Заспів

Іван Франко

Чи не добре було б, браття,

Нову пісню нам почати,

Нову пісню, новим ладом,

Для нових же поколінь?

Не по замислу Боянів,

Що гадками розтікались

По дерев’ю, по цвіточках,

Що дзвонили власну славу

В дзвін оглушуючих фраз, –

Що життям, собою й співом

Забавлялися приємно,

То квилили, то сміялись,

Наче діти, що пускають

Милянії бамбульки.

Не на кобзі Кобзаревій,

Бо та кобза голосная

Вже замовкла, заніміла,

Бо ті струни золотії

Зачаровані замерли.

Дармо плем’я епігонів,

Плем’я карлів змагається

Визвать з кобзи давню пісню.

Визвать давні звуки з струн!

Струни пальці їм кровавлять, –

Та кров з пальця – то не пісня!

Мир душі твоїй, Кобзарю!

Мир вам, пісні чародійні!

Мир вам, струни золоті!

Спіть спокійно у могилі;

Ваші звуки, наче громи,

Не завмерли, по Вкраїні

По широкій гомонять!

Спіть спокійно, хай не сміє

Плем’я карлів вас тривожить,

Вас, котрі були послушні

Тільки велета рукам!

Іншу пісню час почати –

Не про море, про козацтво,

Не про помсту, про могили,

Не про війни, не про кров!

А почати, браття, пісню

Про життя, котрим жиємо,

Про діла, котрі ділаєм,

І про працю, що нас жде;

Та почати, браття, пісню

Про пекуче людське горе,

Про нікчемність та злу волю

Тих, що мали б помагать;

Та почати, браття, пісню

Про сліпих, що завзялися

Вести нас, та про німих,

Що учать нас говорити!

Се на нині пісня наша, –

Пісня враз і боротьба.

Хто ж піде у битву сміло,

Хто ту пісню заспіва?

Примітки

Чи не добре було б, браття – тут і далі численні алюзії до «».

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 4, с. 368 – 369.