7. Аскольд і Дір під Києвом

Іван Франко

Були два мужі в Рюрика дружині,

Не з його племені два боярини

Аскольд і Дір, і попросилися

Піти у Цар город зі своїм родом.

Пішли понад Дніпром, а йдучи мимо,

Побачили на горах городок

І запитали: «Чий се городок?»

Їм відповіли: «Три брати були,

Кий, Щек і Хорив, що на тій землі

Сей город збудували –

І повмирали.

А ми, їх роди, тут ось сидимо

І данину хозарам платимо».

Аскольд і Дір як теє зачували,

В тім городі князями стали,

Варягів багатьох до себе призбирали,

А Рюрику про се нічого не сказали.

Ся відомість, подана в літопису під тим самим роком 6370 (862), що й покликання варягів із-за моря, мусить бути дещо пізніша, бо від покликання варягів до самовладства Рюрикового минуло два роки. В літопису те оповідання виглядає ось як:

И бяста оу него два мужа не племени єго,

Но бояри, Асколдъ и Дирдъ,

[Отсі три слова в рукопису дописані внизу сторони під хрестиком, покладеним у тексті невластиво між словами єго і но замість на кінці рядка]

И та испросиста ся къ Цсрюграду

С родом своим.

И поидоста по Дънепру; йдучи мимо

И оузрѣста на горѣ городокъ,

И въспрошаста ркуще:

«Чий се город?»

Они же рекоша: «Была сут три братья,

Кий, Щекъ, Хоривъ,

Иже сдѣлаша городъ сий,

И изъгыбоша,

А мы сѣдимъ [сде] роды ихъ,

И платимы дань Козаром».

Асколдъ же и Диръ остаста в городѣ семь,

И многы Варягы съвокуписта,

И начаста владѣти польскою землею,

Рюрику же княжащю въ Новѣгородѣ.

Аскольд і Дір являються тут як освободителі Києва та загалом полянської чи «польської» землі з-під залежності від хозар. Із чотирьох літ, полишених пусто в літопису по тім оповіданні, треба відкинути два роки, які вони провели на півночі в дружині Рюрика, і прийняти лише два роки їх володіння в Києві, з яких перший мусив бути зайнятий боротьбою з хозарами, що, певно, добровільно не зреклися свого зверхництва над полянами.

Писано д[ня] 6 цвітня 1914.

Примітки

№ 403, арк. 18 – 19, автограф; № 404, с. 73 – 77, писарська копія з правками І. Франка.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 33 – 35.