Після (не раніше) 7.11.1879 р. До Ф. К. Вовка
| Львів | Львів |
Дорогі товариші!
Не писав досі нічо до Вас, хоть і мав адреси від д. Сл., бо служив оце в війську. А тепер, вислужившись, не жартую, мене по 3.5 тижнях увільнили «за неспособностью» – пишу з просьбою. Д[обродій] Сл., бувши тут ві Львові, говорив мені, що здалось би мені поїхати на схід, познакомитись з людьми і т. д. Тоді ще заперті були для мене ворота – я був несвобідний, бо належачим до військової служби у нас не радо видають паспорти. Але тепер діло стоїть ліпше – я свобідний.
Оце вчора получив лист від д. Сл., що київські товариші жадають мого приїзду. Я й сам давно вже бажав такої подорожі, а тепер я й дуже рад, що буду міг її відбути, бо, задумавши від 1 січня 1880 видавати газету, хотів би-м запевнити їй і матеріальну, і інтелектуальну піддержку з Укр[аїни], бодай на першій порі, доки сама не зможе вдержатись на своїх ногах. З Києва обіцяли гроші на їзду, і я оце написав туди, що приїду. Будьте ласка і Ви від себе написати туди – може, у вас безпечніші дороги, – щоб там не пеняли, а вершили діло якнайшвидше, або, може, й Ви могли від себе вислати стільки грошей, скільки було б потрібно на переїзд до Рум[унії], бо я хтів би конче побачитись і з Вами і загалом, з ким мож із товаришів, живучих в Рум[унії]. А відтам, може би, й на Вкраїну махнути. Також привіз би-м Вам книжки, котрі д. Сл. не взяв.
А друге діло – паспорт. На своє ім’я мені годі брати паспорт, бо се було б то само, що замельдуватися самому у всіх російських бюро поліційних. Ліпше було б, якби у вас там хто вистаравсь о паспорт румунський для чоловіка середнього зросту, ясноблонд, сиві очі, бесіда німецька й польська, заняття яке там-небудь (коммі абощо) і прислати мені. Будьте ласка конечно се зробити. Про те діло пишу й д. Сл. в Ясси. Пишіть і посилайте на адрес: Wohlgeborener Herr В. Hammerlein, Hörer der Philosophie an der Universität in Lemberg.
Лист оплатіть, але не рекомендуйте.
Жду Вашої відповіді!
Ваш Ів. Франко.
Примітки
Вперше надруковано: Літературна спадщина. Т. 1. Іван Франко. К., 1956 р., с. 385.
Подається за автографом – Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, ф. 3, № 952.
Датується орієнтовно у зв’язку із згадкою І. Франка про закінчення військової служби (7 листопада 1879 р.).
Листування І. Франка я Ф. К. Вовком було досить інтенсивним і тривалим: починаючи від кінця 1870-х років, протягом майже всього життя. Близько 40 листів І. Франка до Ф. К. Вовка різних років, автографи яких зберігаються в Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ, відділ рукописів, надруковані в Літ. спадщині.
…задумавши від 1 січня 1880 видавати газету… – Мова йде про проект видання «Нової основи».
Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 221.