Піт – Плач

Іван Франко

Піт

1. Аж піт з нього тече. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що тяжко робить або швидко йде. Пор. Славейков ІІ, 162.

2. Не жалує поту. (Львів)

Не жаль йому попрацювати.

3. Піт градом котит сі з чола. (Нагуєвичі)

При тяжкій, літній роботі.

Піти

1. А не підеш ти до псьої мами? (Нагуєвичі)

Лайка на влазливого чоловіка.

2. А не підеш ти відти? (Нагуєвичі)

Вступися з цього місця.

3. А не підеш ти штири милі за пєц? (Бібрка)

Жартливий вислів в значенні: сховайся, вступися з-перед очей.

4. Всьо пішло на переверти. (Нагуєвичі)

Погіршилося, попсувалося.

5. Всьо пішло на галай, на балай. (Нагуєвичі) … на вітер. (Нагуєвичі)

Зійшло ні на що, пішло блудом. Славейков II, 197: Ходи на хало-бало; Даль 1, 106.

6. Всьо пішло ні сяк ні так. (Святкова)

Пішло не до ладу, зійшло на безладдя.

7. З чим пішов, з тим прийшов. (Львів)

Про чоловіка, що на якийсь час вийшов був з села. Пор. Даль І, 279.

8. Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі. (Ількевич)

Говорять влазливому і упертому чоловікові.

9. Не піду, бо впала ми палиця. (Львів)

Не піду в значенні не вступлюся з очей; говорив чоловік, котрого просили вийти, а він знарочно пустив палицю і тим вимовився. Упадення палиці уважається за злий знак.

10. Ні поди, ні стій. (Мшанець)

Мовив батько про свою дівку, нецікаву по роботи.

11. Підеш до собачої матери! (Товсте)

Лайка. Пор. ч. 1.

12. Підеш марно зі світа. (Станіславів)

Згинеш марно.

13. Підеш піхурков. (Ю. Кміт)

Піхотою, пішою стежкою.

14. Піди й за море, і там тобі горе. (Кобиловолоки)

Зміна місця не впливає на поліпшення стану чоловіка.

15. Піди, коте, піди, фосте! (Замулинці) … псе! (Нагуєвичі)

Бо я не хочу піти. Говорить такий, що не хоче чогось зробити, що йому велено.

16. Піду до нього, би ми кров спущьив? (Ю. Кміт)

Жінка не хоче йти до свого злого мужа, який її часто б’є.

17. Піду, кинуся в воду. (Ю. Кміт)

Мовила жінка, що не могла витримати зі своїм лихим чоловіком.

18. Піду, куди будут нє ноги нести. (Жидачів)

Піду в світ, не питаючи дороги.

19. Піду куди мі очи повидут. (Жидачів)

Варіант до попереднього ч.

20. Піду під мураву. (Лучаківський)

В значенні умру.

21. Піду, як хату замету. (Замулинці)

Піду упоравшися з невеличкою роботою, незабаром.

22. Піти за ким. (Гнідковський)

Піти пошукати, покликати кого, але також у значенні, що жінка покидає чоловіка і йде зі своїм любасом десь на друге село.

23. Пішла бим за нього, та що міні з нього. (Нагуєвичі)

Говорить дівка про нелюбого, ледачого парубка.

24. Пішла до стола, розбила си пів чола. (Нагуєвичі)

Про незручну або п’яну дівку або жінку.

25. Пішла красти помела, тай сі штука не вдала. (Підгірки)

Жартлива поговірка про незручну дівку.

26. Пішла попадя по масло, а в печі погасло. (Берегомет)

Про попадю, що забавилася десь між сусідами, розпитуючи масла. Пор. Симони 1933, 2025. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 57.

27. Пішло ми рукою. (Лучаківський)

Пішло мені добре. Пор. іронічно в пісні:

Не давно сі оженив, пішло ми рукою:

Пішла жінка за борщом, а я за мукою.

28. Пішло на горішну вагу. (Снятин)

Говорять про такого, що садить тютюн, та замість до магазину продає його гуцулам.

29. Пішло поле в ліс. (Мшанець)

Говорять, коли чого шукають і не можуть знайти. Спостереження, основане на тім факті, що велика сила мужицьких піль, колись управлених, була захоплена панами як пустки і повернена в ліси. Пор. Даль І, 33.

30. Пішов богачови по смерть. (Мшанець)

Говорять про такого, що пішов і довго не вертається.

31. Пішов, гий рак по дріжджі. (Жидачів)

Натяк на анекдот про блазня Рака, що посланий у Велику п’ятницю за дріжджами, прийшов аж на другий рік у той сам день.

32. Пішов до погребаня. (Стара Сіль)

Умер і поховали його.

