2. Дивні ті люди!

Алексід Турієць

Переклад Івана Франка

Хіба не дуже дивний людський рід,

Що майже всі на щось незвичне пнуться!

Чужих ми любимо, а свояки

Та близькі ворогами нам здаються.

Вважаємо себе багатими,

Хоч пустка часто і в кишені, і в стодолі;

А потребує помочі сусід,

Даємо скупо і ніколи не доволі.

Про хліб щоденний дбаємо гаразд,

Все б нам лише пшеничне біле тісто;

А в той сам день не раз виконуєм

Закони чорнії на рідне місто.

Щоб украсить лине, ми мажемо його

Такою краскою, яку ніяк не змити;

А в літі, замість зимної води,

Ми забагаем снігу пити.

Коли не тепла в купелі вода,

Всіх слуг у батька-матір лаєм,

А як вино хоч трошечки квасне, –

Відсунемо й не випиваєм.

От тим-то вчені деякі те слово прорекли;

«Найліпше не родиться на землі,

А родившись, якнайскоріше геть зійти».

То ті самі, що ті слова писали,

Родились, мали жін і діток колисали,

Не думавши й одно зі світу геть звести.

Уривок із комедії «Отруєна мандрагорою», захований там же, ст. 123 – 124.

Примітки

Автограф № 414, с. 17 – 18.

Форму – жін замість – жінок я ще малим чув у Нагуєвичах ось у якій загадці: «Ішло сім жін, несла кожда сім гиль, на кождій гилі по сім галуз, на кождій галузі по сім кобів (кобель), у кождій коболі по сім кіток, а в кождої кітки по семеро котьит. Кілько було всіх котьит?». Загадка для письменного дуже проста, але для неписьменного, що мусить числити з пам’яті, дуже трудна. Подаю тут її формулки цифрами: 7×7 = 49, 7×49 = 343, 7×343 = 2411, 7×2411 = 15877, 7×15877 = 111139 – сума котят. Прим. І. Ф.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 179 – 180.