Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

6

Іван Франко

Думалось чомусь, що мусить,

У якесь велике свято,

Перемишль добутий бути,

І як виступлять завзято

Руські вої в бій, то зрушить

Се святця хоч будь-якого

Більше всякої покути.

А тут, на тобі, такого,

Нема й свята великого,

На якім би знак наткнути,

Ну що, Йвана Богослова?

На того ніщо вповати.

Більше вже свята Покрова:

Коли мати се Христова,

То й всім християнам мати.

В одно свято й друге свято

В бій ішли вони завзято,

Хоч завзяття се марне:

Десь гармати громихають,

Міни з землі вибухають,

Але військо не видне.

Дармо глядять і питають:

«Де тут тюрми та казарми,

Артилерія й жандарми,

Де фортеці й бастіони,

І ті дивні бестіони,

Що так влучно поражають?»

Але руські хлопи й жони,

Хоч убий, ніщо не знають.

З тяженькими клопотами

На полеві влазять стежки,

Але стежки та доріжки

Все колючими дротами

Замотані півпереки.

Зійди з стежки на оране, –

Таке ж лихо невпоране –

І по ріллі, й над ріллею,

Колючі дроти над землею.

«Бери, солдат, дроти в руки,

Тягни, рубай, рви на штуки!»

Глядиш, уже в крові руки,

Сила ніщо тут не вспіє,

А у тілі душа мліє.

В одно свято й друге свято

Бились вони страх завзято

1 життям не дорожили;

В одно свято лиш п’ять тисяч,

А у друге вже шість тисяч

Душ хрещених положили.

А на генеральській раді,

Що була по тій параді,

Радко Дмітрєв генерал,

Що болгарського був роду,

А до руського народу

Любовію запалав,

Попросився до походу

Й з волі царя в сю пригоду

Генеральський чин обняв, –

Висловився: «В біязі (!?) будем,

Перемишля не здобудем,

Поки його з всіх боків

Не обставим та не стісним

Нерозривним та залізним

Колом руських вояків.

Тому раджу завізвати

Тих, що стали воювати

Західну Галичину,

Хай беруть усе Засяння,

А ми за своє завдання

Візьмемось у бік Сяну».

Приплеснули генерали,

Ради ліпшої не знали,

Похвал йому не скупили.

І вже в жовтні обступили,

Мов залізним обручем, –

Перемишль і кожду днину

Безконечну стрілянину

Перли в саму середину

Від усіх сімох корчем.

В день Пилипа-ученика

Сталась притча їм велика.

Невеликі та грізні,

З підземелля вийшли сили,

Доми в місті обсадили,

А [з] заходу підступили

Наші полки помічні.

Замість шаликів, коруликів,

Взяли наших москаликів

Рівночасно в два огня.

І з самого лиш Засяння

Від зарання до снідання

І до сонця погасання

Вклали тисяч сімдесят

По тім, помічні – в Карпати,

Місцеві ж – під землю спати

Схоронилися оп’ять.


Примітки

Все колючими дротами – у друкованому тексті «Де глянь, колючими дротами». Виправляємо задля дотримання розміру.

Свято Івана Богослова – переставлення св. апостола і евангелиста Іоанна Богослова Церква відзначає 9 (26) вересня.

Свята Покрова – православне свято Покрова Пресвятої Богородиці, Покрова святкується 14 (І) жовтня.

Сян – річка, найбільша карпатська притока Вісли. До 1946 р. протікав на українській етнографічній території. Після встановлення нового кордону між Польщею і Україною на території України – лише джерела Сяну.

…В день Пилипа-ученика… – День святого і всехвального апостола Пилипа відзначається 27 (14) листопада.

Подається за виданням: Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 52, с. 268 – 271.