33. Пішов до сіний тай галакат. (Ю. Кміт)

Сердитий чоловік вийшов із хати, посварившися з жінкою.

34. Пішов карбульци. (Нагуєвичі)

Покотився по землі з гори на долину.

35. Пішов – лиш смрід лишив. (Ценів)

Про злого чоловіка, що вийшов із села, наробивши якоїсь погані. Пор. Wander І, Abschied 4; латинське: Discedit foetore relicto, звичайна фраза в легендах про щезання злого духа.

36. Пішов на губи. (Нагуєвичі)

Протратив маєток, звівся ні нащо. Пор. Liblinský 214.

37. Пішов на дно, лиш вода забулькотала. (Нагуєвичі)

Втопився. Пор. Даль І, 334.

38. Пішов – ні чути, ні видко. (Сороки)

Пішов невідомо куди.

39. Пішов тай го Господь приняв. (Богородчани)

Дога дуються, що пішов і вмер десь на чужині.

40. Пішов – тілько би го по смерть посилати. (Бірки Великі)

Пішов і забарився дуже.

41. Пішов як за море по зілля. (Кобиловолоки) … за море с-ти. (Нагуєвичі)

Пішов і не вертається. Варіант перший натякав на відому пісню про трой-зілля, що росте десь над Дунаем або над морем.

42. Пішов як нивмиваний. (Буданів)

Значення неясне.

43. Так мі пішло, як жеби на воду шмариў. (Тиханя)

Пішло дуже погано.

44. То будь яко не піде. (Лімна)

Це треба зробити старанно.

45. Чи підеш зо мнов, чи взни ми? (Буданів)

Сердитий вислів у значенні, що коли не підеш зі мною, то взни мя т. з. поцілуй мене в ср-у.

46. Чого піду до циркви? Аби затягати гріх на гріх! (Ю. Кміт)

Говорить бойко, знаючи, що в церкві без гріха, без якоїсь обмови не обійдеться.

47. Як пішов, так му і путь пропала. (Darowski)

Пішов і не вернувся.

48. Я пішов на прутє, а там рекрутє. (Пісочна)

Говорив парубок, якого зловили при різанню пруття і віддали в рекрути.

[Доповнення 1910 р.] 49. Пішов просити, не має чим носити. (Карлів)

Кепкують із жебрака, що пішов на жебри без торби.

[Доповнення 1910 р.] 50. Подме-ж, будьте ласкави, в мою хыжу. (Ізби)

Запрошує господар своїх гостей.

[Доповнення 1910 р.] 51. Який пішов, такий прийшов. (Нагуєвичі)

Не поправився і погіршав. Пор. Славейков І, 215.

Пітьма

1. Пітьма, ходь око вийми! (Нагуєвичі)

Глибока темнота. Пор. Носович с. 456.

Піч

1. Ані печи, ані лави. (Ількевич)

Про дуже убогу, неустроєну, циганську хату.

2. В старій печи чорт палит. (Дрогобич)

І старого чоловіка не минає покуса. Пор. Носович с. 316; Adalberg Piec 11.

3. Зі своєї печи і дим солодкий. (Гнідковський)

Говорить чоловік на чужині, тужачи за рідним краєм і рідною хатою. Прототип до цієї приказки бачимо в Гомеровій Одисеї, пісня І, рядок 58. [Також використано у поезії Лесі Українки «» (р.) – М. Ж., 23.05.2021 р.]

4. З печи впасти – розбитися. (Гнідковський)

Говорять про якесь невеличке нещастя. Мужицькі діти в зимі часто падуть із печи і не розбиваються. Пор. Adalberg Piec 13.

5. На печі молотив, холошеньки пидкотив. (Голови)

Жартують із гуцула, що спав на печі, замість іти молотити.

6. Не велика річ, що є в хаті піч. (Ількевич)

Піч звичайна, а проте дуже важна, бо піч у селянськім побуті це головний осередок родинного життя.

7. Не з одної печи хліб їв. (Ількевич)

Говорять про бувалого чоловіка, що зазнав немало пригод між чужими людьми. Пор. Носович с. 437; Schleicher 174. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 126.

8. Хто в печи лягає, другого ожогом досягає. (Ількевич)

Хто хоче лягати в печи, смотрить насамперед ожогом, чи там нема вже кого. Спати в теплій печи особливо в зимі для слуг, що не мають своєї постелі, річ дуже принадна, так, що в печи міститься їх не раз двоє або троє. Пор. Adalberg Piec 4.

9. Що ся за печею діє, то він знає. (Гнідковський)

Знає всі тайники родинного життя.

10. Я на печи уродив сі тай на печи й віріс. (Гвізд)

Говорить чоловік – домосід.

