5. Все йде, все минає

Переклад Івана Франка

Жадне людське діло

Не трива постійно

Без відміни. Добре

Се сказав колись-то

Хіоський співак:

«Мов листя на древі,

Так роди людськії».

Многі теє чують,

Та як же немногі

До серця приймають!

Бо в многих надія

Завсігди готова,

Немов у молодців,

Груди розпирати.

Доки ще в котрого

Цвіт юності сяє,

Доти з легким серцем

Многе несповниме

Сміло замишляє.

Не дума ніколи,

Що він постаріє,

Що на землі вічно

Місця не загріє.

А поки здоров’я

Кому добре служить,

Не дбає про слабість,

Даремно не тужить.

Дурні, що при тому

Пусте помишляють,

Що весна коротка, –

На те не зважають.

Та ти, що се знаєш,

Давай душі волю

Все добре чинити

Та добра ужити

Без муки, без болю,

Доки пройдеш шлях свій

Аж до брам спокою.

Автор отсих віршів жив у роках 556 – 468 перед Хр(истом), отже, 88 літ, звідав значну часть Греції і вмер у Сіцілії. Він належав до найвизначніших поетичних талантів старої Греції, особливо як автор епіграм (W. Christ, op. cit., ст. 166 – 168.)

Мої переклади писані в днях 14 мая, 14 – 15 червня 1915, а увага д(ня) 11 липня 1915 р.

Примітки

V. Все йде, все минає – «Mahnung». – Griechische Gedichte, с. 232 – 233 (ІЛ, №3177).

Автограф № 414, с. 260.

Хіоський співак – Гомер. Його вважали уродженцем острова Хіосу.

Мов листя на древі,

Так роди людськії… –

Рядки з поеми Гомера «Іліада».

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 143 – 144.