4. Два роди нахлібників

Алексід Турієць

Переклад Івана Франка

Нахлібник

Двояких знаємо нахлібників,

Навзініку: одні, сказати так,

Звичайні люди, що їх автори

Комедій узяли на зуби, – отакі,

Як я та інші з чорного народу.

Навзінік

А інші хто такі, – тебе питаю.

Нахлібник

Сатрапи, генерали, славні вожаки,

Поважні з’їдачі чужого хліба,

Що вивищилися з-поміж поспільства

І мають вид, немов живуть поважно

Та скромно, хоч направду моргнення

Одно бровами їх не раз заважить

Тисячу талантів. Сей рід людей

Тобі, запевно, й тайни їх значіння

Звісні далеко ліпше, ніж мені.

Навзінік

Се справді так.

Нахлібник

А все-таки в обох

Тих родах паразитів суть одна

Й одно значіння їх паразитизму:

Наглядний доказ, що в житті людському

Судьба одних із нас веде угору

До діл великих, інших до малих,

Дає одним в добрі аж опливати,

А інших заставля йти блудом, старцювати.

Отсе, Навзініку, чиж не чудово я

Пояснюю тобі?

Навзінік

Як похвалю тебе,

Про інше дещо більш питати в мене можеш.

Уривок із комедії «Управитель», там же, ст. 237.

Примітки

Автограф № 414, с. 19 – 20.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 181 – 182.