Піший

1. Піший кінному не товариш. (Львів)

Бо кінний все пережене пішого. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 156, 350.

Пішки

1. Дві милі пішки за кавалок кишки. (Львів)

За марницю велика робота.

2. Пішки нема замішки. (Нагуєвичі)

Коли хочеш їхати коней або возом, то звичайно забаришся довше з приготуваннями, ніж би перейшов пішки усю дорогу, особливо, коли вона невеличка.

3. Сім миль пішки для єдної кишки. (Мінчакевич, Petruszewicz) … за кавалок … (Жидачів)

Варіант до ч. 1.

4. То пішки не ходит. (Нагуєвичі)

Це не кожному трафляється, не дістанеться задарма.

Піяри

1. Так гий би сі з пиярів вирвав. (Жидачів)

Латинські монахи піярісти (Fratres scholarum piarum) мали в Польщі в XVІІІ в. якийсь час усе середнє шкільництво в своїх руках. Відсаджені від нього при кінці XVІІІ в., вони обняли догляд над домами божевільних.

Піярник

1. Гі, піярник, нажер ся браги! (Мшанець)

Бойківський окрик на п’яницю.

Піяти

1. Кождий піє, як уміє. (Балигород)

Піє, в значенні співає або говорить.

2. Я тобі запію, що попамньитаєш. (Нагуєвичі)

Наговорю тобі, вилаю тебе.

Плавати [У І. Ф. – Пливати]

1. Пливає, як пампух в олію. (Ількевич) … як пиріг у маслі. (Нагуєвичі)

Говорять про достатнього, багатого чоловіка. Пор. Даль І, 89; Adalberg Pływać 8.

2. Пливає як риба. (Нагуєвичі)

Про такого, що вміє добре плавати.

Плакати

1. Або плач, або скач. (Ю. Кміт)

Нещаслива альтернатива.

2. В гіркий кулак заплакати. (Гнідковський)

Конструкція не зовсім відповідна. Пор. далі ч. 6.

3. Виплачу сі, тай ми лекше. (Нагуєвичі)

Мовила бідна жінка, якої чоловіка взяли до війська.

4. Доплачеш ся живої мами. (Гнідковський)

Значення неясне. Правдоподібно замість «живої» пов. бути «стилої», а в такім разі значення зовсім ясне: не виплачеш нічого, не буде з того ніякого хісна.

5. Єдин плаче, другий скаче. (Ількевич)

В житті не однакова доля різним людям.

6. Заплачеш ти си в гіркий череп. (Нагуєвичі)

Давніше сльози, пролиті при похоронах покійника, вбирали у фляшечки або у глиняні черепки і хоронили разом з покійником. От це й є значення «гіркого черепа».

7. І плачю, і кортит ня і ни піду. (Ю. Кміт)

Мішані чуття дівчини, яку силували замуж.

8. Не плакав би сліп, коби видів світ. (Ількевич)

Сліпий чоловік жалувся на свою сліпоту. Пор. Носович с. 370, 464; ZDMG ХІІІ, 63.

9. Не плач за жінкою, буде другая. (Ількевич)

Потішають невтішного вдівця.

10. Не плач наді мнов, але над собов. (Гринява)

Мовила мати вмираючи до доньки-покритки.

11. Не плач, не плач, я ти куплю за грейцар колач. (Яворів)

Потішають розплакану дитину. Пор. Носович с. 370.

12. Не того я плачу, що ми мама вмерла, а того я плачу, що я в ноги змерзла. (Кукизів)

Говорила донька, що при нагоді смерті своєї матері в зимову ніч мусила бігати по сусідах і скликати їх до покійної.

13. Нехай тоти плачуть, що нам зле зичуть. (Ількевич)

Побожне бажання, коли хтось плаче на свою гірку долю.

14. Не я плачу, біда плаче. (Нагуєвичі) … моя біда … (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік. Пор. Носович с. 380.

15. Ни плач, старий, чей Бог тебе ни погубит. (Ю. Кміт)

Потішали старого чоловіка, що нарікав на свою недолю.

16. Плакати за миску проса. (Гнідковський)

Давніше для похоронів наймали плачок, щоб заводили при виносі мерців із хати на кладовище.

17. Плаче аж сі розльигає. (Нагуєвичі)

Про ревний, голосний плач.

18. Плаче кервавими сльозами. (Нагуєвичі)

Про нещасливого чоловіка. Пор. Wander І, Blut 58: V, Zähre 4; Даль I, 259.

19. Плаче як роба в неволі. (Ількевич)

Роба – невільниця.

20. Плач, плач, будеш мати чорні очи. (Лучаківський)

Жартують із заплаканої дівчини.

