани)

Говорила розсерджена жінка про мужчин.

73. Що хлоп, то Іван, а що жид, то Мошко. (Кобаки)

Жартливо говорять про найзвичайніші імена селян і жидів. Пор. Етнографічний збірник VI, 460.

74. Що хлоп, то свиня, а що жінка, то курка, а що пан то пес, а що жид, то парх. (Пужники)

Жартливо зібрано звичайні згірдливі прозвища. Пор. Етнографічний збірник. т. VI, ч. 13.

75. Що хлоп, то сила; що корч, то буля. (Мшанець)

Говорять про слабий урожай картоплі, коли під одним корчем тільки одна картоплина.

76. Як би не хлоп та не віл, то би пан не жив. (Орелець)

Варіант до ч. 10. Мова про панщизняні відносини, коли пани жили працею підданих і їх тягла.

77. Як би хлоп щодень мньисо їв, то би для панів не стало. (Нагуєвичі)

Так поясняють явище, що селяни звичайно їдять мало м’яса.

78. Як хлопи до пана йдут, то всі ся хвалят, а як від пана, то мовчат. (Лучаківський)

Ідучи до пана, кожний надіється виграти справу, а вертають звичайно розчаровані або побиті. Розуміється, мова про панщизняні часи.

[Доповнення 1910 р.] 79. Ліпше бути живи хлопом, ніж умерлим паном. (Нагуєвичі)

Міркує хлоп, по пановій смерті. Пор. Giusti 266.

[Доповнення 1910 р.] 80. Най хлоп здалека стоїт, коли пани бют ся. (Ізби)

Осторога життєвої практики: хлоп не повинен мішатися в панські сварки.

[Доповнення 1910 р.] 81. На то хлоп вербу любит, щоби і він мав з чого лико дерти. (Монастирок)

Любить визискати слабшого.

[Доповнення 1910 р.] 82. Чому хлоп землю любит? Тому, що з початку світа не було нікого тілько Пан-Біг і громада, а потому тільки пани прийшли. (Буськ)

Популярне пояснення різниці станів.

Хлопець

1. А то хлопець шморганистий, хоть наср-ий, але чистий (Печеніжин)

Жартують із зуховатого хлопця.

2. Гей ви хлопці, ви шерпінці, дайте спокій моїй жінці! (Нагуєвичі)

Приспівка і примівка. Шерпінець – хват, зух.

3. Геть, хлопче, бо як кину меже попи, то й тебе з’їдять! (Кобаки)

Мовила господиня до малого сина, несучи печену курку на стіл між попи, запрошені на празник.

4. Далі хлопці, далі всі за дівчинов по вівсі! (Нагуєвичі)

Приспівка і примівка веселих парубків, що люблять ганятися за дівчатами.

5. Де хлопці гуляют, там не тра чорта. (Станіславів)

Бо скачуть і вівкають з радості.

6. Жилавий хлопець, як відземок. (Нагуєвичі)

Говорять про здорового, коренастого хлопця.

7. Котрий хлопець має на тімю волосе звите в два кружки, той буде мати дві жінки. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

8. Малий хлопиц, али єго половина в холєвах є. (Буданів)

Говорять про хлопця, що має на ногах татові чоботи.

9. Нині соломйиний хлопець золоту дівку бере. (Нагуєвичі)

Говорили після війни, в якій погибло багато вояків, так що й плохіші парубки могли знайти гарних і посажних відданиць. Пор. Brzozówski Chłop 28.

10. Ни той хлопиц, жи дістав, али той, жи витримав. (Жидачів)

Не штука дістати, але штука витримати.

11. Соломйиний хлопець, а золота дівка, то собі рівні. (Сороки)

Вартість хлопця в родині цінять звичайно далеко вище від вартості дівки.

12. Так мні, мамко, хлопці любйи, шо аж за мнов каміньим фурьиют. (Kolberg Pokucie)

Говорила до матері невродлива дівка, за якою парубки кидали камінням, звичайно, жартуючи. Пор. Носович с. 440; Доповн. 117.

13. Уродиться хлопиць, дайте му зараз перо в руки, буде з нього добрий писарь. На що зирне, що задумат, всьо спише. (Ю. Кміт)

Народне вірування.

14. Хлопець воли гонить, а дівчина ще ся не вродить, а його догонить. (Ількевич)

Дівчата доростають звичайно швидше ніж хлопці.

15. Хлопець – око двадцьить. (Корчин)

Говорять про вдалого, веселого хлопця або парубка.

16. Хлопець як відземок. (Нагуєвичі)

Говорять про присадкуватого, здорового хлопця.

17. Хлопець як гусьиче повітрьи. (Нагуєвичі)

Говорять про слабовитого, марного хлопця.

18. Хлопець як живе срібло. (Ількевич)

Говорять про живого, дотепного хлопця. Пор. Brzozówski Chłopiec 2.

19. Хлопець як запорток. (Нагуєвичі)

Запорток – безплідне або гниле яйце. Згірдливе порівняння про невдалого, хоровитого хлопця.

20. Хлопець як опецьок. (Нагуєвичі) … як горішок. (Нагуєвичі)

Говорять про гарного, здорового хлопця.

21. Хлопець як сметана, попід ніс як би батогом тріс. (Львів)

Про сильного, вусатого парубка.

22. Хлопці бодай ся на каменю родили. (Стежниця)

Вислів бажання родичів, що бажають мати більше хлопців, як дівчат.

23. Хлопці як воробці. (Нагуєвичі)

Говорять про веселих, балакучих хлопців.

24. Хлопічи, гімно те наздопчи. (Буданів)

Мудрування.

25. «Чий ти, хлопче?» – «Рибаків.» – «Чого-с прийшов?» – «Бураків.» – «З чим єс прийшов?» – «З мазницев.» – «Чим заткаєш?» – «Г-цев.» (Нагуєвичі)

Жартлива поговірка.

26. Я був хлопець хоть неписьменний, а дітько був в мене тристенний. (Ворохта)

Оповідав про себе чоловік, що з малку був дуже цікавий або збиточний.

27. Як хлопець має на потилици «косу», то по нім сі вродит дівка. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

[Доповнення 1910 р.] 28. Де хлопці та баба, там біди не треба. (Тростянець)

Вони самі знайдуть собі з бабою біду.

[Доповнення 1910 р.] 29. То ручий хлопец. (Збараж)

Зручний, добрий до всякої роботи, охочий.

[Доповнення 1910 р.] 30. Хлопец як не пустий, нічого не стоїт. (Ізби)

«Пустий» тут у значенні: такий, що любить веселість, забави.

[Доповнення 1910 р.] 31. Хлопец як огірок, а шмарок як батіг. (Тростянець)

Кепкують із хлопця недоростка.