Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

18.05.1895 р. До М. П. Драгоманова

Львів 18/V 95

Вельмишановний добродію!

Віки цілі не мав уже від Вас ані словечка, та й самому ніколи було писати до Вас перед скінченням книжки «Ж[итя] і сл[ова]». Ледво-не-ледво я скінчив її. Надіюсь, що Ви вже одержали її. Може, будете в претензії за те, що не пішла дальша часть кобзарських співів, та бачите самі, що в останній хвилі виїхав мені Остап: прийшлось скінчити главу його праці і в тій цілі віддати йому звиш 2 аркуші – якраз те місце, яке було призначене на Магадина. Тепер Магадин іде зараз на початку IV кн[ижки] (вже майже весь зложений) і для того я осмілююсь просити о присилку дальших матеріалів.

Чи Ви думаєте продовжити свої «Матер[іали] і зам[ітки] до іст[орії] життя і слова на Україні»? Коли так, то, може б, зладили що-небудь ще для IV книжки? Багато тут не ввійде, не більше піваркуша, бо я хотів би дати в тій книжці цілу статтю Верна, розуміється, коли одержу решту перекладу.

Я не смію вже й згадувати Вам про дальші «Хартії», бо знаю, що стан Вашого здоров’я не такий, щоб Ви могли тепер думати про сю роботу. Прийдесь підождати, чень вакації і Париж поправлять Вас, чого ми тут усі щиро бажаємо.

В сьому півроці я хочу напечатати цілу главу Остапової праці, де буде мова про знесення панщини. Се праця, котрої давно всі домагаються, і я думаю, що Остап зробить її добре, маючи під руками пребагату збірку офіціальних документів, даровану Країнським бібліотеці Оссолінських (1 том і 5 великих фасцикулів). Сю главу його праці я хочу видати осібною книжкою. Так от у «Ж. і сл.» прийдесь на неї відступити в кожній книжці по 2 – 3 аркуші друку.

Молоді, та й то навіть радикали, домагаються від мене, щоб я викинув рубрики «Із уст народа» та «Із старих рукописів», а натомість печатав переклади з Ібсена, Метерлінка та інших модерністів. А тим часом рубрика «Із уст народа» починає по провінції будити нову охоту до збирання творів народних і я дістаю раз у раз нові збірочки, в котрих обік звісного попадаються й нові, дуже інтересні матеріали.

І так в одній збірці з гірського села Хітара находжу зміст мого «Сну Святослава» (Dit de l’empereur Constantin), в збірочці казок із с. Циган – казку про жениха-мерця, в котрій скомбіновано сюжет «Ленори» (уведення дівчини мерцем) зі змістом угро-руського «Фраїр на гусячих ногах». Дуже жаль не то покидати, а навіть редукувати сю рубрику; у мене є матеріалу досить на те, щоб заповнити кожного півн[оме]ру, і то не без вибору, чим-небудь, а речами такими, котрі хоч потроху, а розширювали би наше знання людової традиції і людового життя духового.

І се наші радикалики вважають лишнім та неінтересним, мабуть, для того, що їх півбог Дашинський написав, що dość nam tego folkloryzmu!

З моєю доцентурою діло не витанцьовується, та, мабуть, і зовсім не вигорить. І Вахнянин, і Барвінський, і Колесса пускають проти мене всякі способи агітації, звісно, не речевої, а особистої, щоб мені підтяти ноги. Я вже й думати перестав про се і освоївся з думкою, що, як у нас кажуть, обійдеться циганське весілля без марципанів, а університет без мене. Більше жаль буде, коли з кінцем сього року прийдеться покинути видання «Ж. і сл.», а воно дуже на се заноситься, бо видавати довше – значить влізти в невиплата довги.

Коли отак мої плани на двох боках розіб’ються, я готов емігрувати де-небудь на краю світу. Ми тут з д-ром Олеськовим дискутуємо тепер багато про Канаду. Він їде там в половині іюля шукати місця для руських колоністів, а коли місце найдеться підходяще і покажеться можність зложити гарну колонію, я перший готов забратися за океан. Та годі!

Поздоровляємо Вас щиро.

Ваш Iв. Франко.


Примітки

Вперше надруковано: Матеріали для культурної й громадської історії Західної України, т. І. Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928 р., с. 498 – 499.

Подається за автографом (ІЛ, ф. 3, № 1471).

…виїхав мені Остап – Остап Степанович Терлецький.

…цілу статтю Верна. – Стаття французького вченого Моріса Верна «Історія і релігія жидів» у перекладі Лесі Українки друкувалася в журналі «Житє і слово» (1895, кн. 1, с. 68 – 80; кн. 5, с. 202 – 206).

Ібсен Генрік (1828 – 1906) – норвезький драматург.

Метерлінк Моріс (1862 – 1949) – бельгійський письменник, один з основоположників символізму, декадентства в європейській драматургії.

…в одній збірці з гірського села Хітара… – Повідомлення про цю збірку див.: Гнатюк В., Франко І. Інтересний збірник з с. Хітара (пов. Стрийський). Тимчасові відомості. – ЗНТШ, т. 10, 1896, кн. 2. Miscellanea, с. 7 – 14. Із змістом своєї драми «Сон князя Святослава» І. Франко пов’язує вміщену в цьому збірнику «Повѣсть о єднем короли, который ходив со злодієм вночи красти».

…сюжет «Ленори» – балади німецького поета Готфріда-Августа Бюргера (1747 – 1794).

…«Фраїр на гусячих ногах». – Українська народна казка, записана на Закарпатті письменником Анатолієм Федоровичем Кралицьким (1835 – 1894), надрукована и журналі «Житє і слово» (1894, кн. 4, с. 142 – 144).

Дашинський Ігнаци (1866 – 1936) – польський політичний діяч і публіцист, засновник і редактор органу соціал-демократів краківської газети «Naprzód» (1892 – 1919).

Вахиянин Анатоль (Наталь) Климентович (1841 – 1908) – український композитор і письменник, один з лідерів партії народовців.

Ми тут з др-ом Олеськовим дискутуємо тепер багато про Канаду. – Осип Олеськів (1860 – 1903) – український агроном і економіст, директор учительської семінарії в Сокалі, вивчав українську заокеанську еміграцію.

Подається за виданням: Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 50, с. 43 – 45.