6. Під ялицями

Платон Афінець

Переклад Івана Франка

Сядь отут у стіп ялиць високих,

0 мандрівче тихий, одинокий!

У вершках тут ненастанно грає

Шум глухий, хоч і вітрів немає.

Унизу по круглому камінню

Потік тихо, солодко журкоче

І щось, мов далека гра флояри,

Викликає невимовні чари,

На повіки сон навіять хоче.

Примітки

Автограф № 414, с. 229,

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 169.