Поч. 07.1879 р. До М. І. Павлика
| Поч. липня 1879 р. Львів |
Коханий!
Посилаю Вам першу часть статті про попів. Рад би-м скінчити її якнайшвидше, але стільки тепер всякої роботи, що не знаю, коли з нею впораюся. Щодо гімназії, то також ще не знаю, як буде, бо матеріалу досі нема. Статтю про попів перегляньте. Якби-сте що додавали, то в примітках. Кінець, чень, буде на другий тиждень.
Тут у мене нема нічо нового. Не знаю, що в Києві. Писав я до Стар[ицького] зглядом газети, але досі не чути нічого від нього. Що там у вас кажуть на се? Що М[ихайло] П[етрович]? Скоро видрукуєм завізвання до передплати, пришлем вам. Тут на мене налягають, щоби-м на сей рік не йшов ще служити до війська, але зайнявся при газеті. Се буде залежати від того, чи кияни або хто схотять мене держати на світі, або чи схотять у такій мірі піддержати газету, щоб могли ремунеруватися статті, бодай по 10 р. за лист тісного друку, абощо. Якби там у вас була дорога добра до зносин, то напишіть, – я не знаю, як і кому писати, боюсь, щоб їм там якої халепи не було.
Тепер на вакації їду до Олеськ[ова]. Остап тут остається і переноситься надолину в тій самій камениці десь до меншої цюпки. Впрочім, він подався до Відня на права і жде відповіді. К[о]с остає тут і буде робити при газеті, Б[еле]й також і ще дехто. К[око]р[у]дз трохи навернувсь. Верхр[атський] читає «Громаду» і удивляється, що «як же се, прошу я Вас – чоловік не знав і не гадав, щоб «вони» могли щось таке хороше» і т. д. Жалує, що го не просимо о праці до «Дріб[ної] біб[ліотеки]», і, здається, мав би охоту дати нам свою хімію – перевід з Джонстона. Не знаю ще, що за книжка. Як що хорошого, то й овшім. Б[сле]й трохи злий, що друкуємо
«Довбню» – з прочих ніхто ще не читав. Нині буде готов перший зошит, вишлю Вам 5. 9 зошит Гекслі «Білковина», а 10 Добролюбова стаття о авторитеті. Прощайте!
Примітки
Вперше надруковано: Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876 – 1895). Зладив і видав Михайло Павлик. – Чернівці, 1910 р., т. 3, с. 69 – 70.
Датується умовно М. Павликом [Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876 – 1895). Зладив і видав Михайло Павлик. – Чернівці, 1910 р., т. 3, с. 69].
Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 1480.
Посилаю Вам першу часть статті про попів. – Мова йде про статтю І. Франка «Культурні образки з Галичини. І. Що се за інтелігенція галицькі попи?», яка мала друкуватися в «Громаді». Надруковано у зб. «За сто літ», 1929, кн. 4, с. 228 – 251.
Писав я до Стар(ицького) зглядом газети… – Цей лист невідомий.
Тепер на вакації їду до Олеськ[овa]. – Влітку 1879 р. І. Франко жив разом з Й. Олеськовим у священика Луки Олещука в с. Скваряві-Новій (тепер – Жовківського району Львівської області).
Кос Андрій (1864 – 1918) – середній з братів Косів, український громадський діяч, пізніше адвокат у Калуші, депутат австрійського парламенту.
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 194 – 195.