26.03.1895 р. До А. Ю. Кримського

Дорогий друже!

На Ваші два листи отсе відписую зараз. «Шах-наме» даю до друку і для того вже не гоню Вас з дальшим продовженням, та все-таки повторюю своє: коли хочете, щоб праця сього року пішла наперед, то присилайте відразу більшими частинами, щоб я міг побільше друкувати. Чи одержали 1 арк. передруку? Я вислав його разом з № 2 «Ж[итя] і сл[ова]». Зараз по одержанню Вашого попереднього листа я вислав Вам рекоменд[ованою] бандероллю Clouston’a т. І, а в день опісля – Огоновського «Studien». Звістіть, чи одержали одне й друге.

Я задумав видавати ті речі, на котрі дає субвенцію Ф[райтаг], у такім же форматі, як відбитки з «Ж[итя] і сл[ова]», і зібрати всі дотеперішні відбитки яко нову серію «Літературно-наукової бібліотеки», так що досі маємо їх 4 книжки («Пісня про Роланда», «Едіп цар», «Сон князя Святосл[ава]» і моя драма «Кам’яна душа»). Далі прийшов би Клоустон, потім відбитка з одної частини статті Заневича «Історія знесення панщини в Галичині до 16 апр. 1848» (вона буде напечатана в другім півроці «Ж. і сл.» і для неї автор визискав множество рукописного матеріалу).

Я був би за тим, щоби в тій серії опісля перепечатати («Народ», 1894), про історію гебрейців (буде в 4 кн[изі] «Ж. і сл.»), про Ісуса (в 5 і 6 кн. «Ж. і сл.») і – вони всі разом дали б доволі добру цілість. Статтю Успенського про богумілів я напечатаю таки в «Ж. і сл.» і відтак передрукую та додам до неї ті тексти статей богумільських та антибогумільських (альбігойську Interrogatio) і наші статті з «Номоканона», котрих Успенський не розбирає детально. Статтю Рачкі «Bogomili i Patareni» я думав би пізніше перекласти всю і доповнити її тим новим, що є у Іречка і Деллінгера. Се все я зроблю не на рахунок Ф-гових грошей. Коли ще Ф-г рішиться печатати «Історію чорта», то на його фонд буде аж надто. До Грушевського писати в сьому ділі нема що, впрочім сими днями він буде у Москві, то можете з ним побалакати.

Щодо Тілле, то, звісно, я був би за тим, щоб він вийшов також у серії моєї бібліотеки, звісно, коштом тих грошей, що послані П[авли]ку. В такім разі він міг би також вийти ще сього року. П-к упевнює мене, що рукопись Ф-гу вислав і лист написав – що ж я більше можу тут зробити? Надіюсь, що поки дійде сей лист до Вас, рукопись уже буде в Ваших руках. Прошу Вас, звістіть мене про се.

Я сьогодні або завтра їду до Відня старатись о затвердження моєї габілітації. Якби Ви знали, яке болото сплетень, інтриг і хитрощів я мусив перейти сими часами, поки дійшов до тої габілітації, а кілько ще прийдеться перейти на будуще! Та що діяти! Маю надію, що мені удасться перебороти противності, а властиво сказати: перебороти русинів, бо русини різних відтінків і сторонництв дружно станули проти мене.

Ну, та про се хіба колись опісля. Цілую Вас.

Ваш Ів. Франко.

Примітки

Вперше надруковано: Франко І. Твори в 20-ти т., т. 20, К., 1956 р., с. 546 – 548.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 74).

…Огоновського «Studien»… – Праця О. Огоновського «Studien auf dem Gebiete der ruthenische Sprache» (Львів, 1880).

«Літературно-наукова бібліотека» – серія видань, що виходили з 1889 р. до кінця 1890-х років накладом І. Франка.

…відбитка з одної частини статті Заневича… – Праця І. Заневича (О. Терлецького) «Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872 рр.» друкувалася в журналі «Житє і слово» протягом 1894 – 1895 рр. (т. І – IV). Частина вийшла окремою книжкою: «Знесення панщини в Галичині. Причинок до історії суспільного життя і суспільних поглядів 1830 – 1848 рр.» (Львів, 1895).

Статтю Успенського про богомілів я напечатаю-таки в «Ж[итю] і сл[ові]»… – В журналі ця стаття надрукована не була.

…альбігойська «Interrogatio» – твір середньовічних сектантів-альбігойців у південно-західній Франції (кінець XII – початок XIII ст.).

…статті з «Номоканона» – зі старого рукописного збірника церковних правил.

…русини різних відтінків і сторонництв дружно станули проти мене. – москвофіли, народовці та інші представники галицької буржуазної і клерикальної інтелігенції виступили проти того, щоб І. Франко зайняв місце доцента Львівського університету. З великим успіхом І. Франко прочитав пробну лекцію на тему «Наймичка» Т. Шевченка», але зусиллями цісарської влади, польської шляхти і галицької реакції його кандидатура була забалотована.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 34 – 36.