5. Бажання князя

Іван Франко

Сталося во врем’я оно,

Що у серці Слабоума

Зашипіли змії люті,

Заворушились бажання,

І бог зна чого й за чим?

Три дні думав князь над ними,

І не спав три довгі ночі,

Й три вечері лиш по три

Склянки пива випивав.

По трьох днях прорік такеє:

«От якби-то моя жінка

Хоч на день з поклоном низьким

Покорилася мені!»

Сталося во врем’я оно,

Що у серці Слабоума

Знов злі змії зашипіли,

Знов бажання ворухнулись,

А бог зна чого й за чим?

Три дні думав князь над ними,

І не спав три довгі ночі,

Й три вечері лиш по дві

Склянки пива випивав.

По трьох днях ось як промовив:

«Гей, коби-то овладіти

Всю доразу Галілею

Та й усю Угорську Русь!»

Сталося во врем’я оно,

Що у серці Слабоума

Нові змії зашипіли.

Знов бажання ворухнулись.

Три дні мучився він з ними,

І не спав три довгі ночі,

Й три вечері по одній лиш

Склянці пива випивав.

По трьох днях так відізвався:

«Гей, коби-то не «Словами»,

А кнутом і нагаями

Я міг тутка панувать!»

От чого душа князева

Забажала! І бажання,

Наче оси ті уперті,

Не щезали з голови.

Ба, день у день сильнішали

Та бриніли невідступно.

Все обридло, надоїло, –

І пропав благий спокій.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 4, с. 377 – 378.