21. Плачте очи, виділи-сте, що-сте купували. (Ількевич)

Варіант до Око ч. 13.

22. Плачу, аж хата ходит. (Ю. Кміт)

Про голосний жіночий плач.

23. Поплаче, то му лекше стане. (Станіславів)

Говорили про бідного сироту, що часто плакав на самоті.

24. Розплакав сі як мала дитина. (Нагуєвичі)

Звичайно говорять про старого, коли він розплачеться.

25. Сплакав від серцьи. (Нагуєвичі)

З великого пересердя, або з образи, аж сльози стали йому в очах.

26. Сплакала сі на винне ябко. (Сороки)

Про жінку, що довго і гірко плакала за мужем.

27. Хоць плач, хоць перебач. (Darowski)

Говорить чоловік жінці, вилаявши її за якусь провину.

28. Хоч, то плач і не втирай ся, а в тугу не вдавай ся. (Darowski)

Коли щось сильно долягає чоловікові, то краще виплакатися, ніж брати собі те занадто до серця.

29. Цить, не плач, принесе ти кітка на фості колач. (Нагуєвичі)

Жартливо потішають розплакану дитину.

30. «Чого плачеш?» – «Вс-в сі тай били». (Нижнів). Він сі … тай го … (Кнігинин С.)

Набили не задурно.

[Доповнення 1910 р.] 31. Плаче, як панна перед шлюбом. (Львів)

Не раз тільки уданими слізьми. Пор. Giusti 368.

Планета

1. Прийде му пленета, то гет біжит. (Березів)

Говорили про чоловіка, що в нападах легкого божевілля утікав з дому і по кілька тижнів пропадав по сусідних селах.

2. То якась планета, не жінка. (Богородчани)

Планета – облуда, обмана.

Плата

1. Плата колись буде, а робити тре зараз. (Лучаківський)

Плату видають слузі звичайно з долини, а роботи вимагають від разу.

2. Плата мала, а з коновками по воду – не мала. (Сороки)

Говорила мала дівчина, яку за малу плату наняли для домашньої услуги і якій, як дорослій веліли коновками носити воду.

3. Яка плата, така подяка. (Ількевич)

Одержавши плату, слуга звичайно дякує господареві за службу, та дуже часто дякує сльозами і прокляттями.

4. Яка плата, така робота. (Нагуєвичі)

За лиху плату лихий робітник. Пор. Wander І, Geld 700.

Платити

1. Кожний за себе платит. (Нагуєвичі)

Життєва практика. Пор. Wander ІІ, Jeder 94.

2. Не платить богатий, але винуватий. (Ількевич)

При означенні вини суд не повинен дивитися на те, чи підсудний багатий чи бідний. Пор. Носович с. 370; Симони 1374; Даль I, 273; Adalberg Płacić 6.

3. Плати, дурний Іване, та подьикуй папам, що гроші берут. (Самбір)

Кепкували із високих грошевих кар за лісові шкоди.

[Доповнення 1910 р.] 4. Платит як пан. (Нагуєвичі)

Щедро, але точно. Пор. Giusti 368.

Платок

1. Як з платка вивинув. (Ількевич) … виняв. (Гнідковський)

Коли хтось виложив якусь річ ясно і докладно.

Плаховина

[Доповнення 1910 р.] 1. Коби так о плаховину, як о дітину. (Мшанець)

Коби так легко постаратися о плахту. (М. Зубрицький).

Плахта

1. Плахта виновата, що дівка черевата. (Балигород)

Бо її легко розв’язати.

Плач

1. Аж ми сі на плач збирає. (Нагуєвичі)

Хочеться плакати, жаль чогось.

2. Вже му плач на верха. (Лучаківський) … сльози … (Нагуєвичі)

Близько йому до плачу.

3. Міні на плач збирає ся, а йому сміяти ся хоче. (Лучаківський) … співати … (Лучаківський)

Жалується чоловік на такого, що сміється в його немилій пригоді. Пор. Славейков І, 266; Adalberg Płakać 7; Płacz 2.

4. Плач не поможе, але серцю лекше. (Коломия)

Плач не є ніяка акція, тільки фізіологічна полегша нервів.

5. По плачеви мама свою дитину пізнає. (Гнідковський)

Кожна дитина плаче інакше.

6. По плачу сміх, по слоті погода. (Львів)

По прикрих обставинах приходять кращі. Пор. Osm. 442.

7. По сміху плач наступає. (Ількевич)

Остерігають такого, що любить сміятися.

8. Тобі плач, а мені реготи. (Мшанець)

Кепкує веселий чоловік із сумного.

9. Що плач, то не сміх. (Комарно)

Вони собі противники.