8. Застільна пісня

Платон Афінець

Переклад Івана Франка

Третьовроджена Палладо

І володарко Афіно,

Володій тим нашим містом,

Нашим славним горожанством

Без нещасть і лютих бунтів,

Щоб нечутно мерли люди, –

Володій ти й твій отець!

У вінку з Деметри дарів

Заспіваю в честь Деметри,

Плюта матері в Олімпі.

Зевса доню, Персефоно,

Враз із матір’ю своєю.

Радуйтесь собі і в ласці

Своїй майте сеє місто

У отсей щасливий час!

Там на Делосі родила

Колись божеська Латона

Сина з золотим волоссям,

Володаря Аполлона,

Та стрільчиню Артеміду,

Що оленів убиває

І поміж усім жіноцтвом

Превелику силу має.

Радуйсь, Пане, що обходиш

Всю Аркадію, й штрикаєш,

І веселих німф гірських

З крикам, стуком доганяєш.

Радуйсь, Пане, й нашу радість,

Наші танці, наші співи

В честь свою приймай ласкаво,

Все веселий, милостивий!

Побідили ми, як хтіли,

І дали боги побіду

Вітчині Пандроса-діда,

Що так любий був Афіні.

Як ішли вони до бою,

Серце в кождого стискалось;

Як з побідою вертали,

В груді весело тріпалось.

І йшли до богів благання,

Щоб по повороті кождий

Знайшов друга по щирості,

Щоб дружбу вмів оцінити;

І щоб кождий у здоров’ї

Прожив стільки віку свого,

Скільки смертному судилось:

Щоб родився кождий гарним,

Збагатився без лукавства

І провів літа юнацькі

В гарних другів любім колі.

Грецький текст у Афінея, ст. 694.

Великий афінський філософ Платон (жив у роках 427 – 347 перед Христом) полишив також ряд талановито написаних поезій (епіграмів й т. ін.), хоч не все, заховане з його іменем, можна признати його духовою власністю. Я свобідно переклав деякі епіграми з доступних мені видань грецької антології та «сколіон» (застільну пісню), якої, автентичність засвідчена самим автором.

Переклади написано в днях 1-2 – N червня, увагу – д(ня) 6 липня 1915 р.

Примітки

Автограф № 414, с. 228.

Плют (Плутос) – син Деметри, бог багатства.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 169 – 171.